Новинка нон-фікшн: професорка Віра Агеєва розповідає, чому насправді Микола Бажан не був таким забронзовілим класиком соцреалізму, як думають багато українських читачів. Читав: Олег Коцарев

Цьогоріч з державного бюджету на фінансування творчих спілок на кшталт Спілки журналістів, письменників і т.п., виділено понад 20 млн грн. Це майже утричі більше, ніж у 2017-му. Важко уявити собі, який культурний «прорив» мають забезпечити об’єднання, які ведуть свою історію від тоталітаризму, а нині сенс їхнього існування для багатьох залишається незрозумілим. Автор: Костянтин Воздвиженський

Завдяки групі ентузіастів майже з повного стану знищення і небуття повертаються сільські школи Опанаса Сластіона. Ці школи не просто зразок стилю українського модерну на побутовому, сільському рівні – це ще й пам’ятки спротиву російському імперству й асиміляції. Поціновувач чиказької архітектурної школи, Сластіон вважав, що архітектура нового стилю має синтезувати в собі національні традиції, передові технологічні та стильові тенденції. Автор: Лариса Вакульницька

У дискусії навколо ролі Цоя і Висоцького в просуванні «русского мира» Оксана Забужко сказала, що «русский рок» справді імперію зміцнював, український – справді, руйнував». Але хто ті самі українські рокери, що руйнували імперію? Письменниця називає лише Володимира Івасюка. Проте, при свій повазі до літературних талантів Забужко – поставимо великий знак питання: «Хіба Івасюк – це рок?» Автор: Костянтин Воздвиженський

В першому романі про життя української шляхетської родини напередодні Першої світової війни. Прототип - Косачі (родина Лесі Українки) що своїм корінням сягали козацької старшини. Другий твір про вольового радикала, що веде національно-визвольну боротьбу, знущаючись із будь-яких проявів ідейної чи побутової м’якості. Але минає час. Героїчна і безжальна боротьба зазнає поразки. Зруйновано і вибуховий любовний трикутник героя. Колишній сталевий лицар виявляється розм’яклим і розчарованим. Читав: Олег Коцарєв

На кіноекранах триває показ художнього фільму “Смерть Сталіна”. І ми можемо сказати за цей фільм лише щире та веселе українське “дякуємо”. Дякуємо за півтори години британсько-французького гумору на тему, через яку ми звикли або здригатися, або плакати. Дивилася: Лана Самохвалова, Київ

25 січня 2018 року директор Інституту національної пам‘яті Володимир В’ятрович написав, що «Не всі щупальця «руского міра» такі огидні і очевидні, як совок і московська церква. Деякі більш симпатичні, вишукані та респектабельні, але не менш небезпечні. «Іроніясудьби», «восьмоємарта», булгакови, пугачови і навіть висоцькі і цої в руках Кремля - ефективні інструменти нагадування про єдиний культурний простір та інструменти його відтворення». Автор: Євген Лакінський