http://texty.org.ua/articles/Останні статті | texty.org.uaukThu, 05 Mar 2026 15:09:00 +0000https://texty.org.ua/articles/116988/zyma-20252026-kyyiv-pid-snihom-dva-misyaci-pospil/Супутникові дані MODIS фіксують у Київському регіоні 63 дні безперервного снігового покриву — від 27 грудня 2025-го до кінця лютого 2026-го. У матеріалі порівнюємо цю зиму з попередніми сезонами, показуємо 15-річний рекорд і пояснюємо, чи це розворот кліматичного тренду.Thu, 05 Mar 2026 15:09:00 +0000https://texty.org.ua/articles/116988/zyma-20252026-kyyiv-pid-snihom-dva-misyaci-pospil/Политика<![CDATA[<div class="block-codesnippet">elevenlabs</div> <div class="block-rawhtmlblock"><style> .floating-right-autoplace { display: none; } </style></div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="zq4gc"><i>Рухайте слайдер, щоб порівняти 2025 і 2026 роки.</i></p></div> <div class="block-flourish_chart"><section class="block-flourish_chart medium-width "> <div class="flourish-embed flourish-chart" data-src="visualisation/27882761"> <script src="https://public.flourish.studio/resources/embed.js"></script> </div> </section> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="yseq2">Супутникові дані MODIS фіксують рекорд: із 27 грудня 2025-го до кінця лютого 2026-го сніговий покрив у Київському регіоні тримався 63 дні поспіль — найдовша безперервна серія за роки спостережень починаючи з 2010-го.</p><p data-block-key="38oko">Взимку 2016–2017 сніг не танув 53 дні. Зима 2020–2021 також була помітною — 50 днів. А от зима 2024–2025 виявилася майже безсніжною для Київського регіону.</p></div> <div class="block-codesnippet">snow_duration</div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="yseq2">Така мінливість не випадковість. Супутникові знімки показують певну циклічність: <a href="https://texty.org.ua/projects/114597/yak-znykaye-snih/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">кілька малосніжних зим змінюється більш сніжними</a>. Схожу картину можна було спостерігати і в ширшому європейському контексті — <a href="/articles/115359/zmenshennya-snihovoho-pokryvu-v-yevropi/">про це ми писали раніше разом із EDJNet</a>.</p><p data-block-key="63dr4">Втім, у Центральній та Східній Європі помітний загальний тренд на зменшення. За даними метеорологічних архівів, середня тривалість снігового покриву щороку зменшується майже на день. Чи є зима 2025–2026 справжнім розворотом тренду, чи просто черговим циклічним сплеском, покаже час.</p></div>]]>https://texty.org.ua/articles/116997/najbilshe-elektroenerhiyi-ukrayini-postachaye-uhorshchyna-yak-ryatuvaty-enerhetyku-vzhe-zaraz-eksministerka/Україна втратила 60% генерації й рекордно імпортує електроенергію. Чому система на межі, яких помилок припустилася влада і як рятувати енергетику вже зараз, пояснює ексміністерка Ольга Буславець.Thu, 05 Mar 2026 10:54:00 +0000https://texty.org.ua/articles/116997/najbilshe-elektroenerhiyi-ukrayini-postachaye-uhorshchyna-yak-ryatuvaty-enerhetyku-vzhe-zaraz-eksministerka/Политика<![CDATA[<div class="block-codesnippet">elevenlabs</div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/TES_zruynovana_rosiyskim_udarom.original.jpg" alt="Зруйнована російським ударом ТЕС" width="1200" height="525"/> <figcaption>Зруйнована російським ударом ТЕС</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="phmdm"><strong>Зима</strong></h2><p data-block-key="15gak"><strong>— Яких ключових втрат зазнала енергетична інфраструктура від</strong> <strong>початку повномасштабного вторгнення?</strong></p><p data-block-key="9oc5t">Ми втратили близько 60% генерації. Найбільше постраждала маневрена генерація: зруйновано майже 90% ТЕС, фактично всі ТЕЦ Києва й Харкова, а також більш як половину українських ГЕС і ГАЕС (гідроакумулюючі електростанції).</p><p data-block-key="flgl5">Систематичних обстрілів зазнали високовольтні підстанції, що забезпечують міжрегіональні перетоки електроенергії, зокрема із заходу країни в центральні регіони й на схід.</p><p data-block-key="44trk">Енергосистема стала більш залежною від імпорту електрики з-за кордону. Зросла роль диспетчеризації (компанії Укренерго як «мозку» енергосистеми. — Ред.), резервів і маневрових потужностей (електростанції, що швидко вмикаються, закриваючи дефіцит енергії в системі. Наприклад, газопоршневі установки. — Ред.).</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Olga_Buslavets.original.jpg" alt="Ольга Буславець під час круглого столу «Інвестиційна привабливість балансування відновлюваних джерел енергії в Україні», 2019 рік" width="1280" height="849"/> <figcaption>Ольга Буславець під час круглого столу «Інвестиційна привабливість балансування відновлюваних джерел енергії в Україні», 2019 рік</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="phmdm"><strong>— Для захисту енергетичних об’єктів від дронів і ракет побудували спеціальні інженерні конструкції. Наскільки ефективними вони виявилися?</strong></p><p data-block-key="4j8t2">Укриття й бар’єрні конструкції зменшують наслідки уражень уламками, але не гарантують захисту від високоточних ракет. Великі електростанції та підстанції можуть бути повноцінно захищені лише системами протиповітряної оборони (ППО), яких бракує.</p><p data-block-key="6ehrf">Ворог робить ставку на концентровані удари сотнями дронів і ракет. Тому потрібна багаторівнева модель: інженерний захист, системи ППО, резервування схем живлення, накопичення запасів обладнання, що швидко замінить пошкоджене.</p></div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="p9sfw"><strong>Прорахунки</strong></h2><p data-block-key="7prkf"><strong>— Яких помилок припустилися уряд і місцева влада в підготовці до масованих атак?</strong></p><p data-block-key="a4oaa">Якщо говорити відверто, ключовими проблемами є стратегічна повільність і недооцінка ризиків.</p><p data-block-key="9ja5g">Розвиток розподіленої та резервної генерації не став державним пріоритетом, законодавчі й організаційні рішення ухвалювалися із запізненням. У результаті кожен новий опалювальний сезон країна зустрічала з меншим запасом міцності. Енергосистема втрачала потужності швидше, ніж створювалися нові.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/zakhist_vid_obstriliv.original.jpg" alt="Захист енергооб’єкта від обстрілів. У жовтні 2025-го київська влада заявила, що «столичні ТЕЦ, згідно з вимогами Генерального штабу ЗСУ, мають необхідний захист першого етапу»" width="740" height="415"/> <figcaption>Захист енергооб’єкта від обстрілів. У жовтні 2025-го київська влада заявила, що «столичні ТЕЦ, згідно з вимогами Генерального штабу ЗСУ, мають необхідний захист першого етапу»</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="phmdm">Ще один принциповий момент — захист енергооб’єктів. Підстанції та електростанції неможливо фізично захистити від сучасних засобів ураження. Єдиний реальний щит — це протиповітряна оборона. Забезпечення її достатньою кількістю установок і боєкомплектів — безумовна відповідальність центральної влади. Коли цього ресурсу недостатньо, енергосистема стає уразливою незалежно від зусиль енергетиків.</p><p data-block-key="d5e9u">Крім того, уряд явно недооцінив жорсткий сценарій розвитку подій, коли одночасно виникає дефіцит електропостачання і відбувається втрата теплопостачання. Саме цей сценарій сьогодні став реальністю. Планування мало б виходити з найгірших варіантів, а не з обережного оптимізму.</p><blockquote data-block-key="7m7ba">Частина громад сподівалася на м’яку зиму</blockquote><p data-block-key="av30q">На місцевому рівні ситуація схожа. Частина громад сподівалася на м’яку зиму. Міста виявилися недостатньо підготовленими до тривалого життя без теплопостачання. Повноцінні тренування дій у таких умовах або не проводилися, або були формальними. Брак чітких регламентів для компаній, що обслуговують житло, призводив до хаосу, втрати часу та неузгодженості дій. Це ставалося саме тоді, коли система потребувала максимальної дисципліни й швидкості.</p><p data-block-key="51g1m">Серйозним недоліком стала недостатня готовність резервного живлення об’єктів водо- і теплопостачання.</p><p data-block-key="3f7s1">Повторюся, підготовка має базуватися саме на найгіршому сценарії.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Mobilna_elektrostantsiya.original.jpg" alt="Чеська компанія RSE s.r.o. поставила в Україну мобільну дизельну електростанцію потужністю 2500 кВА, лютий 2026 року" width="800" height="533"/> <figcaption>Чеська компанія RSE s.r.o. поставила в Україну мобільну дизельну електростанцію потужністю 2500 кВА, лютий 2026 року</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="phmdm"><strong>— Як уряд і громади мали діяти і хто мав координувати таку підготовку?</strong></p><p data-block-key="3di30">Модель треба будувати за принципом єдиного центру кризового управління з чіткими повноваженнями: держава формує правила — громади діють за узгодженими алгоритмами.</p><p data-block-key="flc9g">Уряд мав затвердити національний план розвитку резервної та розподіленої генерації, вимоги до автономного живлення критичної інфраструктури, єдині регламенти для комунальних служб, а потім проводити перевірки готовності регіонів. Але не формально, а як реальний інструмент перевірки спроможності. На завершення зрозуміла комунікація з громадянами.</p><p data-block-key="9npkk">Загальна логіка повинна виходити з дій на випередження, а не постфактум. Саме це забезпечує максимальну ефективність під час кризи.</p><p data-block-key="9rjlp"><strong>— Чи помітні зміни після призначення міністром енергетики Дениса Шмигаля, який і прем’єром був, і досвід роботи в енергетиці має?</strong></p><p data-block-key="ciiij">Минуло ще замало часу після його призначення. Статус першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики дає ширші інструменти впливу й координації. Думаю, він цим ефективно скористається. Ситуація надскладна.</p></div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="phmdm"><strong>Енергетичний тил</strong></h2><p data-block-key="rvop"><strong>— Завдяки чому Україні вдається уникати повного блекауту?</strong></p><p data-block-key="atscc">Це комбінація факторів: професійна диспетчеризація енергосистеми, оперативні ремонти, імпорт електроенергії, гнучкість споживачів і розвиток розподілених джерел.</p><p data-block-key="fb7ea"><strong>— Яку роль відіграла синхронізація з Європейською мережею операторів системи передачі електроенергії (ENTSO-E)?</strong></p><p data-block-key="2oevo">Вона стала стратегічним чинником нашої стійкості. Доступ до імпорту суттєво знижує ризик каскадних знеструмлень і розширює інструменти балансування системи.</p><p data-block-key="f1ql3"><strong>— Які обсяги імпорту електроенергії?</strong></p><p data-block-key="1i27f">У січні місячний імпорт України сягнув рекордних 894 млн кВт·год. Порівняно з груднем він зріс на 40%. Але в лютому вже й ці показники перевищено.</p><p data-block-key="9uhrp">Найбільшу частку імпорту електроенергії забезпечує Угорщина — близько 45%.</p></div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="phmdm"><strong>Модель стійкості</strong></h2><p data-block-key="3ib83"><strong>— Якими мають бути пріоритети у відновленні та розвитку енергосистеми? Хто має ухвалювати рішення?</strong></p><p data-block-key="annc6">Мета — побудувати архітектуру, здатну витримати війну й відповідати сучасним технологічним трендам. І ось кілька основних кроків.</p><p data-block-key="7d2v1">По-перше, відновлення наявних потужностей. Це найшвидший спосіб повернути мегавати в систему.</p><p data-block-key="23vhh">По-друге, розвиток маневрених потужностей — газової високоманеврової генерації та систем накопичення енергії для балансування піків.</p><blockquote data-block-key="ber3k">Сонячні та вітрові станції — це вже питання безпеки країни</blockquote><p data-block-key="e3cf6">По-третє, розвиток відновлюваних джерел з обов’язковою інтеграцією накопичувачів енергії. Сонячні та вітрові станції з акумулюючими потужностями — це вже питання безпеки країни, а не лише «зеленої» трансформації.</p><p data-block-key="aae47">Атомна генерація залишається стратегічною базою й потенційним експортним ресурсом. Але це горизонт 10–15 років і нових технологій, зокрема малих модульних реакторів (компактні атомні блоки потужністю 10–300 МВт. — Ред.).</p><p data-block-key="14mhg">Країні потрібно близько 9,5 ГВт нової генерації (приблизно як три Рівненські АЕС. — Ред.). Завдання держави — створити умови для інвестицій і визначити пріоритети.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Vezhi_dlya_vitrovikh_generatoriv.original.jpg" alt="Тягачі транспортують вежі для вітрових генераторів Орівської вітрової електростанції на Львівщині" width="690" height="328"/> <figcaption>Тягачі транспортують вежі для вітрових генераторів Орівської вітрової електростанції на Львівщині</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="phmdm"><strong>— За скільки років можлива децентралізація енергосистеми та які кроки потрібні вже зараз?</strong></p><p data-block-key="4ugmb">Повноцінна децентралізація — це горизонт 5–10 років. Водночас для України це не відмова від централізованої моделі, а інструмент підвищення стійкості. Стимулювати цей напрям уряд має вже сьогодні.</p><p data-block-key="be5sr">Наша енергосистема історично спирається на потужну атомну генерацію, яка забезпечує стабільність, прогнозованість і конкурентну вартість електроенергії. Саме це є фундаментом для промисловості та економіки.</p><p data-block-key="3id9p">Майбутнє української енергосистеми — це не крайнощі централізації чи децентралізації, а їх розумний баланс, який одночасно підвищує стійкість країни та зберігає економічну конкурентоспроможність.</p><blockquote data-block-key="6gnev">Дали світло — всі пішли на зарядку</blockquote><p data-block-key="b2sv4"><strong>— До речі, як впливають на енергосистему побутові накопичувачі, ті самі зарядні станції?</strong></p><p data-block-key="b5bog">На кінець січня сумарна потужність накопичувачів у домогосподарствах і бізнесі оцінювалася в 1,6 ГВт (трохи більш як половина потужності Рівненської АЕС. — Ред.). Їхня головна проблема — «невидимість» для оператора. Вони заряджаються й розряджаються за логікою власників. Дали світло — всі пішли на зарядку. Це посилює різкі пікові навантаження.</p><p data-block-key="5jj0c">У нормальних умовах накопичення мало б відбуватися в нічні години, коли попит і тарифи низькі. Але в реаліях України, коли світло може з’являтися на лічені години, накопичувачі створюють різке збільшення попиту. Старі будинкові мережі також не проєктувалися під таке навантаження. Зростає кількість аварій.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Punkt_nezlamnosti.original.jpg" alt="Пункт незламності в Києві, осінь 2022 року" width="1200" height="525"/> <figcaption>Пункт незламності в Києві, осінь 2022 року</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="phmdm"><strong>Критичні межі</strong></h2><p data-block-key="cjib6"><strong>— Як дефіцит тепла б’є по електросистемі?</strong></p><p data-block-key="14fog">Дефіцит тепла миттєво дає приріст споживання електрики. Люди масово вмикають обігрівачі, навантаження на енергосистему різко зростає. Тому втрата ТЕЦ, які виробляють і тепло, і електроенергію, означає подвійний удар.</p><p data-block-key="3b68c"><strong>— Де проходить межа міцності нашої енергосистеми?</strong></p><p data-block-key="f03fe">Влітку система переживає піки через масове використання кондиціонерів. Весна й осінь відносно стабільні.</p><blockquote data-block-key="8t2nf">Коли виникає дефіцит тепла, люди масово переходять на електрообігрів</blockquote><p data-block-key="22u0o">Найкритичніший період — зима. Кожен градус нижче нуля додає приблизно 150–250 МВт навантаження. Падіння температури з −2 °C до −10 °C виливається в додаткові 1,2–2 ГВт споживання. В умовах дефіциту тепла або в період аварій на ТЕЦ приріст може бути ще вищим — до 300 МВт на градус, бо люди масово переходять на електрообігрів.