Сила фільму – в самоіронії. Це не просто фільм, щоб посміятися – це фільм, щоб посміятися над собою. Не в імперській традиції, яка вивела образ такого собі придуркуватого, хитрого, але незлостивого «хохла». А по-дружньому, зі знанням справи, розкриваючи усі вкорінені стереотипи й забобони. Перший і найголовніший з них – «що люди скажуть», він прямо показаний у фільмі. Автор: Костянтин Воздвиженський

Я не впевнений у поширеному порівнянні, що Київ — це новий Берлін, останній набагато ліберальніший. Київ уже зараз має власне звучання і, можливо, з часом воно буде розвиватися. Ось, що має тут цікавити людей — визначення українського та київського звучання техно і, на мою думку, тутешня сцена на хорошому шляху до цього. Над матеріалом працювали: Саша Анкудінова, Сергій Солодько

«Після весілля з’ясовується, що хлопець використав її», «завагітніла після зґвалтування, і в пологовому міняє свою доньку на іншу дитину», «закохується в злочинця», «дівчина бажає не кохання, а помсти: десять років тому саме лікарська помилка Олексія зробила її інвалідом», «молода жінка кинула чоловіка Ігоря, з яким прожила в шлюбі десять років, і перебралася до Туреччини», «маніакальне прагнення бути зі Світланою запускає ланцюжок трагічних подій». Це короткий опис свіжих українських серіалів на телебаченні. Автор: Ярослава Тимощук

Роман Олени Захарченко «Третя кабінка – Лос-Анджелес» – літературне осмислення пригод однієї української родини у двадцятому столітті. У фокусі – члени родини, які передусім намагалися в умовах кривавих подій ціною різної міри компромісів зберегти себе і своїх рідних, залишитися при своїй ідентичності та при своїх поглядах. Когось така лінія завела до УПА, когось –до протилежного боку, інші ж брали тільки пасивну участь у подіях. Читав: Олег Коцарев

Після введення в 2016 року обмежень на ввезення російських книг на територію України, український книжковий ринок отримав новий поштовх для розвитку. Якщо раніше більшість іноземної літератури можна було придбати й прочитати переважно російською, то сьогодні українські книговидавці все активніше перекладають як сучасні популярні твори, так і класиків світової літератури. Текст і графіка: Юлія Дукач

В Україні почала зароджуватися кіноіндустрія, бо держава почала давати гроші. Але подивитися український фільм не так і просто: їх показують не в усіх кінотеатрах, або сенси в незручний час, або фільми швидко знімають з прокату.

У 2016-му бюджет виділив майже 70 млн грн на кінематограф, наступного року – втричі більше, а цьогоріч узагалі через Держкіно проходить півмільярда гривень. З 22 фільмів, профінансованих державою у 2016 – 17 роках , лише 8 демонструвалися більш ніж на 100 екранах. Загалом в Україні понад 400 екранів. Середній голлівудський фільм іде на 250-350 екранах. Частина фільмів, знятих за гроші Держкіно, практично не демонструвалася в кінотеатрах. Відверто говорити про поганий прокат українських фільмів ніхто не хоче – ні Держкіно, ні дистриб’ютори. Читайте текст повністю і вивчайте різні інфографіки тут

Федір Кричевський започаткував школу українського малярства, став першим ректором Української академії мистецтв, його роботи експонувалися на Венеційській бієнале. Експериментував, здобував визнання від Копенгагена до Америки. Здавалося б, успішна кар’єра талановитого художника. Якби не час і місце, в якому йому судилося жити. Автор: Лариса Вакульницька

Андрухович майже в кожній своїй книжці йде всупереч очікуванням читачів. Не зрадив він себе і в новій прозі, що побачила світ цієї зими. Читав: Олег Коцарев.

Що відрізняє «добровольчу» пісню від «загальновійськової»? Передовсім, складніший текст з історичним бекграундом, націоналістичним пафосом. Для ідейного правосека чи азовця, особливо, якщо він до війни ще й встиг закінчити виш, пісня про «Аратту і Борею» - те, що треба. Для мобілізованого піхотинця така лірика не надто зрозуміла, і в його трек-листі її може й не бути. Автор: Костянтин Воздвиженський