Без примусової мобілізації фронт може посипатися, а Україна програти війну і втратити значну частину територій і людей, а то й узагалі зникнути. Тоді тим, хто не хоче воювати сьогодні в українській армії, доведеться потім воювати в окупаційній. Здавалося б, екзистенційна загроза, про яку багато сьогодні говорять, мала б вплинути на ставлення до мобілізації і збільшити кількість охочих захищати Батьківщину, але ні. Натомість у суспільстві зростають напруженість і взаємна ненависть, яку активно роздмухує російська пропаганда. Як це змінити?

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський відзвітував про ситуацію на найгарячіших ділянках Східного фронту.

Останнім часом у публічному просторі дедалі частіше постає питання, що робити з приданими до бригад частинами ТрО. Ті, хто є частиною цього роду військ, часто нарікають на неналежне ставлення до них з боку бригад у складі Сухопутних військ. Водночас останні закидають "трошникам" слабку підготовку і забезпечення. Ці взаємні закиди є свідченням браку довіри між двома формаціями й потреби реорганізувати Сили тероборони.Щоб зробити дискусію довкола проблем ТрО збалансованішою, Texty.org.ua публікують думки військовослужбовців: одного з ТрО, іншого із Сухопутних військ. Обидва служать на передовій.

Чому на передових позиціях насправді воює набагато менше людей, ніж має бути? Що таке “відстійники” і “мазані” підрозділи? Як варто готувати бійців та відбирати для служби на різних ділянках? Міркуваннями про це з нами поділився сапер, який служить із перших днів війни і бував на різних ділянках фронту. Це дає підстави йому робити узагальнення про ключові проблеми у війську. Звання нашого співрозмовника — сержант, до війни викладав математику.

Україна не може так розкидатися людьми, як Росія. Здається, це загальновідома істина. І хоча її постійно повторюють керівники держави й ЗСУ, на практиці дотримуються далеко не всі. Одне зі свідчень — звільнення командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля, який, попри давні звинувачення в нехтуванні людськими життями, стрімко робив військову кар’єру. Але як уникнути невиправданих смертей на фронті?

За свідченнями бійців, Росія переважає нас за кількістю безпілотників, як розвідувальних, так і ударних. І цю проблему потрібно вирішувати.

Після того як наступальна операція Сил оборони України влітку 2023 року, попри максимальну самовідданість українських армійців, не дала бажаного результату, спостерігається брак якісної публічної дискусії щодо подальшої оптимальної стратегії України у війні з РФ.Read in EnglishАвтор: Микола Бєлєсков, головний консультант відділу воєнної політики Національного інституту стратегічних досліджень, старший аналітик БФ «Повернись живим». Усі думки, висловлені в тексті, є особистою позицією і жодним чином не мають трактуватися як офіційна позиція НІСД і БФ «Повернись живим».

Новий російський міністр оборони — розумний технократ, імперець і не краде. Також він розуміє, як працює російська екосистема інновацій. Його завдання — зробити закостеніле російське МО відкритим до нових технологій. Тим часом Україна не має відповідальних за аналіз нових викликів війни, пошук і впровадження рішень, які допомагатимуть бійцям.

Генерал-майор австралійської армії у відставці та дослідник війни Мік Раян пояснює нинішні успіхи росіян на східному фронті. Ситуація наразі похмура, але не катастрофічна, констатує він, зауважуючи, що наступ росіян може невдовзі досягти кульмінації і піти на спад. Texty.org.ua публікують переклад аналітики Раяна, здійснений iPress.

Замість випадкових зіткнень між дронами в українському небі сьогодні дедалі частіше відбуваються цілеспрямовані ворожі тарани і перехоплення, коли маленькі квадрокоптери атакують великі бомбардувальники.