</p><p data-block-key="c3ro0">Цієї зими в період 20-градусних морозів дефіцит потужності сягав 6 ГВт. Для порівняння: це потужність окупованої Запорізької АЕС, яка є найбільшою атомною електростанцією в Європі.</p><p data-block-key="b0kot">Тому на випадок великих морозів потрібен швидкий доступ до резервів енергії, інакше знеструмлення неминучі.</p></div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="qjoba">Довідка</h2></div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="bs8m1"><i>Ольга Буславець — міністр енергетики України у 2020 році, заслужений енергетик України.</i></p><p data-block-key="1s6jj"><i>Народилася в Макіївці Донецької області. Закінчила енергетичний факультет Донецького національного технічного університету за спеціальністю «інженер-електрик», кандидат технічних наук (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2018).</i></p><p data-block-key="6u6sa"><i>Професійну кар’єру розпочала у вугільній галузі — на ВО «Донецьквугілля» і ДП «Донецькенерговугілля».</i></p><p data-block-key="ag35"><i>Із 2005 року працює в системі Міністерства енергетики України:</i></p><ul><li data-block-key="7p2mo"><i>головний спеціаліст департаменту електроенергетики;</i></li><li data-block-key="cr4d3"><i>директор департаменту електроенергетичного комплексу (2015–2017);</i></li><li data-block-key="c8rbt"><i>генеральний директор Директорату енергетичних ринків (2017–2020).</i></li></ul></div>]]>https://texty.org.ua/articles/116980/luz-stratehiyi-yakymy-skilamy-rosiya-verbuye-ukrayinskyx-pidlitkiv/Читерський набір: як Росія прокачує вербування українських підлітків. Гейміфікація процесу, перетворення завдань на челенджі й пранки допомагає залучати дітей і змушувати їх скоювати злочини. Як працює система? Які психологічні прийоми застосовують ФСБшники і ГРУшники? І чому виграти в цій грі неможливо? Показуємо спрощений поетапний алгоритм.Wed, 04 Mar 2026 11:08:00 +0000https://texty.org.ua/articles/116980/luz-stratehiyi-yakymy-skilamy-rosiya-verbuye-ukrayinskyx-pidlitkiv/Политика<![CDATA[<div class="block-codesnippet">elevenlabs</div> <div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Askold_Texty.original.original.png" alt="Askold_Texty.original" width="5000" height="500"/> <figcaption></figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="tg28x">Смертельна «гра»</h2></div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="v3n5i">Уявімо собі, що є вербувальник Вася Пупкін. Це не одна людина, а збірний образ цілого відділу. Адже спецслужби підходять до завдань системно. Є певна ієрархія.</p><p data-block-key="pk6v">«Це не одинокий маніяк. Це системна операція психологічного впливу, яка будується за класичною схемою»<i>, —</i> каже заступник голови СБУ (2014–2015), генерал-майор запасу СБУ, військовий і громадський діяч Віктор Ягун.</p></div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="9mg62">Але для простоти і розуміння мислення вербувальника уявімо конкретного Васю Пупкіна. Вербування для нього не спецзавдання, а щоденна рутина. Чим більше людей він завербує, тим більшу премію отримає. Або нову личку, або зірочку на погони.</p><p data-block-key="6ocs0">Завідувач відділу державної та громадської безпеки Центру безпекових досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, експерт із діяльності спецслужб Володимир Паливода каже, що в будь-якої спецслужби є певні плани і завдання.</p><p data-block-key="1654p">«Умовно це можна уявити так: минає місяць, у вербувальника запитують: “А скільки ти в Україні підірвав автомобілів? Скільки релейних шаф спалив?”. Від цього залежить його премія, просування по службі тощо»<i>, —</i> пояснює Володимир.</p><p data-block-key="2bfio">Вася є автором гри, ціна якої — життя і свобода дітей. Вербувальник створює правила, робить кожен рівень складнішим, змінює скіни і заробляє монети. Як у програмуванні комп’ютерної гри є чіткі правила, так і у вербувальника є методички. Ними користувалися ще прадіди Васі, але актуальні вони і досі. Володимир Паливода каже, що вербування базується на фундаментальних принципах психології. Світ довкола змінюється, а люди — ні. Ними так само керують страх і бажання наживи.</p></div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="67q97">У мові програмування є команда «Якщо… то». Щось подібне є й у Васі. Він наперед має відповіді на всі ваші реакції.</p><p data-block-key="fj4cc">«Це алгоритм програмування. Просто він програмує не комп’ютер, а дитину», — зазначає Віктор Ягун.</p><p data-block-key="86q7c">Володимир Паливода каже, що вербувальник, як правило, діє за такою схемою: встановлення контакту → тестування (незначне прохання) → закріплення (оплата) → перехід до протиправних дій → фіксація компромату (щоб унеможливити відмову). Проте досвідчені оперативники завжди адаптують цю схему під психотип агента. Чим вам не рівні гри?</p><h2 data-block-key="2mum0">Level 1. Вибір цілі</h2></div> <div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Ilyustratsii_verbuvannya-01_2.original.png" alt="Ілюстрація: Володимир Литвинов" width="4250" height="2882"/> <figcaption>Ілюстрація: Володимир Литвинов</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="1vi70">Вася Пупкін виходить у кіберпростір полювати на дітей. Вивчає користувачів соцмереж. Особливо його цікавлять ті, хто сидить у деструктивних групах, скаржиться на батьків, має родичів серед військових чи є ВПО. Звертає увагу на тих, хто пише образливі речі про державу чи суспільство. Хорошою мішенню є ті, хто цікавиться військовою справою чи зброєю. У поле зору потрапляють і ті, хто шукає легкий заробіток. Вася використовує всі доступні соцмережі та месенджери: Телеграм, ТікТок, Інстаграм, чати для пошуку роботи, регіональні групи, онлайн-ігри, сайти знайомств.</p></div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="ask2n">Щоб автоматизувати процес, можна віддати на аутсорс приватним колцентрам. Спустити їм методички, а вони вже нехай масово обдзвонюють людей, розміщують оголошення з пропозиціями про роботу.</p><p data-block-key="38i1l">Оголошення можуть бути різного штибу. Наприклад: <i>«Ищешь простой способ заработка? Без вложений, без обмана, без риска. Покажем, объясним, научим. Пиши»</i>.</p></div> <div class="block-image_gallery"> <div class="gallery-placeholder text-width" id=""> <nav class="gallery-previews-block"> <button class="gallery-preview active" data-idx="0"> <img loading="lazy" src="/media/images/Messenger_creation_06ADBB94-8BBA-4C41-888D-1FB.width-150.jpg" alt="Попередній перегляд Messenger_creation_06ADBB94-8BBA-4C41-888D-1FBFBF671439" width="100" height="100" /> </button> <button class="gallery-preview " data-idx="1"> <img loading="lazy" src="/media/images/Messenger_creation_9E2CA687-D3D6-46CD-AF3D-E4A.width-150.jpg" alt="Попередній перегляд подработка в телеграм" width="100" height="100" /> </button> <button class="gallery-preview " data-idx="2"> <img loading="lazy" src="/media/images/Messenger_creation_FBE7AE14-3774-42E4-97E8-EF7.width-150.jpg" alt="Попередній перегляд подработка в телеграм" width="100" height="100" /> </button> </nav> <div class="gallery-items-wrapper"> <div class="gallery-items-list"> <figure class="gallery-image active" data-idx="0"> <img loading="lazy" src="/media/images/Messenger_creation_06ADBB94-8BBA-4C41-888D-1FBF.original.jpg" alt="Messenger_creation_06ADBB94-8BBA-4C41-888D-1FBFBF671439" width="1600" height="874" /> <figcaption class="gallery-image-caption"> <p></p> </figcaption> </figure> <figure class="gallery-image " data-idx="1"> <img loading="lazy" src="/media/images/Messenger_creation_9E2CA687-D3D6-46CD-AF3D-E4A5.original.jpg" alt="подработка в телеграм" width="1080" height="1496" /> <figcaption class="gallery-image-caption"> <p></p> </figcaption> </figure> <figure class="gallery-image " data-idx="2"> <img loading="lazy" src="/media/images/Messenger_creation_FBE7AE14-3774-42E4-97E8-EF75.original.jpg" alt="подработка в телеграм" width="1155" height="1280" /> <figcaption class="gallery-image-caption"> <p></p> </figcaption> </figure> </div> <nav class="gallery-reel-controls"> <button class="gallery-reel-control-btn prev" data-previous="" aria-label="Попередній слайд"> <svg viewBox="0 0 60 30"> <path d="M15.9,23.7L7.1,15l8.7-8.7 M52.9,15H8.5"></path> </svg> </button> <button class="gallery-reel-control-btn next" data-next="" aria-label="Наступний слайд"> <svg viewBox="0 0 60 30"> <path d="M44.1,6.3l8.7,8.7l-8.7,8.7 M7.1,15h44.4"></path> </svg> </button> </nav> </div> </div> <script defer> { const gallery = document.getElementById(''); if (gallery && !gallery.classList.contains('no-gallery-js')) { ImageGallery.init(gallery); } } </script></div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="70so3">Оголошень може бути багато. Чим більше людей їх прочитає, тим краще для Васі.</p><p data-block-key="8uibo">«Якщо з тисячі погодиться одна людина, це 0,1%. Це нормальний показник. Закинули пропозицію на 100 тисяч людей, 100 погодилося — ось уже 100 терактів є», — пояснює анонімний поінформований співрозмовник.</p><p data-block-key="9b27b">В оголошеннях, за словами Володимира Паливоди, мають насторожувати анонімність (не вказана назва компанії); великі суми за прості дії; завдання, пов’язані з об’єктами критичної інфраструктури чи військом; оплата лише криптовалютою чи з підставних карток, а також вимога фото- чи відеозвітності.</p><p data-block-key="4lian">Вася також читає й аналізує коментарі користувачів. Може приходити під реальні оголошення про пошук роботи. Як було із <a href="https://texty.org.ua/fragments/116805/17-richna-ahentka-rf-piv-roku-shpyhuvala-na-prykarpatti-za-tck-lotchykamy-ta-burshtynskoyu-tes-foto/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">17-річною дівчиною</a>, яка фотографувала Бурштинську ТЕС.</p><p data-block-key="fj9ro">«У цій війні фронт проходить не лише через окопи, а й через месенджери наших дітей», — каже Віктор Ягун.</p><h2 data-block-key="77sf0">Level 2. Встановлення довіри</h2></div> <div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Ilyustratsii_verbuvannya-04_2.original.png" alt="Ілюстрація: Володимир Литвинов" width="4250" height="2882"/> <figcaption>Ілюстрація: Володимир Литвинов</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="6392h">Вася також може втиратися в довіру до підлітка. Часто це робиться в онлайн-іграх. Там в одну гру грають підлітки з різних країн. Вася знаходить потенційну жертву і стає таким собі старшим другом. Може цікавитися, як справи, як школа, як батьки. Може втішати і вислуховувати. Може навіть фліртувати з особою протилежної статі.</p><p data-block-key="dto0a">Як, наприклад, було з <a href="https://edition.cnn.com/2026/02/11/europe/ukrainians-recruited-russian-spies-intl-cmd" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Христиною Гаркавенко</a>, яка знімала пересування української техніки з вікна церкви, де служив її батько-священник. Вона закохалася у свого вербувальника.</p><p data-block-key="2ld8g">Вася може обіцяти краще життя. Та сама Христина розповідала, що хотіла б жити в Росії з родичами, хоча раніше ніколи там не була.</p><blockquote data-block-key="cqrga">У нас досі купа людей вірить, що в Росії живеться краще, справедливіше</blockquote><p data-block-key="2bvj1">«У нас досі купа людей вірить, що в Росії живеться краще, справедливіше, багатше, спокійніше. Вони асоціюють усе погане з незалежною Україною, а все позитивне із сусідньою Росією. І чим менше людина знає про реальний стан справ у РФ, якщо вона ніколи там не жила і не їздила туди, тим краще для росіян. Вони вміють багато й красиво обіцяти»<i>, —</i> каже анонімний співрозмовник зі спецслужб.</p><p data-block-key="7vc70">Вася ретельно вивчає профіль «гравця»: його соцмережі, коло спілкування, політичні погляди. Може подивитися в реєстрах чи злитих базах даних родичів, борги, проблеми із законом. За потреби може зламати пошту чи месенджер, скачати інтимні фото, якщо вони там є. Це все допоможе йому стати ближчим, запитувати про те, що справді болить, а також згодиться на наступних етапах для шантажу.</p><h2 data-block-key="msiq">Level 3. Гачок</h2></div> <div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Ilyustratsii_verbuvannya-03_2.original.png" alt="Ілюстрація: Володимир Литвинов" width="4250" height="2882"/> <figcaption>Ілюстрація: Володимир Литвинов</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="cb9k8">Тепер завдання Васі Пупкіна — спіймати жертву на гачок, перевірити, наскільки вона готова щось для нього зробити. Для цього створюється ілюзія легкості виконання завдання. Як на перших рівнях гри. Підліток має відчути азарт, смак легких грошей або можливість бути важливою персоною.</p><p data-block-key="bo24p">«Це тест на слухняність. Якщо дитина виконує завдання, вона вже психологічно втягнута в контакт із вербувальником. Якщо цього контакту немає, його можуть перервати, а через якийсь час спробувати ще раз. Якщо вдруге не йде контакт, тоді відкидають»,<i> —</i> пояснює Віктор Ягун.</p><p data-block-key="aks2r">Серед завдань від умовного Васі можуть бути такі: купити sim-картку, зняти відео біля школи, сфотографувати військовий об’єкт чи машину військового, написати антиукраїнський лозунг десь на стіні, розклеїти проросійські листівки, залишити GPS-мітку.</p><p data-block-key="fekdp">«Та це ж просто фото. Тобі нічого за це не буде! Ти ж неповнолітній», — пише Вася.</p><blockquote data-block-key="fa590">«Тобі нічого за це не буде! Ти ж неповнолітній»</blockquote><p data-block-key="2v7f2">Володимир Паливода каже, що підлітки легко погоджуються малювати на стінах. Бо вони й раніше це робили, а тепер можуть зробити це за гроші.</p><p data-block-key="ccsl">«Це класичний метод поступового залучення до співпраці. Спочатку в пташки зав’яз кіготь, а потім і вся пташка», <i>—</i> каже Володимир.</p><p data-block-key="ad6o6">Наприклад, у <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/122421075" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Дніпрі учень</a> профучилища спочатку сфотографував пікап Nissan кольору хакі й надіслав куратору.</p><p data-block-key="4eaij">Як тільки фото опиняється у Васі, він потирає руки. Тепер із гачка зістрибнути буде важко. Вася не вигадує нічого нового. Працює за правилами, розробленими ще задовго до його появи на світ. Існують навіть формули вербування, які використовуються в усіх спецслужбах світу. За часів холодної війни американці створили формулу вербування <strong>MICE</strong>:</p><p data-block-key="87os6"><strong>Money</strong> <i>—</i> гроші (найпоширеніший мотив);</p><p data-block-key="e78s8"><strong>Ideology</strong> <i>—</i> ідеологія (політичні переконання, «русскій мір», антизахідні настрої);</p><p data-block-key="c8mrv"><strong>Compromate/Coercion</strong> <i>—</i> компромат/примус (шантаж кримінальною відповідальністю, інтимними фото, погрози родині, що особливо актуально для тих, хто має родичів на окупованих територіях);</p><p data-block-key="9rn7i"><strong>Ego</strong> <i>—</i> его (марнославство, зарозумілість, бажання відчути свою значущість, образа на своє керівництво чи взагалі на державу).</p><p data-block-key="dipir">Психолог Роберт Чалдіні запропонував нову формулу вербування на основі впливу <strong>RASCLS</strong> (хоча не конкретно для спецслужб). Ось шість ключових принципів, які спонукають людей сказати «так»:</p><p data-block-key="dqr5c"><strong>Reciprocation</strong> <i>—</i> взаємність (люди почуваються зобов’язаними повернути послугу або подарунок);</p><p data-block-key="8on27"><strong>Authority</strong> <i>—</i> авторитет (довіра до експертів);</p><p data-block-key="ebb7t"><strong>Scarcity</strong> <i>—</i> дефіцит (люди більше цінують те, що важко дістається або обмежене в часі);</p><p data-block-key="47quq"><strong>Commitment</strong> <i>—</i> зобов’язання (люди прагнуть відповідати своїм колишнім словам і діям);</p><p data-block-key="2gn83"><strong>Liking</strong> <i>—</i> симпатія (загальні інтереси, компліменти; ймовірність угоди вища, якщо клієнт відчуває симпатію до продавця);</p><p data-block-key="9q6b4"><strong>Social Proof</strong> <i>—</i> соціальний доказ (люди схильні наслідувати приклад інших, особливо в ситуаціях невизначеності).</p><p data-block-key="8vrri">Російські спецслужби у вербувальній діяльності використовують обидві формули.</p><p data-block-key="da4a4">Віктор Ягун каже, що в підлітків спрацьовують такі види мотивації: гроші, відчуття «я герой», таємниця, причетність до спецоперації. Саме тому стають можливими операції «під чужим прапором».</p><h2 data-block-key="9irkl">Level 4. Злочин</h2><p data-block-key="971er"></p></div> <div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Ilyustratsii_verbuvannya-02_2.original.png" alt="Ілюстрація: Володимир Литвинов" width="4250" height="2882"/> <figcaption>Ілюстрація: Володимир Литвинов</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="4vk5n">На цьому етапі Вася Пупкін дає вже справжнє завдання і пропонує привабливу для підлітка суму. Це буде реальний злочин: підпалити релейну шафу на залізниці чи машину військового, віднести вибухівку в ТЦК. Наприклад, той хлопець, який фотографував машину в Дніпрі, дістав наказ спалити її. Він <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/122421075" target="_blank" rel="noopener noreferrer">облив</a> переднє крило автівки горючою рідиною, підпалив, зняв усе на відео і надіслав куратору. Йому обіцяли за це 2 тисячі доларів.</p><p data-block-key="2igti">Володимир Паливода пояснює, що підпал будь-якого автомобіля націлений на те, щоб породити страх, хаос.</p><p data-block-key="2dj31">«Діяльність російських спецслужб спрямована на те, щоб створити масовий терор. Чим більше буде таких випадків, вдалих чи невдалих, тим для них краще. Це все підбурює настрої населення. Це психологічна війна», <i>—</i> каже експерт.</p><p data-block-key="dbssd"><a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/124000181" target="_blank" rel="noopener noreferrer">У Борисполі 16-річний і 14-річний підлітки</a> спалили релейну шафу Укрзалізниці за 9 тисяч гривень. Вони взяли лом, розчинник «Уайт-спірит», сірники і пішли виконувати завдання умовного Васі Пупкіна. Один відчинив ломом двері, облив розчинником і підпалив. Інший знімав це на відео як доказ для Васі. Після того як хлопці отримали гроші, Вася наказав спалити ще одну релейну шафу.</p><p data-block-key="1mavh"><a href="https://www.facebook.com/share/p/1HExtgNQFY/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">У Харкові 17-річна дівчина</a>, завербована ФСБ, у комендантську годину забирала саморобну бомбу зі сховку, замаскованого біля контейнерів для сміття. Вона мала відвезти її в центр міста й заховати, щоб у годину пік, коли буде найбільше людей, підірвати. Також за вказівкою спецслужб дівчина купила хімічні речовини й цвяхи для подальшого самостійного виготовлення вибухівки.</p></div> <div class="block-image_gallery"> <div class="gallery-placeholder text-width" id=""> <nav class="gallery-previews-block"> <button class="gallery-preview active" data-idx="0"> <img loading="lazy" src="/media/images/636560587_1283174340576140_8112892099248268791.width-150.jpg" alt="Попередній перегляд Фото: фейсбук-сторінка Служби безпеки України" width="100" height="100" /> </button> <button class="gallery-preview " data-idx="1"> <img loading="lazy" src="/media/images/634956177_1283174353909472_7033441054141932089.width-150.jpg" alt="Попередній перегляд Матеріали для виготовлення бомби. Фото: фейсбук-сторінка Служби безпеки України" width="100" height="100" /> </button> </nav> <div class="gallery-items-wrapper"> <div class="gallery-items-list"> <figure class="gallery-image active" data-idx="0"> <img loading="lazy" src="/media/images/636560587_1283174340576140_8112892099248268791_.original.jpg" alt="Фото: фейсбук-сторінка Служби безпеки України" width="2000" height="1333" /> <figcaption class="gallery-image-caption"> <p>Фото: фейсбук-сторінка Служби безпеки України</p> </figcaption> </figure> <figure class="gallery-image " data-idx="1"> <img loading="lazy" src="/media/images/634956177_1283174353909472_7033441054141932089_.original.jpg" alt="Матеріали для виготовлення бомби. Фото: фейсбук-сторінка Служби безпеки України" width="2000" height="1333" /> <figcaption class="gallery-image-caption"> <p>Матеріали для виготовлення бомби. Фото: фейсбук-сторінка Служби безпеки України</p> </figcaption> </figure> </div> <nav class="gallery-reel-controls"> <button class="gallery-reel-control-btn prev" data-previous="" aria-label="Попередній слайд"> <svg viewBox="0 0 60 30"> <path d="M15.9,23.7L7.1,15l8.7-8.7 M52.9,15H8.5"></path> </svg> </button> <button class="gallery-reel-control-btn next" data-next="" aria-label="Наступний слайд"> <svg viewBox="0 0 60 30"> <path d="M44.1,6.3l8.7,8.7l-8.7,8.7 M7.1,15h44.4"></path> </svg> </button> </nav> </div> </div> <script defer> { const gallery = document.getElementById(''); if (gallery && !gallery.classList.contains('no-gallery-js')) { ImageGallery.init(gallery); } } </script></div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="213cl">Вася може змінювати скіни, тобто видавати себе за когось іншого. Наприклад, за працівника СБУ. Може проводити операції <a href="https://texty.org.ua/fragments/116887/rosijski-specsluzhby-aktyvizuvaly-verbuvannya-ukrayinciv-yaki-lehendy-ta-pidxody-zastosovuyut/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«під чужим прапором»</a>. Може вимагати встановити на телефон шкідливу програму й стежити за його власником.</p><p data-block-key="3f0ug">Підліткам, які спалили релейну шафу в Борисполі, Вася написав, що його фірма за контрактом встановлюватиме нову. Хлопці думали, що це представник саме української компанії, бо він швидко писав українською мовою.</p></div> <div class="block-richtext"><blockquote data-block-key="v3n5i">Найдешевший інструмент диверсії — дитина, яка не розуміє, що її використовують</blockquote></div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="5kna9">За даними СБУ, загалом за 2025 рік задокументовано 800 злочинів на замовлення російських спецслужб. Серед них диверсії на обʼєктах Укрзалізниці, підпали авто українських військовослужбовців, підриви вибухівки поблизу будівель ТЦК, правоохоронних органів тощо.</p><p data-block-key="fll9s">25% завербованих росіянами — неповнолітні. Наймолодшому фігурантові на момент вчинення правопорушення було лише 11 років.</p><p data-block-key="31mjl">«Найдешевший інструмент диверсії — дитина, яка не розуміє, що її використовують», — каже Віктор Ягун.</p><h2 data-block-key="87m8u">Level 5. Компромат та ізоляція</h2></div> <div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Ilyustratsii_verbuvannya-06_2.original.png" alt="Ілюстрація: Володимир Литвинов" width="4250" height="2882"/> <figcaption>Ілюстрація: Володимир Литвинов</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="1tajh">Вася Пупкін не дасть підліткові спокою. Він зробить усе, щоб той почувався загнаним у кут. Якщо на перших етапах Вася казав, що йому нічого не загрожує і не варто боятися, то тепер цитує Кримінальний кодекс і каже, що відповідальність настає з 14 років і що підліткові світить кілька років колонії. Можуть бути погрози розповісти батькам, шантаж інтимними фото. І, звісно, вимога мовчати.</p><p data-block-key="ecfpa">«Вербувальник вселяє в дитину відчуття, що виходу немає», <i>—</i> каже Віктор Ягун.</p><p data-block-key="e4oc4">Вася зробить дитину самотньою, мовчазною і наляканою, а потім запропонує: «Краще заробляй гроші й будь героєм у нас, ніж ізгоєм у себе вдома», «Тебе все одно посадять, краще будь із нами».</p><blockquote data-block-key="9doea">Вербувальник вселяє в дитину відчуття, що виходу немає</blockquote><h2 data-block-key="3o84r">Game Over</h2></div> <div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Ilyustratsii_verbuvannya-05_2.original.png" alt="Ілюстрація: Володимир Литвинов" width="4250" height="2882"/> <figcaption>Ілюстрація: Володимир Литвинов</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="5db29">Гра йтиме лише так, як запрограмував Вася. Кожен рівень стає небезпечнішим за попередній. Підлітки не помічають, як опиняються в пастці. Гравці можуть легковажно думати, що їм вдасться виграти чи припинити в будь-який час. Але Вася Пупкін так просто не відпустить, він посміхнеться і запустить фінальний левел, у якому респавнитися (відродитися) неможливо.</p><p data-block-key="ev7fl">«Для спецслужб підлітки — витратний матеріал. Одну дитину реально використовують лише один-два рази», — каже Віктор Ягун.</p></div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="1a9en">Після операції Вася може злити підлітка СБУ або змусити виконати ризиковане завдання (наприклад, закласти вибухівку) і просто вбити.</p><p data-block-key="cl2t3">Або ж гру зупинять наші спецслужби. Працівники СБУ запобігають 80% спроб влаштувати теракти чи диверсії й затримують кожного агента, який скоює такі злочини.</p><p data-block-key="dh392">Дівчину, яка фотографувала Бурштинську ТЕС, затримала СБУ. Їй загрожує до 10 років в’язниці. Христина Гаркавенко проведе за ґратами 15 років. Дівчині з Харкова також світить 15 років.</p><p data-block-key="56c8a">Володимир Паливода каже, що навіть провал «одноразових» агентів, коли їх схопила поліція чи СБУ, росіяни використовують в інформаційних війнах, щоб показати, що українці зраджують свій народ і борються з «нацистським режимом».</p><h2 data-block-key="28bq5">Вихід є</h2><p data-block-key="4o7mc">Найкращий вихід — не починати грати з Васею. А якщо вже спробували, то звертатися до просунутих «юзерів» — поліції чи СБУ:</p><p data-block-key="12i83">через чатбот <a href="https://t.me/Spaly_FSB_bot" target="_blank" rel="noopener noreferrer">«Спали» ФСБшника</a>;</p><p data-block-key="83p62">на гарячу лінію СБУ 0 800 501 482;</p><p data-block-key="mcs2">на номер 102 (Національна поліція).</p><p data-block-key="adevd">З грудня 2024 року, відколи запрацював чатбот, служба отримала понад 17 тисяч звернень, із яких значна частина надійшла саме від неповнолітніх.</p></div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="v3n5i"><i>Публікацію створили Texty.org.ua за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю Texty.org.ua і не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.</i></p></div>]]>https://texty.org.ua/articles/116974/try-pozytyvni-zminy-v-armiyi-novi-pravyla-zvan-kontraktiv-i-sluzhby-60/Зміни в Положенні про проходження військової служби: довші терміни вислуги звань у тилу, шестимісячний захист посад для контрактників, правила для служби після 60 та можливість пораненим після відновлення за своїм бажанням залишатися в бойових частинах.Tue, 03 Mar 2026 10:20:00 +0000https://texty.org.ua/articles/116974/try-pozytyvni-zminy-v-armiyi-novi-pravyla-zvan-kontraktiv-i-sluzhby-60/Политика<![CDATA[<div class="block-codesnippet">elevenlabs</div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="rkkq2">Менше «полковників з ОТУ»</h2><p data-block-key="e9bcb">12 лютого набрали чинності зміни до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, внесені Указом президента від 10.02.2026.</p><p data-block-key="3jurv">Серед найважливішого повернення довших строків вислуги у військових званнях у тилових частинах. Нагадаємо, під час повномасштабної війни діють скорочені строки вислуги. Наприклад, вислуга від капітана до майора триває один рік, тоді як у мирний час для неї знадобиться чотири роки.</p><p data-block-key="akshf">Короткий строк вислуги — це добре для бойових офіцерів: амбітні й здібні військові, які успішно проявляють себе в зоні бойових дій, можуть дістати визнання своїх заслуг. А от швидке отримання звань у тилу не завжди дає результати.<br/><br/>У тилових частинах збирається чимало офіцерів із високими військовими званнями. Підвищення у званні не дає офіцерам помітного збільшення оплати праці. З кожним військовим званням оклад зростає лише приблизно на 70 грн. Але воно означає статус і владу.</p><p data-block-key="9bke5">А владою, звісно ж, можна зловживати. Не маючи бойового досвіду, такі офіцери не завжди поводяться адекватно, коли їдуть у зону бойового зіткнення і взаємодіють там із побратимами. Іноді їхня поведінка така неадекватна, що про них пишуть пісні. Автором однієї з таких популярних серед бійців пісень є військовослужбовець Микола з позивним Калаш (загинув у 2025 році).</p></div> <div class="block-embed"><div class="embed-container responsive-object" style="padding-bottom: 56.49999999999999%;"> <iframe width="200" height="113" src="https://www.youtube.com/embed/xSguEFI4fFU?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen title="Полковник із ОТУ - Fill, Netolerantniy zigomet"></iframe> </div> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="rkkq2">Після внесення до Положення про проходження військової служби цієї зміни кількість отаких «полковників з ОТУ», вочевидь, уже не зростатиме спринтерськими темпами.</p><p data-block-key="ekclb">Передбачені також винятки, які пришвидшують підвищення у званні. Під час служби в небойових військових частинах військовослужбовець може отримати звання за скороченим терміном, якщо він:</p><ul><li data-block-key="delj3">виконував бойові завдання у військових частинах, залучених до бойових дій, не менш як три місяці;</li><li data-block-key="8n5k3">перевівся в небойову частину через обмеження в придатності внаслідок захворювання чи поранення, яке дістав під час захисту Вітчизни.</li></ul><p data-block-key="es0l7">І це справедливо. Попри певне невдоволення, яке прокотилося тиловими частинами після запровадження змін, чимало побратимів звідти їх підтримує. Адекватні військовослужбовці з тилу з повагою взаємодіятимуть із бойовими побратимами незалежно від звання.</p><h2 data-block-key="fdaf3">Нові гарантії для контрактників</h2><p data-block-key="o03n">Військовослужбовці, прийняті на службу за контрактом, відтепер мають гарантію, що протягом перших шести місяців їх не переміщатимуть на іншу посаду без їхньої згоди.<br/><br/>Проблема полягала в тому, що деякі рекрутери дають контрактникам завищені обіцянки щодо умов служби, які далеко не завжди відповідають дійсності. І якщо боєць обурювався через цю невідповідність, неадекватний командир міг вирішити: «Якщо ти так заговорив, то будеш уже не водій-механік, а стрілець!». Віднині це неможливо, якщо боєць на це не погоджується.<br/><br/>Це важливо, оскільки такі переміщення призводили до демотивації новоприбулих контрактників. Тепер у них є гарантія, що перші пів року вони працюватимуть на обраній посаді незалежно від обставин. Звісно, дуже свавільний командир може спробувати примусити бійця написати «добровільну згоду» на переведення. Та ймовірність домогтися цієї «згоди» зменшується за умови, що бійці знають свої права.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/34_main-v1750179426.original.png" alt="34_main-v1750179426" width="820" height="430"/> <figcaption></figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="rkkq2"><strong>Можливості для бійців 60+ та поранених</strong></h2><p data-block-key="f91r7">Зміни до Положення про проходження військової служби унормовують прийняття на контракт осіб віком 60+. Попри суспільний скепсис, такі бійці є: один із побратимів автора воював у 2022–2024-му й звільнився після досягнення 60-річного віку. Він воліє піти на контракт на бойову посаду в бойовий підрозділ, однак вище командування неохоче реагує на його ініціативу.</p><p data-block-key="857g1">Відтепер військовий може з більшою ймовірністю потрапити до бойового підрозділу, де готовність воювати навіть після того, як стукнуло 60, сприймають дуже радо.</p><blockquote data-block-key="bs11f">У бойових підрозділах дозволили залишатися бійцям із обмеженнями в придатності</blockquote><p data-block-key="in68">Залишатися в бойових підрозділах тепер можуть і бійці з обмеженнями в придатності. Я чув про кількох таких побратимів, які воліли залишатися в штурмових чи механізованих підрозділах навіть на бойових посадах.</p><p data-block-key="3o360">Однак командири часто не хотіли брати на себе ризики, оскільки це не було прописано юридично, і навіть примусово спрямовували таких бійців на переведення в тил. Ще у 2024 році були розпорядження переводити бійців із обмеженнями в придатності з деяких частин Сухопутних військ до ТЦК та СП, причому незалежно від їхнього бажання.</p><p data-block-key="8du1l">Звісно, це мало певні наслідки. Наприклад, на посадах на кшталт діловода деякі військові з обмеженнями могли і хотіли працювати цілком ефективно. Переведення в тил оголювали такі посади, вони могли довго залишатися вакантними, а робота лягала на плечі інших побратимів. У найгіршому випадку вакансії закривали кимось із бойових, і тоді ще критичніше бракувало людей там.</p><p data-block-key="3vfog">Тепер військові з обмеженнями в придатності мають юридичні підстави залишатися в бойовій частині.</p><p data-block-key="er7u0"><strong>Серед інших покращень для Сил оборони, запроваджених змінами до Положення про проходження військової служби, упорядкування процедури переведення між ЗСУ та іншими військовими формуваннями (НГУ, ДПСУ і т. д.).</strong></p><p data-block-key="824li">Потреба в цих змінах обговорювалася навіть у формі офіційних пропозицій за попередніх міністрів оборони, але безрезультатно. Нарешті вони ухвалені. Тепер треба поінформувати про них усіх побратимів, які можуть користатися новими нормами задля покращення своєї боєздатності та умов служби в армії.</p></div>]]>https://texty.org.ua/articles/116977/zah-najkrashche-navchannja-uchast-u-bojakh-ukrayinski-dronari-pokazaly-nato-vijnu-majbutnoho/Командир взводу БпЛА 412-ї бригади Nemesis розповідає про навчання Hedgehog-2025 в Естонії: як українські дронарі за пів дня вивели з ладу два батальйони «наступу» і чому старі доктрини НАТО більше не працюють.Mon, 02 Mar 2026 14:17:00 +0000https://texty.org.ua/articles/116977/zah-najkrashche-navchannja-uchast-u-bojakh-ukrayinski-dronari-pokazaly-nato-vijnu-majbutnoho/Политика<![CDATA[<div class="block-codesnippet">elevenlabs</div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="nze6y"><strong><i>Стаття підготовлена ініціативою</i></strong> <a href="https://uw.media/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong><i>Ukrainian Witness</i></strong></a><strong><i> («Український свідок»), що спеціалізується на висвітленні війни та її наслідків.</i></strong></p><p data-block-key="bp876">Нещодавно видання The Wall Street Journal розповіло про військові навчання Hedgehog-2025, що відбувалися в Естонії. Неназваний генерал НАТО сказав про результати так: «Ми геть облажалися» («We’re fucked»). Учасниками навчань були 12 країн НАТО, загальна кількість військових — понад 16 тисяч.</p><p data-block-key="5jhj4">Українські дронарі, які разом із естонськими військовими стояли в «обороні», за пів дня знищили 17 одиниць техніки й уразили ще 30 цілей, чим фактично дезорганізували і вивели з бою два батальйони.</p><p data-block-key="are41">Серед учасників з українського боку були бійці 412-ї бригади Nemesis. Ми розпитали про ці навчання командира взводу безпілотників бригади з позивним Нік. Ось що він нам розповів. Далі пряма мова.</p><h2 data-block-key="qm46f">«Ми їхали передати досвід»</h2><p data-block-key="vbwwo">Ми їхали як команда, яка передасть досвід і покаже сучасні реалії війни. Великий плюс — те, що такі навчання взагалі проводяться, що країни НАТО готуються. Дуже круто, що організатори також запросили представників системи «Дельта», завдяки якій організується управління боєм. Вони побачили, як це працює, як можна комунікувати безпосередньо з бойовими екіпажами, що це можна робити без паперових мап, де позначено, яку ціль треба відпрацювати.</p><p data-block-key="11pvx">Ми також часом користувалися паперовими мапами, особливо на початку повномасштабного вторгнення, коли я ще був у територіальній обороні. Коли в піхотинця не було ніякого девайса, бо це було ризиковано, ми роздруковували фрагмент мапи з «Кропиви», щоб можна було орієнтуватися. І в плануваннях паперові карти ще використовуються.</p><p data-block-key="ag2ki">Але в бойових умовах це вже недоцільно і неефективно, «Дельта» інтегрує все необхідне. Ми на навчаннях також отримали паперові мапи з орієнтирами, але просто перенесли все в «Дельту».</p><p data-block-key="rhgof">Дуже добре, що запросили саме підрозділи БпЛА, що побачили, як ця компонента працює в умовах, наближених до бойових. В Естонії є армія, а є структури на кшталт нашої територіальної оборони. На базі цих структур легше запроваджувати і тестувати зміни. Багато цивільних приєдналося до таких об’єднань, залучаються кошти інвесторів, і на цій базі розвивається саме напрям БпЛА.</p><h2 data-block-key="yfy0j">«За старими доктринами»</h2><p data-block-key="wx9xj">Сценарій навчань був простий: на певній кількості квадратних кілометрів зосереджені війська двох сторін-противників. Були задіяні механізовані підрозділи, періодично авіація літала, БпЛА з двох сторін: і «Мавіки», і трошки «крила».</p><p data-block-key="00bcq">На навчаннях намагалися зімітувати сучасне поле бою. Але навесні 2025-го, коли вони відбувалися, у нас так уже ніхто не воював. Тому що кілзони збільшуються, пересуватися групами неефективно — тебе змальовують відразу, як виїжджаєш, і потім у тебе летить все, що можна і не можна. Ворог теж розвивається і дуже ефективно й нещадно діє в повітрі. На навчаннях учасники постійно купчилися. Але в теперішніх реаліях це вже не працює.</p><p data-block-key="6cus7">Це була найбільша проблема сторони, яка на навчаннях «наступала». Просто ті армії діють ще за старими доктринами. Проблема не в тому, що вони не хочуть робити краще. Якщо не побути в реальних бойових умовах, ти не можеш це навіть зімітувати і бути готовим.</p></div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="e6f11">Вони припустилися помилки і побачили, до яких результатів це призводить. Ми забезпечили зворотний зв’язок, заповнили After Action Review — надали дані для аналізу після навчань. Тепер вони зможуть працювати, адаптуватися до нової реальності, бо тактики треба змінювати. Дуже важко уявити, щоб зараз хтось пересувався великими групами по 5–7 броньованих машин на штурм відкритою місцевістю. Учасники навчань чудово це розуміють.</p><h2 data-block-key="n58jz">«У перервах ми проводили лекції»</h2><p data-block-key="q7q8v">Нас прекрасно приймали, багато запитували, цікавилися ситуацією і нашою роботою. Оскільки ми всі були учасниками цих навчань, то говорили більше про конкретні речі. Ми розказували про реалії на полі бою, про те, що робимо, які тактики застосовуємо. Намагалися їм трошки більше дати реальних кейсів, щоб вони готувалися по-справжньому до такого сильного і ресурсного ворога, як наш противник. Європейці дуже цікавилися засобами, з якими ми працюємо.</p><p data-block-key="litwe">Між вильотами ми проводили лекції, коли був час, коли заряджали батареї. Збиралися на базі, запрошували всіх охочих і по пів години-годині розказували про засоби, про підрозділ. Розповідали те, що можна було говорити. Відповідали на запитання.</p><p data-block-key="0kin3">Зацікавленість нами була постійна. І ми не уникали цього. Коли мали вільний від бойових завдань час, намагалися розказати і підказати.</p><h2 data-block-key="qmrdu">«Ворог у нас один»</h2><p data-block-key="fu2ta">Ми зі свого боку хочемо допомогти, передати досвід. Балтійські країни дуже багато нам допомагають від самого початку, хоча їхні бюджети не такі великі, як у більших європейських держав. Це наші добрі друзі й партнери.</p><p data-block-key="t4p0c">Країни Балтії розуміють ризик життя поруч із РФ, мали з нею сутички. Тому вони великі молодці, що вчаться, розвивають БпЛА. Ми приїхали, показали, які ще засоби бувають, як ще можна працювати. Естонські військові літали на «Мавіках». Я мав досвід роботи з ними, бо на початку служби був у піхоті, працював у бойових умовах вдень і вночі, тому дещо показував.</p><blockquote data-block-key="en2dd">Якщо хочеш навчитися воювати, треба об’єднуватися з українськими підрозділами</blockquote><p data-block-key="tjvoo">Особисто моя думка така: якщо хочеш навчитися воювати, треба точково об’єднуватися із сильними українськими підрозділами, бригадами, корпусами, робити колаборації, зі свого боку допомагати і тісно взаємодіяти.</p><p data-block-key="ffmjk">Така спільна робота допомогла б європейським партнерам навчити командний склад, і після повернення він міг би вже на місці запроваджувати зміни. І це треба робити регулярно, бо війна змінюється швидко. Приїзд кількох представників раз на рік цього не дасть. Треба бути тут, працювати разом, бачити все, що робимо ми. І динаміку, зрештою, також. Бо це постійна гонка дії і протидії, постійні зміни.</p><p data-block-key="poqtf">Добре, що такі історії відбуваються. Нехай їх буде більше, нехай партнери залучають нас. Нам треба об’єднуватися, ставати великим альянсом і працювати разом. З огляду на обсяг матеріальних та людських ресурсів у ворога вихід у нас тільки такий. Бо ворог для всіх один. Вибір для всіх також один — бути сильними. І в українців найперше. Тільки наша сила даватиме нам впевненість, можливість розвиватися і бути самостійними. Щоб узагалі не було жодного бажання сюди приходити і щось тут розказувати.</p></div>]]>https://texty.org.ua/articles/116915/serozha-xtos-ce-maye-robyty-yak-proxodyt-den-holovy-osbb-na-oboloni/Як працює голова ОСББ в Оболонському районі Києва під час війни: контроль тепла, спілкування з мешканцями, заміна ліфтів, укриття в підвалі й постійні звіти владі. Історія Дар’ї Павловської про відповідальність і дім.Mon, 02 Mar 2026 09:27:00 +0000https://texty.org.ua/articles/116915/serozha-xtos-ce-maye-robyty-yak-proxodyt-den-holovy-osbb-na-oboloni/Политика<![CDATA[<div class="block-codesnippet">elevenlabs</div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Darya_Pavlovska_na_kiivskomu_Podoli_bilya_Zhitn.original.jpg" alt="Дар’я Павловська на київському Подолі біля Житнього ринку" width="1080" height="784"/> <figcaption>Дар’я Павловська на київському Подолі біля Житнього ринку</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="v894l">43-річна Дар’я Павловська понад 20 років працює «авіафеєю» — агентом із бронювання авіаквитків. Це її основне місце роботи. Рік тому погодилася керувати ще й ОСББ на громадських засадах. «Звісно, не планувала, — зізнається. — Тим паче не знала, що буде так із теплом і всім іншим».</p><p data-block-key="d1upj">Скаржиться, що вчора працювала до пів на третю ночі. Сьогодні о сьомій ранку вже передавала інформацію в Районну державну адміністрацію. Наступний контакт о 16:45. А після нічних обстрілів треба передавати що дві години.</p><p data-block-key="9q45b">Дар’я розповідає про будинок, хвалиться здобутками. «Давайте я вам буржуйку покажу», — пропонує.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Budinki_OSBB_Oblonski_Lipki.original.jpg" alt="Багатоповерхівки ОСББ «Оболонські Липки»" width="3948" height="2543"/> <figcaption>Багатоповерхівки ОСББ «Оболонські Липки»</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="b0z7l"><strong>Тепло</strong></h2><p data-block-key="2jiri">Спускаємося в підвал. Із нами старша по першому під’їзду Ксенія Кравченко і бухгалтерка ОСББ Любов Зелена.</p><p data-block-key="6qa11">У підвалі тепло, є світло. Тут розміщений тепловий пункт — центр управління будинковими трубами. Дар’я одразу фотографує прилад, який вимірює температуру води, що надходить у систему опалення. Каже, це фото для мешканців, які скаржаться на холод.</p><p data-block-key="c8o3u">«Бачите параметри? 73 градуси. Норма. А це тиск у трубах. Коли вимикали опалення, тут були нулі. Довелося з усім цим розбиратися», — розповідає.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Dari_Pavlovskoi_fotografuie_priladi_budinkovogo.original.jpg" alt="Дар’я Павловська фотографує прилади будинкового теплопункту" width="4624" height="3468"/> <figcaption>Дар’я Павловська фотографує прилади будинкового теплопункту</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="b0z7l">Гарячої води в кранах зараз немає. Її перекрили за розпорядженням влади, щоб сусідні будинки отримали хоч трохи тепла. Натомість будинок Дар’ї навіть після найбільших обстрілів був без опалення лише добу. Але у квартирах досі не надто тепло, оскільки тиск теплоносія низький. Доводиться періодично смикати Київтеплоенерго.</p><p data-block-key="87p90">«Налаштовуємо систему опалення, як оргАн. Учора в мене була крапельниця, я лежала і слухала лекцію про теплопункт, як гріти цю воду», — зізнається голова ОСББ.</p><p data-block-key="3v8vl">Нарешті доходимо до буржуйки. Вона стоїть в одному з підвальних приміщень, яке люди облаштували як укриття. Залізна грубка на дровах не дасть замерзнути за відсутності централізованого опалення.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Burzhuyka-buleryan.original.jpg" alt="Та сама буржуйка. А насправді це булер’ян, конвекційна піч, яка завдяки системі труб здатна обігріти підвал за лічені хвилини" width="3271" height="2562"/> <figcaption>Та сама буржуйка. А насправді це булер’ян, конвекційна піч, яка завдяки системі труб здатна обігріти підвал за лічені хвилини</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="b0z7l">На стіні висять плакати журналу «Теленеделя» з попзірками 1990-х, церковні календарі, старий килим. Навколо столика крісла з подушками.</p><p data-block-key="9sckq">«Можна засідання правління ОСББ проводити», — сміються жінки.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Pidval-ukrittya_v_Oblonskikh_Lipkakh.original.jpg" alt="Підвал-укриття в будинку ОСББ «Оболонські Липки»" width="4624" height="3468"/> <figcaption>Підвал-укриття в будинку ОСББ «Оболонські Липки»</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="wgh62">Дар’я розмовляє по телефону, називає якісь цифри. Це по основній роботі. Її клієнти — українці, які літають по світу. Часто небідні люди. «Все, що стосується аеропорту і навколо, — це моє. Підбір тарифів, оптимальні стиковки рейсів, візові правила», — каже.</p><p data-block-key="9j2b">«Тиждень в Америці був циклон, і аеропорти не працювали. І от усіх треба рятувати, пересаджувати, заспокоювати, — пояснює Дар’я. — Мої на роботі прийняли, що я ще голова ОСББ, не завжди буваю в офісі».</p></div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="wgh62"><strong>Майно</strong></h2><p data-block-key="61rpj">ОСББ «Оболонські Липки» в 191-квартирному будинку на проспекті Володимира Івасюка створювали вимушено, зізнаються активісти. ЖЕК керував тут 30 років, але люди були незадоволені. Нічого не оновлювалося. Навпаки, навіть протипожежні засоби зникли.</p><p data-block-key="2p2gf">Рік тому ЖЕК поставив перед фактом, що не обслуговуватиме багатоповерхівку. Мешканці терміново провели збори.</p><blockquote data-block-key="fot61">«Ліфти — космос», — хвалиться Дар’я</blockquote><p data-block-key="6u19p">Звісно, ОСББ сприйняли не всі. Були сварки, скарги. Однак поїзд рушив, уже через рік вдалося замінити ліфти.</p><p data-block-key="5qid4">«Ліфти — космос», — хвалиться Дар’я і показує логотип Києва на стелі кабінки.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Darya_Pavlovska_duzhe_pishaietsya_novim_krasivi.original.jpg" alt="Дар’я Павловська дуже пишається новим красивим ліфтом" width="4624" height="3468"/> <figcaption>Дар’я Павловська дуже пишається новим красивим ліфтом</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="wgh62">ОСББ стало учасником міської програми співфінансування «95/5». Якщо один ліфт коштував 2,5 млн грн, то мешканці заплатили тільки 125 тис. грн. Вийшло по 3 тис. грн із квартири. Під час знеструмлень нова кабіна не зупиняється, а доїжджає до певного поверху й двері відчиняються. Великий плюс.</p><blockquote data-block-key="8bvuj">Дуже хочемо генератор, хоча б маленький</blockquote><p data-block-key="6co7o">ОСББ придбало 11 вогнегасників, встановило у дворі м’які стовпчики й круглі перешкоди, щоб не паркувалися легкові авто й могла проїхати пожежна машина.</p><p data-block-key="9li0s">«Дуже хочемо генератор, хоча б маленький, для циркулювання води вище п’ятого поверху», — зітхає Дар’я.</p><blockquote data-block-key="cf0ur">Отримала листа: «посилити штат двірників»</blockquote><p data-block-key="jhbs">Каже, що для генератора необхідна велика підготовча робота, дозволи. Руки не доходять.</p><p data-block-key="5s3s5">«О дев’ятій ранку отримала листа, що маю посилити штат двірників, доповісти, чи є сіль, суміш і можливість викликати трактор. Очікується погіршення погоди», — розповідає.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Dvir_OSBB__Oblonski_Lipki.original.jpg" alt="Двір ОСББ «Оболонські Липки»" width="4624" height="3468"/> <figcaption>Двір ОСББ «Оболонські Липки»</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="ka6dj">У дворі чоловік якраз розбиває лід. Дар’я каже, що й сама бере в руки відро з піском на підсипку.</p><p data-block-key="f05hk">«Будинок живе своє життя, незважаючи на війну», — каже Дар’я.</p></div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="ka6dj"><strong>Люди</strong></h2><p data-block-key="4o90p">Дар’я весь час відволікається на чати. Основна робота, ОСББ, вказівки влади.</p><p data-block-key="f55ek">«Відкриваю телефон... і понеслося», — показує екран.</p><p data-block-key="3rnn1">«Добрий день, можу вас набрати? Мені терміново», — пише хтось.</p><p data-block-key="6sr33">«Хто це? — питає Павловська. — Зараз розбиратимуся».</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Darya_Pavlovska_ves_chas_na_telefoni.original.jpg" alt="Дар’я Павловська весь час на телефоні" width="4624" height="3468"/> <figcaption>Дар’я Павловська весь час на телефоні</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="ka6dj">Багато часу забирає спілкування з мешканцями. Хоча є керуючий ОСББ, є старші по під’їздах, люди все одно звертаються: «Даша, допоможи…».</p><p data-block-key="de7er">Голова ОСББ пише в будинковому чаті довгі й короткі роз’яснення. Тримає в курсі подій.</p><blockquote data-block-key="1au16">Люди думають, що проблеми тільки в них</blockquote><p data-block-key="67gmm">«Люди ж сидять у квартирі, думають, що проблеми тільки в них», — пояснює.</p><p data-block-key="6lcpv">Чим часто незадоволені?</p><p data-block-key="9f30i">«У сусідньому будинку є світло, а в нас немає. Світло дали, але мало. Що робити? Нічого не робити, чекати, — каже Дар’я. — Ну можна взяти відро і піти набрати. Пояснюю, що нас не кинули. Будинки, які кинули, — це недоробки керуючих компаній».</p></div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="ka6dj"><strong>Натхнення</strong></h2><p data-block-key="f82oa">Витримати такий ритм допомагають надійні люди поруч, каже Дар’я. Коли створювали ОСББ, прописували, що буде керуючий, для якого це робота, а не хобі. Є активісти, є старші по під’їздах.</p><p data-block-key="3p36">«Як в авіалогістиці: коли ти один, нічого не буде», — пояснює голова ОСББ.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Darya_Pavlovska.original.jpg" alt="Дар’я Павловська" width="672" height="442"/> <figcaption>Дар’я Павловська</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="ziowt">У Дар’ї дві доньки. 10-річна займається танцями, 14-річна вже допомагає мамі розрулювати проблеми: «Віра, кажу їй, я за кермом, викликай електрика терміново. І вона дзвонить».</p><p data-block-key="870p6">Чоловік Дар’ї не підтримував ідею головування дружини. Розумів, що буде складно.</p><p data-block-key="avshc">«Якось о пів на першу ночі мала спуститися в підвал. Іду, а він мені: “Ти навіжена!”. А я йому: “Серьожа, ну хтось це має робити”», — згадує Павловська.</p><blockquote data-block-key="72fr4">Тут на кожному кладовищі мої родичі</blockquote><p data-block-key="dlv7h">Зізнається, що іноді перед сном думає: «Як так сталося? Може, взяти речі на плечі й кудись поїхати?». Але все одно залишається, як і навесні 2022-го: «Ну чого я маю виїжджати? Це мій дім. Я народилася в Києві. Тут на кожному кладовищі мої родичі. Буду воювати».</p><p data-block-key="1kp7c">Жінка має невеличку віддушину. Купує за копійки на розпродажах орхідеї, які відцвіли й пропадають, підживлює їх, доглядає до нового буйного цвітіння.</p><p data-block-key="oae9">«Не знаю, якого кольору ця орхідея буде, а коли розквітає, дуже радію. Кожна має ім’я. Так розважаюся», — ділиться Дар’я.</p></div>]]>https://texty.org.ua/articles/116931/yak-u-honytvi-za-populyarnistyu-mozhna-nablyzytysya-do-rosijskoyi-propahandy-xto-taka-mariya-barabash-i-do-choho-tut-vona/Марія Барабаш за останні місяці провела кілька акцій на Майдані в Києві, а раніше називала себе єдиною українкою на інавгурації Трампа.Fri, 27 Feb 2026 08:00:00 +0000https://texty.org.ua/articles/116931/yak-u-honytvi-za-populyarnistyu-mozhna-nablyzytysya-do-rosijskoyi-propahandy-xto-taka-mariya-barabash-i-do-choho-tut-vona/Политика<![CDATA[<div class="block-codesnippet">elevenlabs</div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="9ovfl">Засоби не виправдовують мети</h2><p data-block-key="ev1s0">В Україні існують персони, які одночасно чи окремо є блогерами, громадськими діячами, борцями за справедливість чи маніпуляторами заради власної вигоди.</p><p data-block-key="f819v">Їхня мета доволі проста — спіймати глядача на гачок сенсації, викриття, емоційного звинувачення. Мотив складно визначити напевне. Можливо, це здобуття популярності з прицілом на майбутню політичну кар’єру, або намагання збирати перегляди, які можна «обміняти» на гроші, просуваючи своїй аудиторії певні новини, товари чи картину світу, або ж і справді жертовна боротьба за омріяну справедливість.</p><p data-block-key="66fih">Однак проблема в методах. Людина може щиро бажати викривати зловживання посадовців, але коли в хід ідуть шкідливі інструменти, такі як підтасовування фактів чи надмірна емоційність, це наближає її до групи зловмисних діячів. Такий контент відштовхує аудиторію, якій потрібна правдива інформація чи спокійний та врівноважений аналіз. Натомість прихильники ведуться на «справжні сенсації», «інформаційні бомби» чи «досі невідомі факти».</p><h2 data-block-key="7ui8q">Деструктив у майже кожному відео</h2><p data-block-key="90bgr">У грудні ми <a href="https://texty.org.ua/articles/116524/ne-banochka-dzhynu-deputatka-skorokhod-jak-lobist-myru-bud-jakoju-tsinoju/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">писали</a> про те, як в особі нардепки Анни Скороход в Україні формується нова ніша замаскованих проросійських політиків. Нагадаємо, що вона відкрито не закликає Путіна «вводити війська», натомість маніпуляціями розпалює дискусії про «втому від війни», «корумповану владу» чи «мир за будь-яку ціну».</p><p data-block-key="4vi21">У тексті про Скороход ми згадували очільницю ГО «Спротив» Марію Барабаш, яка <a href="https://t.me/mariabarabash/4513" target="_blank" rel="noopener noreferrer">стверджувала,</a> що НАБУ й СБУ опублікували фейкові фото з обшуку квартири нардепки. У цьому тексті розглянемо її риторику детальніше.</p><p data-block-key="frjbg">Марія Барабаш — громадська діячка, яка під час великої війни починала з кампанії «Гроші на ЗСУ» за збільшення видатків на Сили оборони з місцевих бюджетів, а тепер збирає мітинги на Майдані за «повну зміну системи». Градус її висловлювань поступово зростає.</p><p data-block-key="86c28">Щодо обшуків у Скороход Барабаш <a href="https://t.me/mariabarabash/4503" target="_blank" rel="noopener noreferrer">заявляла,</a> що їх проводять через те, що нардепка запитувала в міністра фінансів, чому військовим не підвищили зарплату. Писала: «Коли захищаєш інтереси людей та військових, одразу отримуєш обшуки».</p><p data-block-key="7qcdk">Такі висловлювання — типовий приклад необґрунтованих узагальнень, що формують агресивний поділ влади й народу на «їх і нас», так, ніби всі посадовці завжди хочуть зробити гірше «простим людям». Це поширений наратив російської пропаганди, який, щоправда, придуманий не Росією, він використовувався в різних війнах, щоб підірвати бойовий дух противника й спровокувати внутрішні заворушення.</p><p data-block-key="23qdn">Марія Барабаш доволі популярна в різних соцмережах. Сукупно у Фейсбуці, Інстаграмі й ТікТоці в неї 364 тисячі підписників. А у відео, опублікованому наприкінці січня, вона сама <a href="https://www.instagram.com/maria.barabash/reel/DUI_qyijABN/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">казала</a>, що її сторінки за останній місяць переглянули 50 мільйонів людей.</p><p data-block-key="crk5j"></p><figure class="richtext-image full-width"><img alt="Обкладинки відео на сторінці Марії Барабаш у ТікТок" height="597" loading="lazy" src="/media/images/b1.width-1600.png" width="1339"/></figure><p data-block-key="4ui1l"></p><h2 data-block-key="adrfr">Просування деструктиву</h2><p data-block-key="f5dm8">На сторінці Барабаш в Інстаграмі закріплений пост про її «план повної зміни системи». Перший пункт називається «Перемога над топкорупцією». Барабаш декларує, що для цього потрібно «обмежити функції держави», скоротити 80% чиновників, зменшити кількість міністерств із 15 до 5, а кількість депутатів із 450 до 200.</p><p data-block-key="3i21d">Також вона пише про конфіскацію заморожених російських активів і активів українських корупціонерів на Заході й пропонує ці «мільярди доларів» спрямувати на озброєння та підвищення зарплат і пенсій військовим, учителям, лікарям.</p><p data-block-key="8u664">Це схоже на типові передвиборчі обіцянки політиків, які звично тхнуть популізмом. Радикальні рішення з величезними скороченнями замилюють очі й викликають захоплення.</p><p data-block-key="ffthu">Натомість варто поставити запитання: чому вказані саме такі цифри? Вони мають конкретні обґрунтування чи все це лише популізм? Також варто поцікавитися, чи громадська діячка розуміє, як влаштований державний апарат і хто після таких скорочень займатиметься організацією навчання в школах, медициною, відновленням енергетики, дорогами, соцвиплатами тощо.</p><p data-block-key="b3mhf">Щодо депутатів варто розуміти, що вони представники певної кількості виборців. Що менше депутатів, то менше уваги вони зможуть приділяти зверненням громадян. Наприклад, у країнах ЄС на одного обранця припадає 30–50 тисяч виборців, у довоєнній Україні — приблизно 100 тисяч (докладніше про це <a href="https://texty.org.ua/fragments/99633/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">читайте тут</a>).</p><p data-block-key="9ghpn">Однак Барабаш не обґрунтовує свої тези в публікації. Серед інших пунктів її плану чимало тверджень «за все хороше й проти всього поганого», які можуть змусити проковтнути гачок популізму: «пожиттєві строки», «заміна ТЦК на добровільний призов», «ліквідація непотрібних дозволів і ліцензій».</p><p data-block-key="cmf6q"></p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/77shots_so.original.jpg" alt="Обкладинки відео на сторінці Марії Барабаш у ТікТоці" width="1920" height="1440"/> <figcaption>Обкладинки відео на сторінці Марії Барабаш у ТікТоці</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="g84u"></p><h2 data-block-key="e7r5">Популізм і підміна понять</h2><p data-block-key="agncf">Будь-яку критику представників влади під час війни можна назвати «розхитуванням човна» й таким чином виправдовувати зловживання, недалекоглядність чи погане управління. Однак, на нашу думку, існує критична відмінність між, наприклад, аргументованими журналістськими розслідуваннями чи аналітичними статтями й діями, які йдуть у фарватері російських інформаційних операцій.</p><p data-block-key="b4c74">Наприклад, Марія Барабаш від початку січня у своїх відео <a href="https://www.tiktok.com/@mariabarabash.live/video/7592702741827358008" target="_blank" rel="noopener noreferrer">закликала</a> зібратися на майдані Незалежності в Києві 25 січня, щоб вимагати від Зеленського посадити Єрмака. Тут насторожує дві речі.</p><p data-block-key="dn2aj">Перша — такі заклики виходити на Майдан останніми місяцями поширюють і російські пропагандистські мережі. Це і кампанія в ТікТоці з генерованими ШІ протестами, які начебто відбуваються в українських містах (ми про це <a href="https://texty.org.ua/fragments/116628/rossyya-pomohy-shi-video-z-protestamy-v-ukrayini-nabyrayut-miljony-perehlyadiv-u-tiktok/?src=main" target="_blank" rel="noopener noreferrer">писали</a> раніше), і заклики виходити на Майдан від маловідомих відеоблогерів (про це ми <a href="https://texty.org.ua/articles/116335/blohery-provokatory-zaklykayut-ukrayinciv-do-povalennya-vlady/#:~:text=%D0%9B%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%87%20%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC%20%D0%A1%D1%96%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%83%D0%BD%D1%82%D1%83%20%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%87%20%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D1%80%20%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%20%D0%93%D1%83%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83" target="_blank" rel="noopener noreferrer">писали тут</a>).</p><p data-block-key="e3iq5">Друга пересторога в тому, що за своїми повноваженнями в демократичній державі Зеленський не може посадити Єрмака. Він може не втручатися в діяльність незалежних правоохоронних органів — у цьому випадку НАБУ, яке проводило обшуки в Єрмака. Але таке незнання можна списати на природний популізм Барабаш.</p><p data-block-key="eut6t">25 січня — це не перший вихід Марії Барабаш на Майдан у Києві. Такі акції вона проводила щонайменше з осені минулого року.</p><p data-block-key="35jaf">В одному з роликів-анонсів мітингу 25 січня Барабаш казала, що на ньому вони хочуть поставити запитання, зокрема, про «Міндічгейт», через який «ми зараз сидимо, як і більшість українців, без світла». Цікаво, що у випадку зі Скороход наша героїня називає НАБУ інструментом затикання рота, а в справі Міндіча — викривачами реальної корупції.</p><p data-block-key="2b6gr"></p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/871shots_so.original.jpg" alt="Обкладинки відео на сторінці Марії Барабаш у ТікТоці" width="1920" height="1440"/> <figcaption>Обкладинки відео на сторінці Марії Барабаш у ТікТоці</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="7i47f">Серед публікацій Барабаш є такі, що наповнені відвертими російськими тезами. Зокрема, звернімо увагу на <a href="https://www.facebook.com/groups/199957359312209/posts/637808952193712/?__cft__[0]=AZaLIP7DUa21_7MH03zxUX-hZqnzGPLkEmq9hlC5RwMB6WQFsAI__bK208wTyuGd1-6wqvHNxeFWv2o0dGITvUleVu9DwBxExJgYMTeJBpXSw9AhkoOZRpocykjf1PuZrvJv4RhX04QrEYDc5Jcxc2XhhaL_7ByAxQWx5bgXGDdsPiV0eRgok_3Td7vNUPrfhu-nsm52RXyNHjHoM4vfXfeR&amp;__tn__=%2CO%2CP-R" target="_blank" rel="noopener noreferrer">цей пост</a>, опублікований у березні 2025-го, нібито про зустрічі в США з «людьми, які готують понад 100 кримінальних справ на найближче оточення Зеленського». Серед низки звинувачень бачимо наратив про «соросят» і зовнішнє управління, який російська пропаганда розкручує роками. Є й критика USAID, закриття якого зупинило багато проєктів допомоги, зокрема і в енергетиці.</p><p data-block-key="d576a">Слова Барабаш про «вину в смертях і каліцтвах» варті окремої уваги. З її публікації випливає, що мільйони людей перебувають у вигнанні не через злочини Росії, а через неназваних корупціонерів, про яких вона мала «скоро розповісти». Однак більше побоювань викликають думки про те, що могла розповісти Барабаш на зустрічах з американцями, враховуючи, що маятник її риторики часом коливається в бік російських наративів.</p><h2 data-block-key="3v5di">Конфлікти — можливість засвітитися</h2><p data-block-key="2hk6l">Активність Барабаш у США — окрема й значна сторінка в її біографії. Вона називала себе єдиною українкою, яка відвідала інавгурацію Трампа на початку 2025-го. За її словами, запрошення на подію <a href="https://t.me/mariabarabash/3102" target="_blank" rel="noopener noreferrer">отримала</a> завдяки зв’язкам Юрія Кондеревича з командою чинного президента США. Цей чоловік — громадянин США українського походження, член дорадчої ради ГО «Спротив», співзасновник Ukraine Victory Foundation. У 2023–2024 роках організація проводила мітинги біля Білого дому за активацію лендлізу, критикувала тодішню посолку України в США Оксану Маркарову, на чому згодом акцентувала й Барабаш.</p><p data-block-key="8qhsk">У лютому 2025 року Кондеревич подавав заяву в поліцію Вашингтона про погрози його життю та життю Барабаш, як <a href="https://www.facebook.com/mariabarabashua/posts/%D1%8E%D1%80%D1%96%D0%B9-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87-yuriy-konderevych-%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD-%D1%81%D1%88%D0%B0-%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-ukraine-victory-f/636011325612604/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">писала</a> сама Марія. Це нібито робила журналістка NV Юлія Забєліна, яка, за словами Барабаш, «діяла від імені посла України в США Оксани Маркарової та Офісу президента Зеленського».</p><p data-block-key="fq2it">У Барабаш також тривалий публічний конфлікт із блогером Ігорем Лаченковим, який має телеграм-канал «Лачен пише» з понад 1,5 мільйонами підписників. Вона звинувачує його в роботі на Офіс президента. Також за заявою ГО «Спротив» триває судовий розгляд справи проти матері Лаченкова, яка працювала суддею в Дніпрі й у 2017 році нібито погодила перерахування 6 мільйонів гривень російській компанії. Справу кваліфікували за статтею про службову недбалість, хоча Барабаш <a href="https://t.me/mariabarabash/4291" target="_blank" rel="noopener noreferrer">наполягає</a> на державній зраді.</p><h2 data-block-key="6ksuc">Емоції пересилюють факти</h2><p data-block-key="3mved">Загалом значна частина публічної комунікації Марії Барабаш базується на конфліктах, звинуваченнях і «викритті» правди. Вона зазвичай використовує емоційні фрази, впізнавані ярлики й маніпуляції. Часто у своїх висловлюваннях однобоко розповідає про події чи людей і не намагається об’єктивно розібратися в причинах і контекстах.</p><p data-block-key="ajei9">Фрагментоване висвітлення й кричущі слова — типові інструменти популістів, на які ведеться аудиторія. Деструктивні наративи руйнують довіру людей до будь-яких джерел інформації і погіршують здатність опиратися дезі й маніпуляціям.</p><p data-block-key="1j8dj">У вразливої аудиторії складається враження, ніби матеріали без емоційних фраз і купи слабо обґрунтованих здогадок не мають потрібного впливу. Зрештою, об’єктивні й детальні розбори завжди потребуватимуть більше сфокусованості й освіченості, ніж маніпулятивні ролики на кількадесят секунд.</p></div>]]>https://texty.org.ua/articles/116935/bilshist-armiyi-zhyve-v-minus-shcho-take-hidna-zarplata-vijskovoho-v-tylu/20–26 тисяч гривень на місяць — базове грошове забезпечення більшості військових у тилу. Чи вистачає цих коштів на оренду, дітей і відрядження? І що з обіцяними новими контрактами та підвищенням зарплат? Розбиралися Texty.org.ua.Thu, 26 Feb 2026 12:10:00 +0000https://texty.org.ua/articles/116935/bilshist-armiyi-zhyve-v-minus-shcho-take-hidna-zarplata-vijskovoho-v-tylu/Политика<![CDATA[<div class="block-codesnippet">elevenlabs</div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/U_tilu_sluzhat_sotni_tisyach_ukrainskikh_viysko.original.jpg" alt="У тилу служать сотні тисяч українських військових. Від їхньої ефективності залежить боєздатність фронту й армії загалом. Фото: Наталія Кіндратів" width="1200" height="618"/> <figcaption>У тилу служать сотні тисяч українських військових. Від їхньої ефективності залежить боєздатність фронту й армії загалом. Фото: Наталія Кіндратів</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="m5gpx"><strong>Тили</strong></h2><p data-block-key="63n9c">Тил — це сотні тисяч військовослужбовців. Так, вони не сидять в окопах, але від їхньої роботи залежить життєдіяльність військ поза лінією фронту, а в підсумку й на фронті.</p><p data-block-key="acnu6">Насамперед у тилу діють навчальні центри. Інструктори готують стрільців, гранатометників, саперів, операторів дронів. Вони буквально відповідають за виживання солдата в бою.</p><p data-block-key="3dpi5">Важливою ланкою є підрозділи забезпечення, логістики та охорони. Це військові, які зберігають і доставляють боєприпаси, харчі, амуніцію, медикаменти. Тобто водії, комірники, інженери з обслуговування техніки, фахівці з озброєння. Від них залежить, чи вчасно доставлять снаряди до артилерійських розрахунків, чи буде заправлена броньована техніка для виїзду на позиції.</p><p data-block-key="e6881"><strong>Читайте також </strong><a href="https://texty.org.ua/articles/116943/vijna-na-vysnazhennja-jak-ne-prohraty/" target="_blank" rel="noopener noreferrer"><strong>Війна на виснаження: як не програти. Три блоки проблем</strong></a></p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Viyskovosluzhbovets_Sil_logistiki._Foto.original.jpg" alt="Військовослужбовець Сил логістики ЗСУ. Фото: Командування Сил логістики ЗСУ" width="1280" height="720"/> <figcaption>Військовослужбовець Сил логістики ЗСУ. Фото: Командування Сил логістики ЗСУ</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="m5gpx">Також у тилу працюють військові медики, бухгалтери, які нараховують зарплату й «бойові», юристи, кадровики, які ведуть документацію про поранених, переведених, звільнених у запас, тих, хто у відпустці.</p><p data-block-key="dlic2">І, звісно, штаби. Батальйонів, бригад, корпусів, угруповань військ тощо. Ці люди вирішують, де і коли діятимуть підрозділи, куди піде техніка, які частини отримають підкріплення й сотні інших питань.</p></div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="m5gpx"><strong>Рекрутер</strong></h2><p data-block-key="d3i64">Начальник групи рекрутингу 28-ї окремої механізованої бригади Денис Швидкий майже не буває в пункті постійної дислокації бригади, так званому домі. Його робота — це постійні роз’їзди між підрозділами й штабами по всій країні.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Denis_Shvidki_iz_pobratimami.original.jpg" alt="Денис Швидкий (праворуч) із побратимами" width="1290" height="967"/> <figcaption>Денис Швидкий (праворуч) із побратимами</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="m5gpx">Формально робота Дениса оплачується за високою «сіткою», бо він має відповідну посаду й звання молодшого лейтенанта. Його гола зарплата — 32 тис. грн. Якщо він перебуває поблизу лінії фронту, то отримує надбавку 30 тис. грн. «У головних сержантів батальйонів зарплата, те, що ми називаємо ставкою, 26–27 тисяч. У решти ще менше. У більшості людей у тилу це 20–22 тисячі», — каже Денис.</p><p data-block-key="bjbjl">За словами Швидкого, витрати в тилу часто не мають нічого спільного з цивільним життям. «У нас немає особистого. У нас усе армія й про армію. Витрати відповідно також», — пояснює.</p><blockquote data-block-key="9soad">Деморалізація через гроші є у всіх</blockquote><p data-block-key="ehbla">У відрядженнях Денис здебільшого своїм коштом оплачує житло й харчування. Значна частина бюджету йде на дозаправку й обслуговування службового авто. Лише пальне, за словами військового, забирає 15–16 тис. грн на місяць. «Чи вистачає зарплати? Не вистачає. Уся армія живе в мінус», — пояснює він.</p><p data-block-key="ds89h">«Деморалізація через гроші є у всіх. Я не знаю жодної людини у війську, яка була б задоволена цим питанням. І коли люди приходять рекрутуватися, всі запитують про гроші», — каже Денис Швидкий.</p></div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="9hkpb"><strong>Солдат</strong></h2><p data-block-key="ajthh">Олексій — старший солдат відділення 4-ї бригади Нацгвардії «Рубіж». Служить на тиловій посаді, отримує 26 тис. грн.</p><p data-block-key="7s5g4">Олексій забезпечує базові витрати родини: оренда квартири, комунальні послуги, освіта дітей. Решту закриває дружина, вона й заробляє більше.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="text-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Oleksiy_iz_pidrozdilu_Rubizh.original.jpg" alt="Олексій, старший солдат відділення 4-ї бригади Нацгвардії «Рубіж»" width="853" height="1280"/> <figcaption>Олексій, старший солдат відділення 4-ї бригади Нацгвардії «Рубіж»</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="9hkpb">Житло — половина Олексієвої зарплати. «Винаймаю трикімнатну квартиру в Києві на Лівому березі. Взимку разом із комуналкою виходить 13 тисяч», — каже.</p><p data-block-key="dmgkt">Чоловік ночує вдома. Щоранку добирається до місця служби. Іноді маршрутками, а це теж витрати, але найчастіше домовляється з побратимами про доїзд власним авто.</p><p data-block-key="v6a4">Ще одну суттєву частину заробітку Олексій витрачає на дітей. Треба здавати на школу, оплачувати обіди, гуртки. Лише додаткові заняття й активності обходяться, за його словами, у 6–8 тис. грн на місяць.</p><blockquote data-block-key="aq6il">Вважаю нормальною для такої служби суму від 50 тисяч</blockquote><p data-block-key="8qr8h">За словами військового, особливо важко вписатися в тилову зарплату тим, хто в цивільному житті заробляв значно більше. «Вважаю нормальною для такої служби суму від 50 тисяч гривень, — каже Олексій. — Але це не про “гідну” оплату, а про ту, якої просто вистачає, щоб не жити в постійному напруженні через гроші».</p></div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="9hkpb"><strong>Айтівець</strong></h2><p data-block-key="fdlr7">До мобілізації Арсен сім років працював в одній із найбільших українських ІТ-компаній SoftServe. Тепер служить у підрозділі, що розробляє цифрові продукти. Отримує 21 тис. грн. «Мій дохід у цивільному житті був у десять разів більший», — каже.</p><p data-block-key="do6jl">SoftServe досі виплачує мобілізованим працівникам половину старої зарплати. «І за ці гроші я можу жити», — зізнається Арсен.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/V_umovakh_tsifrovizatsii_potreba_armii_v_IT-kad.original.jpg" alt="В умовах цифровізації потреба армії в IT-кадрах стала критичною. Фото: 14-й окремий полк БпАК" width="800" height="534"/> <figcaption>В умовах цифровізації потреба армії в IT-кадрах стала критичною. Фото: 14-й окремий полк БпАК</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="9hkpb">Питання справедливої зарплати чоловік обмірковував не раз. Його відповідь така: в армії служить дуже багато людей, це колосальні витрати. Держава зараз не може платити ринкову зарплату.</p><p data-block-key="3aoqt">«Чи готові, наприклад, цивільні платити значно вищі податки, щоб військові жили краще? — розмірковує він. — Адже гроші просто так не з’являться».</p></div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="9hkpb"><strong>Контракти</strong></h2><p data-block-key="8d0r">Питання підвищення зарплат військовим перезріло. Торік щонайменше три петиції до уряду з цього питання набрали необхідну кількість голосів. Тодішній міністр оборони Денис Шмигаль прив’язав його вирішення до «нових контрактів із покращеними умовами служби».</p><p data-block-key="2178k">Про це казав і головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. «Грошове забезпечення військовослужбовців зросте щонайменше втричі, при цьому збережуться премії та додаткові виплати. Ми довго йшли до цього контракту», — зазначив він.</p><blockquote data-block-key="epjq6">Нові контракти — це більше про встановлення термінів служби</blockquote><p data-block-key="b2sl0">Однак нові контракти — це більше про встановлення фіксованих термінів служби, яких давно чекають добровольці перших днів війни. Тоді як без відповіді залишається головна проблема: якими будуть зарплати воїнів, що не виявлять бажання підписувати угоду з державою? Адже контракт накладає на військового безліч обмежень, передусім неможливість залишити службу після скасування воєнного стану. А саме на це сподіваються мобілізовані громадяни, яких у війську більшість.</p><p data-block-key="dbkmi">Скепсис щодо підвищення зарплат військовим посилився після ухвалення парламентом головного фінансового документа країни — держбюджет 2026 року не передбачає збільшення зарплат.</p></div> <div class="block-richtext"><h2 data-block-key="9hkpb"><strong>Гроші</strong></h2><p data-block-key="88jks">Зарплати, як і ідею нових контрактів, поставили на паузу, вважає народна депутатка, членкиня Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська (фракція «Голос»). Вона зазначає, що новий міністр оборони Михайло Федоров збирається спершу провести аудит усіх родів військ і самого Міноборони. І лише тоді вирішувати, що робити далі.</p><p data-block-key="30abi">«Федоров не дав чіткої відповіді нам ні про контракти, ні про гроші на підняття зарплат», — каже Соломія Бобровська.</p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/Novobrantsi_u_navchalnomu_tsentri_Sukhoputnikh_.original.jpg" alt="Новобранці в навчальному центрі Сухопутних військ ЗСУ, лютий 2025 року" width="1200" height="525"/> <figcaption>Новобранці в навчальному центрі Сухопутних військ ЗСУ, лютий 2025 року</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="9hkpb">Питання зарплат, за словами депутатки, не раз порушували парламентські фракції, його обговорювали на комітеті з представниками уряду. «Ми запитували, чи розглядали підняття, чи прораховували. Нам відповідали, що ні, цього не рахували», — каже Бобровська.</p><p data-block-key="9vag5">Отже, підвищення військовослужбовцям грошового забезпечення цього року видається малоймовірним. Можна припустити, що в разі наближення виборів військові отримають доплати в межах традиційного «засівання» електорату. Однак такі доплати, як показав досвід «президентської» надбавки (30 тис. грн) 2022 року, живуть недовго.</p></div>]]>https://texty.org.ua/articles/116955/vtomlenyj-kyyiv-koly-fors-mazhory-staly-normoyu/Опитування 100 киян про зиму 2025–2026 років під ударами РФ: що сталося з опаленням, електрикою і гарячою водою, скільки було аварій і як працювали керуючі компанії та гарячі лінії. Висновки та що місту треба змінити.Thu, 26 Feb 2026 10:08:00 +0000https://texty.org.ua/articles/116955/vtomlenyj-kyyiv-koly-fors-mazhory-staly-normoyu/Политика<![CDATA[<div class="block-codesnippet">elevenlabs</div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="b0r5i">Зима 2025–2026 років добігає кінця, і вже можна обережно констатувати, що запланованого ворогом тотального апокаліпсиса внаслідок масштабних ударів у Києві не сталося. Та вона залишила на тілі української столиці глибокі рани. Сьогодні місто живе в режимі хронічної зношеності, а негативні явища стають нормою. Система ще працює, але дедалі більше тримається не на плановій роботі міських сервісів, а на адаптації самих мешканців. Texty.org.ua запитали своїх читачів про те, які наслідки вони відчули на собі.</p><p data-block-key="31coc"><i>Ми проводили опитування методом анкетування, тобто наші читачі самостійно заповнювали анкету, розміщену в нас на сайті та в соцмережах. Загалом відповіло 100 киян із різних районів міста, які живуть у будинках різних типів. Це опитування не претендує на наукову достовірність, але дає змогу приблизно уявити масштаб і типи проблем, із якими стикаються кияни.</i></p><p data-block-key="908g1">Наше мініопитування припало на найпохмуріший час нинішньої зими, тому описи відображають саме той стан, коли ракети щотижня летіли на Київ і стояли найлютіші за останні кілька років морози.</p><h2 data-block-key="aqjk8">Опалення</h2><p data-block-key="7ojhq">Погіршення роботи опалювальної системи відчули 42% опитаних. У 19% респондентів проблем не виникало, ще в 10% ситуація залишалася стабільно поганою.</p><h2 data-block-key="a8pac">Гаряча вода. Відсутність — норма</h2><p data-block-key="95jfa">27% розповіли, що ситуація з гарячою водою в них незмінно погана, стільки само містян повідомило, що ситуація погіршилася. Загалом 54% опитаних. Тобто відсутність гарячої води виявилася проблемою для досить великої кількості людей, і ця проблема має тенденцію до загострення.</p><p data-block-key="2por0">Життя без гарячої води, по суті, стає новою «нормою» для міста.</p><p data-block-key="2akjp">Ось що опитувані пишуть у своїх відгуках: <i>«Гарячої води немає вже більш як п’ять років»;</i> <i>«У трьох будинках немає гарячої води з травня 2017 року»; «У будинку трубу просто зрізали, усі заявки ігноруються»;</i> <i>«Немає гарячого водопостачання вже другий місяць»</i>.</p><p data-block-key="7rc6f">Частково люди більше не формулюють це як проблему. Наявність гарячої води випала з поля очікувань, і це маркер деградації стандарту послуг.</p><h2 data-block-key="fa7m6">Прориви труб і батарей</h2><p data-block-key="9e7um">Лише 20% киян повідомило про прориви труб і батарей у їхньому будинку. Звісно, у нашому опитуванні це цифра справді невелика. Але якщо ми масштабуємо її до розмірів такого мегаполіса, як Київ, де загальна кількість будинків становить близько 12 тисяч, то отримаємо справді вражаючу цифру — 2,4 тисячі будівель, у яких виникала аварійна ситуація через прорив батарей. Зазначимо, що це за грубими підрахунками.</p><p data-block-key="7u05n">Головною причиною проривів респонденти найчастіше називали зношені труби — 26% відповідей. Ще майже 16% опитаних вказало на замерзання труб. Водночас значна частина людей безпосередньо пов’язує аварії з помилками в роботі комунальних служб. Зокрема, 13% опитаних вказали, що прорив стався після подачі гарячої води у вже промерзлу систему, ще 10,5% повідомили, що перед морозами з труб не спустили воду.</p><p data-block-key="17iiu">Ось одна зі скарг:<i> «Після довгого відключення світла перемерзло кілька стояків. Ми інформували про це керуючу компанію, але вона проігнорувала всі звернення. Вона зʼявилася тільки через два тижні після того, як прорвало стояки після потепління, перекрила їх і самоліквідувалася. У деяких квартирах сім градусів».</i></p><p data-block-key="2lida">Фактично озвучене багатьма замерзання труб є наслідком тієї самої проблеми — відсутності своєчасних підготовчих робіт.</p><p data-block-key="d385c">На жаль, лише відключенням води в прорваних батареях справа не обмежиться. Такі аварії запускають цілий ланцюжок проблем, які ще треба буде вирішити в майбутньому: затоплення квартир, сходів, підвалів, електрощитових, проникнення води в перекриття, стіни, шахти і, як наслідок, поява вологи й плісняви, руйнування штукатурки й бетону. З усім цим міській владі лише належить розбиратися, треба буде шукати на це засоби та кошти.</p><h2 data-block-key="bq3g">Спробуй додзвонитися</h2><p data-block-key="cp1pc">Міські гарячі лінії та чатботи витримували шквали звернень. До них звертався 81% опитаних. На другому місці керуючі компанії (41%), далі ОСББ (23%) і лише потім дзвінки до екстреної допомоги (номер 112) та ДТЕК. Наслідки такої комунікації були різними. Загалом складається враження, що система не є єдиною — кожен канал комунікації живе окремо, без відчутної координації з іншими каналами.</p><p data-block-key="ada3b">Ось свідчення одного з киян: <i>«По дві-три доби не було електроенергії в частині будинку. При цьому в інших квартирах вона періодично з’являлася. При зверненні в ДТЕК там відповідали, що це справа керуючої компанії. Але з керуючою компанією неможливо сконтактуватися. Гаряча лінія не з’єднувала з оператором, годинами грала музика очікування. Допоміг тільки похід сусідів у ЖЕК фізично, та й то не з першого разу».</i></p><h2 data-block-key="7sdom">Пункти обігріву</h2><p data-block-key="5lj7e">Місце, у яке майже ніхто не ходить.</p><p data-block-key="e12d0">У відповідях на запитання «чи користуєтеся ви пунктами обігріву?» простежується напрочуд чітка єдність думок. 90% відповіли, що ні. 7% сказали, що користуються. До речі, якщо екстраполювати останню цифру на кількамільйонне місто, то це не так вже й мало.</p><p data-block-key="21n5c">Чому ж люди не дуже охоче відвідують такі пункти? У частини киян ситуація не така критична, і вони намагаються пересидіти холоднечу вдома. Ще одна поширена причина — до цих пунктів далеко йти. Хтось через проблеми зі здоров’ям не може спуститися фізично зі свого поверху — такі скарги також є.</p><p data-block-key="flj7s">А ще кияни скаржаться на те, що такі місця не обладнані для тривалого перебування. Зокрема, там не можна спати. Дещо втрачається сам сенс цих пунктів: ви виходите з холодної квартири, довго йдете морозною і слизькою вулицею, щоб кілька годин посидіти в теплі, й знову повертаєтеся по морозу і слизоті в домашню холоднечу.</p><p data-block-key="dska4">Ще одна причина непопулярності пунктів обігріву — у них є потужні конкуренти. Найбільше киян (42%) у разі виникнення проблем відігрівається і заряджає свої девайси на роботі. Ще по 10% відповіли, що йдуть до торговельних центрів або кафе/ресторанів. 14% за потреби звертаються до родичів чи знайомих.</p><h2 data-block-key="64bu9">Виїжджати/не виїжджати</h2><p data-block-key="ef3oi">Майже половина наших читачів-киян (49%) не планує виїжджати в разі подальшого погіршення ситуації. Розглядає можливість виїзду третина (29%). Є й такі відповіді: <i>«Думали, але немає куди їхати»; «Лише в крайньому разі, бо маю вивезти батька і матір, це важко і дорого»; «Це останнє рішення, їхати в нікуди»</i>.</p><p data-block-key="ejpms">І київська, і центральна влада має усвідомлювати: якщо щось піде не так, «саморегуляція» через масовий виїзд населення не спрацює. У місті залишатимуться сотні тисяч маломобільних і хворих людей, яким знадобляться допомога, інфраструктура та управлінські рішення, які все це забезпечать.</p><p data-block-key="7kear">Водночас тих, хто готовий виїхати, з огляду на масштаби Києва все одно буде дуже багато. Це створить велику логістичну проблему: транспорт, маршрути, приймальні місця. Досвід показує, що ні місцева, ні центральна влада системно й ефективно з такими викликами досі не справлялася.</p><h2 data-block-key="ch993">Місто керуючих компаній</h2><p data-block-key="ftr6h">Попри велику увагу, яку приділяють ОСББ у медіа, треба констатувати, що Київ усе ж таки залишається здебільшого містом керуючих компаній. 54% наших читачів повідомили, що їхній будинок перебуває в управлінні керуючої компанії. 29% сказали, що в них ОСББ. Ще 8% написали, що не знають, хто відповідальний за їхній будинок. Даних, які підтверджували б саме таке співвідношення в місті, у нас наразі немає.</p><p data-block-key="13dn8">При цьому майже 30% оцінило діяльність структур, відповідальних за їхній будинок, на одиницю за п’ятибальною шкалою. Трійку за роботу своїм керуючим компаніям чи ОСББ поставило близько 20% опитаних, а п’ятірку — лише 13%.</p><p data-block-key="1vuvq">Коментарі опитаних киян про ефективність керуючих компаній говорять самі за себе.</p><p data-block-key="a07kd"><i>«В основному немає питань до робітників. Вони працюють на виснаження, і їм велика подяка за це. Питання до керуючої компанії, яка не виконує взятих на себе зобов’язань, починаючи від труб і закінчуючи прибиранням території».</i></p><p data-block-key="hefs">Показовим є те, як відповідальні за будинки структури готували їх до зими. За оцінкою 64% (!) опитаних, таких робіт узагалі не велося. Підтвердило факт цих робіт лише 23% опитаних. Ще 10% не знають, чи вони проводилися.</p><p data-block-key="86kbt">Є й такі відповіді:<i> «Тільки на рівні срачів у чатах (підготовчі роботи. — Texty.org.ua), реальної роботи не було»;</i> <i>«Встановили ДБЖ (джерело постійного живлення, як правило, генератор. — Texty.org.ua) на насоси опалення, але це не врятувало від розриву двох стояків, які керуюча компанія не злила за нашими заявками»</i>. Хоча один із опитаних написав, що в їхньому будинку, який, до речі, керується ОСББ, підготовчі роботи почалися після першого блекауту в 2022 році.</p><h2 data-block-key="cmnk3">Змінюйся або живи в плісняві</h2><p data-block-key="d7r2j">Багато років між значною кількістю містян і столичними комунальниками діяв негласний соціальний договір: мешканці щось там платили своїм ЖЕКам чи, точніше, керуючим компаніям, а ті, своєю чергою, щось робили.</p><p data-block-key="2vg6f">Платили, щоправда, не всі, та й робилося також далеко не все, що було потрібно. Причому дізнатися, за які саме реально виконані роботи сплачувалися кошти, мешканцям будинків справді важко. Міська інфраструктура з роками ставала дедалі гіршою, але процес розтягувався на роки, йшов непомітно. А потім полетіли російські ракети.</p><p data-block-key="181dt">І от сьогодні маємо ситуацію, як засвідчило, зокрема, і наше спілкування з киянами, коли загальний стан міської інфраструктури стрімко погіршується. І ми бачимо, що наявна в місті система насамперед керуючих компаній не дуже може цьому зарадити. Настає час нових рішень у цій сфері, інакше місту таки загрожуватиме колапс.</p><p data-block-key="7dmg0">Разом із тим під час цієї кризи ми бачимо й паростки нового, що додає трохи оптимізму. Люди навіть у будинках із керуючими компаніями почали самоорганізовуватися, щось робити самі, оскільки надії на швидкі раціональні дії комунальників дедалі менше. Ось деякі розповіді:</p><p data-block-key="2dgje"><i>«Самі пішли оглядати горища і підвали, закрили вікно на горищі лінолеумом».</i></p><p data-block-key="dvjod"><i>«Загалом у нашому будинку всі кажуть, що краще заплатити фахівцю, ніж сподіватися на ЖЕД. Коли прорвало трубу в сусідки, то теж складалися, бо чекати на ЖЕД не було часу».</i></p><p data-block-key="7al2l"><i>«Мешканці об’єднались і взяли ініціативу на себе, бо чекати допомоги від ЖЕКу чи інших структур немає сенсу, туди навіть додзвонитися неможливо. Стало краще, коли кожен почав щось для свого під’їзду робити і разом вирішувати проблеми».</i></p><p data-block-key="evu84">Але за таких масштабних ударів по місту люди фізично не можуть витягнути все самі. Потрібні системні рішення на рівні міста: реальне оновлення тепломереж, децентралізація генерації, суворий аудит готовності будинків до опалювального сезону та чітка відповідальність керуючих компаній за технічний стан внутрішніх систем.</p><p data-block-key="8lfte"></p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/2_5.original.jpg" alt="Фото із сайту керуючої компанії Святошинського району" width="1200" height="1600"/> <figcaption>Фото із сайту керуючої компанії Святошинського району</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="6c80k"></p><h2 data-block-key="bvik8">Постфактум</h2><p data-block-key="dro2h">Росіяни відстрілялися взимку і зараз зменшили інтенсивність. Очевидно, що вони накопичують сили для нових ударів. Куди будуть ці удари і коли? До наступних холодів бити по опалювальній інфраструктурі немає сенсу. Логіка завданих останнім часом ударів підказує, що далі росіяни вибиватимуть залізницю, мости, у розпал спеки може прилетіти по Бортницькій станції аерації, тоді ж варто очікувати нових сильних ударів по енергетиці. Києву треба не тільки зашивати зимові рани, а й готуватися до нових викликів. І тут важливо бути на крок попереду ворога, вгадати логіку його дій і підготуватися. Оскільки Київ таки столиця і символ. І це стосується не лише київської влади, а й Офісу президента, уряду та Генштабу.</p></div>]]>https://texty.org.ua/articles/116950/neproanalizovani-peremohy-defitsyt-jakisnoho-analizu-kampaniyi-2022-roku-mav-nehatyvni-dovhostrokovi-naslidky/Як відсутність критичного аналізу перемог 2022 року підживила самовпевненість і сповільнила адаптацію. На історичному прикладі Німеччини та розборі факторів кампанії про помилки РФ, переваги України, роль західної зброї.Wed, 25 Feb 2026 11:35:00 +0000https://texty.org.ua/articles/116950/neproanalizovani-peremohy-defitsyt-jakisnoho-analizu-kampaniyi-2022-roku-mav-nehatyvni-dovhostrokovi-naslidky/Политика<![CDATA[<div class="block-codesnippet">elevenlabs</div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="pfuib">Дуже важливим є прийняття мінливості обставин на війні: проміжний результат на табло — це завжди наслідок ввідних, які ніколи не є постійними. У цьому контексті важливе розуміння не лише анатомії провалів, а й анатомії успіхів. Непроаналізовані успіхи можуть вводити в оману й осліплювати.</p><h2 data-block-key="mgsgn">Німецький провал у Першій світовій</h2><p data-block-key="d8h9i"><strong><i>Історичний приклад важливості об’єктивного аналізу власного успіху</i></strong></p><p data-block-key="lcvlk">Перш ніж говорити про кампанію 2022 року, важливо розуміти, які негативні наслідки може мати брак об’єктивного аналізу власного успіху. Німецька імперія (1871–1918), яка виникла й зникла в результаті війн, буде чи не найкращим історичним прикладом для цього.</p><p data-block-key="m1w27">Менш ніж за 10 років (із 1864-го по 1871-й) керівництву Пруссії через швидкі війни вдалося створити нову геополітичну реальність у вигляді Німецької імперії. І зробити це таким чином, щоб не викликати негативної реакції в інших великих держав.</p><p data-block-key="r1kmm">Цей приклад знаковий, адже показує, що велика стратегія держави завжди є якісним поєднанням дипломатії та воєнного інструменту.</p><p data-block-key="e25q6"><strong>Дипломатія.</strong> Канцлер Пруссії князь Отто фон Бісмарк (1815–1898) був відповідальний за зовнішньополітичний вимір великої стратегії. Його зовнішня політика була спрямована на те, щоб дипломатично ізолювати ворожу державу й запобігти створенню коаліції балансування з інших великих держав.</p><p data-block-key="b2g3u">У 1866 році Берлін ізолював Австрію натяками територіальних компенсацій на користь Франції, а також скориставшись неприязню до Австрії Російської імперії після Кримської війни (1853–1856).</p><p data-block-key="8oo3r">Наступний крок. У 1870 році Бісмарк спровокував Францію на проголошення війни Пруссії — в очах світу Франція була винна у війні. Бісмарку таким чином вдалося зробити фактично неможливе: радикальна зміна балансу сил у Європі через постання Німецької імперії не спровокувала інші великі держави на коаліцію балансування для підтримання статусу-кво, що було нормою міжнародних відносин у Європі, як за пів століття років до того чітко продемонстрували Наполеонівські війни.</p><p data-block-key="fp5jo"><strong>Військова справа.</strong> Іншим важливим елементом успіху стало прогресивне освоєння Пруссією результатів тогочасної революції у військовій справі у вигляді залізниці, телеграфу і казнозарядної артилерії, помножене на геній начальника Великого генштабу Гельмута фон Мольтке (1801–1891) і систему підготовки кадрів, започатковану реформами Шарнхорста і Гнайзенау початку XIX століття. У сукупності ці якості давали змогу планувати і реалізувати короткі війни на знищення через розгортання переважаючих сил і краще маневрування ними на полі бою.</p><p data-block-key="5obnk">Наступники тандему Бісмарк — Мольтке-старший виявилися менш талановитими, ніж батьки-засновники Німецької імперії.</p><p data-block-key="cqtfl">На 1914 рік воєнна машина імперії була заточена на ще один нокаутуючий удар — велике флангове охоплення французької армії в результаті маневру своїх основних сил через Бельгію з подальшим перенесенням уваги на Російську імперію.</p><p data-block-key="6ip16">Таке військове планування мало компенсувати цього разу менш успішну німецьку дипломатію: Велика Британія, Франція і Російська імперія вирішили діяти спільно для стримування амбіцій Німецької імперії. Окрім стратегічної гамівної сорочки у вигляді Антанти інші держави континенту активно переймали німецькі новації у вигляді масових армій і залізниць для їх розгортання, пересування і забезпечення.</p><p data-block-key="q2uqj">Як наслідок — ставка на нокаутуючий удар провалилася, французькі залізниці після розгадування німецького стратегічного замислу дали змогу перегрупувати сили швидше, ніж німецькі сили пішки дійшли від кордону з Бельгією до басейну Марни. Провал стратегії на швидке знищення військ означав, що Німецька імперія воюватиме проти коаліції країн із переважаючими ресурсами, яка врешті-решт змогла виснажити її, незважаючи на заміну в складі Антанти Російської імперії на США в 1917–1918 роках.</p><p data-block-key="r1jln"><strong>Ставка керівництва Німецької імперії в 1914-му на відпрацьовані рецепти в умовах розмивання німецьких військових переваг без належного зовнішньополітичного забезпечення великої стратегії призвела до її краху в листопаді 1918 року.</strong></p><p data-block-key="2njf1">Брак належного критичного аналізу джерел успіху Пруссії у війнах за об’єднання Німеччини серед тодішніх німецьких еліт здається ще більш дискредитуючим на тлі зробленого фельдмаршалом Мольтке-старшим у 1880 році попередження:</p><p data-block-key="98fir">«Якщо війна спалахне зараз, її тривалість і кінець неможливо передбачити. Найбільші держави Європи, озброєні як ніколи раніше, вийдуть у бій. Жодна не зазнає такої повної поразки в одній чи двох кампаніях, щоб оголосити себе переможеною та прийняти нав’язані їй жорсткі мирні умови. Ніхто не пообіцяє не повставати знову, навіть якщо лише через роки, щоб відновити боротьбу. Така війна може легко перетворитися на Семирічну чи Тридцятирічну війну. Горе тому, хто підкине смолоскип до Європи, хто першим кине сірник у порохівницю!».</p><p data-block-key="hvgko">Нездатність нових поколінь політичних та військових еліт Німецької імперії критично проаналізувати джерела успіху попередників і лінійне мислення зле пожартували з Німеччиною в 1914–1918 роках.</p><h2 data-block-key="5d3lv">Успіх України у 2022 році</h2><p data-block-key="tqr4k"><strong><i>Чому кампанія 2022 року склалася так, а не інакше?</i></strong></p><p data-block-key="9wwm2">Кампанія 2022 року на сьогодні є найуспішнішою для Сил оборони України з погляду досягнення відповідних цілей: Україні вдалося не лише зірвати оригінальний план противника з повалення режиму та локалізації осередків спротиву, а й зупинити просування противника на Сході та провести дві успішні контрнаступальні операції.</p><p data-block-key="0mz1l">Проте подальший розвиток подій дає підстави говорити про те, що успіх кампанії 2022 року був передусім результатом сукупності дуже мінливих обставин.</p><p data-block-key="9jcpo">Ось ключові фактори, які визначили результат кампанії 2022 року.</p><p data-block-key="490r5"><strong><i>Прорахунки</i></strong> <strong><i>і</i></strong> <strong><i>недоліки</i></strong> <strong><i>РФ</i></strong></p><p data-block-key="awq2x">Оригінальний план Росії на єдиний нокаутуючий удар спирався на низку хибних припущень, як стало зрозуміло пізніше. Політично керівництво РФ виходило з припущення про штучність української нації. Як наслідок — ніхто не очікував масового народного спротиву.</p><p data-block-key="9hfqv">У військовому сенсі керівництво РФ значно переоцінювало результати реформ і переозброєння власної армії у 2009–2021 роках, тоді як прогрес ЗСУ в 2015–2021 роках недооцінювався. Ідеал, до якого неявно прагнули в Росії, — повторення операції США та Великої Британії проти режиму Саддама Хусейна в Іраку 2003 року. Це швидкі дії по основних дорогах за цілковитого домінування американсько-британських військ у розвідці й ураження за пасивності населення Іраку.</p><p data-block-key="jmuvp">Проте на практиці вийшло навпаки: дуже швидко стало зрозуміло, що реальні навички ЗС РФ не відповідають поставленим завданням в умовах активного спротиву ЗСУ та українського населення. Доволі компактна російська армія виявилася також недостатньо пропорційною масштабам і географії театру бойових дій: у середині березня 2022 року стало очевидно, що ЗС РФ не можуть виконати поставлені завдання і не мають резервів для просування на всіх обраних напрямках одночасно.</p><p data-block-key="clvq7">Так само навіть після перегрупування ЗС РФ і концентрації лише на сході України Росія не змогла використати свою кратну перевагу в ракетно-артилерійському озброєнні для продавлювання оборони України у квітні – червні 2022 року для подальшого оточення основних українських сил у Донецькій області. Іншим прорахунком РФ стало відтягування мобілізації аж до вересня 2022-го, коли успішні наступальні дії Сил оборони України на Харківщині показали негативні наслідки відмови від такого рішення.</p><p data-block-key="icn74">Ставка російського керівництва на погрози ядерної ескалації не дала максимально очікуваного результату. Кремлівський окупант вважав, що погроз використання ядерної зброї вистачить для того, щоб запобігти постачанню будь-якої матеріально-технічної допомоги Україні.</p><p data-block-key="2ru56">Фактор можливої ядерної ескалації справді сповільнював передачу відповідної допомоги, але не заблокував її повністю. Так само помилковим виявилося очікування пасивності коаліції західних країн на чолі зі США в короткостроковій перспективі: після того як Україна показала здатність до організованого спротиву, США та їхні союзники почали підтримувати її важким озброєнням і боєприпасами в межах формату «Рамштайн».</p><p data-block-key="nlshs"><strong><i>Асиметричні переваги України</i></strong></p><p data-block-key="o1faa">Окрім російських прорахунків і недоліків на користь України у 2022 році грала низка асиметричних переваг.</p><p data-block-key="7ovci">Однією з ключових переваг була наявність навченого резерву — пулу людей, які у 2014–2021 роках пройшли обмежені бойові дії на Донбасі. За різними оцінками, кількість таких людей становила від 300 до 500 тисяч осіб. Фактично Україна мала більше навченого резерву, ніж РФ на той час. Саме ці громадяни України швидко підсилили Сили оборони України, що дало змогу забезпечити влітку 2022 року кількісну й тактичну якісну перевагу над російськими військами.</p><p data-block-key="2lkdh">Власне, саме навесні-восени 2022-го українці продемонстрували на полі бою стійку здатність до тактичної та технічної адаптації для компенсації переваг ворога. Використання БпЛА Mavic 3/3T для покращення ситуаційної обізнаності на рівні рота — батальйон, а також перші експерименти зі «скидами» були саме такими прикладами.</p><p data-block-key="gxhct">Неспровокована агресія РФ і перші успіхи Сил оборони України привели до небаченого національного підйому навесні-влітку 2022-го, який компенсував брак системності в національному воєнному будівництві у 2015–2021 роках. Драйв у поєднанні з гнівом допомагав багатьом працювати на межі можливого — тут ідеться як про військових, так і про низові горизонтальні ініціативи підтримки Сил оборони України.</p><p data-block-key="7pyew">Щось подібне тоді переживали й суспільства неформальної коаліції західних країн на підтримку України: шок від того, на що наважилася Росія у ХХІ столітті проти іншої країни в центрі Європи, вилився в системний тиск на власних політиків та урядовців задля підтримки України.</p><p data-block-key="4s2sn">Війна та супутні жертви/руйнування в сприйнятті західних аудиторій ще не нормалізувалися — Україна перебувала в топі уваги міжнародних ЗМІ. Разом із успіхами в обороні й наступі це створювало позитивну стратегічну динаміку, яка давала змогу залучати нову масштабну військову та економічну допомогу й була основою для подальших успішних дій.</p><p data-block-key="5o698"><strong><i>Фактор новизни низки зразків західного озброєння</i></strong></p><p data-block-key="iy81y">Не менш важливу роль у результатах кампанії 2022 року відіграв фактор новизни низки зразків західного озброєння, які передавалися Україні в межах матеріально-технічної допомоги. Йдеться передусім про високоточні засоби озброєння: керований артилерійський снаряд Excalibur, протирадіолокаційну ракету AGM-88 HARM і боєприпас GMLRS разом із пусковими установками HIMARS М142/270.</p><p data-block-key="of73t">Особливо тут варто відзначити саме поєднання осколково-фугасного боєприпасу GMLRS (із дальністю 85–92 км) і згаданих пускових установок. Постачання і масове використання відповідних засобів вогневого впливу влітку 2022 року сприяли хоча б тимчасовій стабілізації лінії фронту через знищення системи логістики та управління противника. РФ вибудовувала систему логістики та управління, виходячи з припущення, що Україна не матиме у своєму розпорядженні високоточного масового засобу ураження на глибину 40+ км.</p><blockquote data-block-key="703h4">Після шоку навесні-влітку 2022 року Росія почала доволі активно адаптуватися до війни</blockquote><p data-block-key="1c7j7">Поява і масове використання Україною GMLRS змусили РФ до відповідної перебудови логістики та управління, що тривала кілька місяців і мала позитивний ефект на лінію фронту. А в поєднанні з уразливістю переправи через Дніпро на Херсонщині це дало змогу витиснути російське угруповання з правобережної частини Херсонщини на початку листопада 2022 року.</p><p data-block-key="hcsdt"><strong><i>Мінливий характер обставин,</i></strong> <strong><i>які визначили кампанію 2022 року</i></strong></p><p data-block-key="tbyu7">Після шоку навесні-влітку 2022 року Росія почала доволі активно адаптуватися до війни.</p><p data-block-key="xcie9">Власне, ще восени 2022-го тодішній командувач угруповання РФ генерал Суровікін провів комплекс заходів зі стабілізації ситуації на фронті. Було успішно виведено угруповання військ із вразливого правобережжя на Херсонщині, почалося формування ешелонованої оборони з перешкодами на окупованих територіях, відбулася стабілізація фронту через активізацію боїв за Бахмут і боїв на лінії Сватове — Кремінна.</p><p data-block-key="4ol43">Ударами по українській критичній інфраструктурі в жовтні – грудні 2022 року Суровікін змістив фокус уваги допомоги партнерів з озброєнь для продовження сухопутного наступу на потреби ППО/ПРО. Важливу роль у стабілізації ситуації відіграли й погрози Росії щодо ядерної ескалації у вересні 2022 року.</p><p data-block-key="l83ze">ЗС РФ вирахували напрямок, підготувалися і зірвали Таврійський наступ Сил оборони України влітку 2023 року. Паралельно завдяки рекрутингу найманців і збільшенню виробництва озброєння та боєприпасів Росія з осені 2023-го володіє ініціативою на полі бою.</p><p data-block-key="2p0gi">А завдяки масовому використанню керованих авіаційних боєприпасів і збільшенню відстані, з якої запускаються ці бомби, Росія повернула на поле бою оперативно-тактичну авіацію. ЗС РФ не бачили проблеми в тому, щоб запозичувати досвід України з використання безпілотників на полі бою для ускладнення логістики, ротацій і медичного забезпечення передових позицій, а також для виявлення та подальшого ураження важких РСЗВ, ППО, гелікоптерів і літаків у глибині нашої бойової побудови.</p><p data-block-key="claaa">Загалом РФ розробила воєнну стратегію, яку вона може собі дозволити і яка є частиною комплексної стратегії виснаження України. Виявилося, що ми воюємо проти дуже серйозного противника, який здатний до адаптації, щоб підтримувати тиск на наші позиції на фронті й створювати напруження в тилу.</p><p data-block-key="q58h8"><strong>Тим часом асиметричні переваги України почали розмиватися або урівноважуватися.</strong> Успіхи 2022 року підживлювали хибне враження, що в нас усе добре в Міноборони й Генштабі, що не треба нічого змінювати.</p><p data-block-key="6murl"></p></div> <div class="block-image"> <figure class="medium-width "> <img loading="lazy" src="/media/images/1_O1pZb4C.original.png" alt="Сирський і Зеленський під час успішного контрнаступу на Харківщині" width="1280" height="720"/> <figcaption>Сирський і Зеленський під час успішного контрнаступу на Харківщині</figcaption> </figure> </div> <div class="block-richtext"><p data-block-key="f5cmf">Брак вогневої могутності в цій війні Україна постійно компенсувала навичками персоналу, що має свої об’єктивні межі.</p><p data-block-key="2mdp1">Масовий національний підйом виявився обмеженим у часі з багатьох об’єктивних і суб’єктивних причин: люди не можуть постійно діяти на межі можливого. У той час як державна політика не змогла повною мірою підхопити й замінити низові недержавні ініціативи, а скандали давали підстави окремим громадянам виправдовувати своє дистанціювання від війни.</p><blockquote data-block-key="7kl2e">Люди не можуть постійно діяти на межі можливого</blockquote><p data-block-key="yr6pt">Війна все більше нормалізувалася в сприйнятті зовнішніх аудиторій, мова про події в Україні стала сприйматися як буденність. Брак успіхів у звільненні втрачених територій, проблеми з комплектацією та управлінням, неспроможність стабілізувати лінію фронту запустили негативну стратегічну динаміку: проблеми ускладнюють залучення додаткових ресурсів, що є основою для нових проблем. І так по колу.</p><h3 data-block-key="bc63l">Читайте також: <a href="https://texty.org.ua/articles/116943/vijna-na-vysnazhennja-jak-ne-prohraty/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Війна на виснаження: як не програти. Три блоки проблем</a></h3><p data-block-key="1vnci">Внутрішня політика (особливо в США) почала негативно позначатися на системній підтримці України, у той час як РФ вибудувала власну неформальну міжнародну коаліцію підтримки на основі КНР, КНДР, Ірану та Індії. Не менш активно Росія стала експлуатувати дефіцит уваги серед західних аудиторій і виклики з погляду здатності грати в довгу.</p><h2 data-block-key="vrxag">Замість висновків</h2><p data-block-key="36fo0">Восени 2022 року самовпевненість України сягнула максимальної межі: авторові доводилося чути історії про те, як ми розповідали тим чи іншим західним профільним делегаціям, що на тлі наших успіхів на Харківщині та Херсонщині нам немає чого вчитися в західних партнерів.</p><p data-block-key="f13ib">Хоча насправді результат кампанії 2022-го був сукупністю мінливих факторів, які вже до кінця року стали поступово змінюватися не на нашу користь.</p><blockquote data-block-key="46hm7">Восени 2022 року самовпевненість України сягнула максимальної межі</blockquote><p data-block-key="ychl3">Після того як Володимир Путін вирішив провести відкриту мобілізацію й оголосив про анексію чотирьох регіонів України, замість того щоб зробити крок назад і підвести риску під черговою авантюрою, наша країна увійшла у війну на виснаження з усіма ризиками і негативними наслідками.</p><p data-block-key="89blo">Країна, яка хоч і досягнула значного прогресу в посиленні обороноздатності у 2015–2021 роках, але так і не опанувала навичку системного воєнного будівництва й стратегічного мистецтва загалом, зіткнулася з дуже серйозним викликом — організацією оборони і життя в умовах війни на виснаження. І входили ми в цю війну без чесного визнання того, що успіх 2022 року був передусім результатом сукупності мінливих обставин, а не нашої системної політики.</p></div>]]>