Вибір редакції

Жовто-блакитне море прапорців збільшується щодня, обростаючи портретами, лампадками і новими неписаними правилами, яких не всі дотримуються. Але там є люди, які стежать за порядком і намагаються зберігати гідність і рівність для кожного полеглого, чию пам’ять близькі вшанували в центрі української столиці.

Бізнес-модель, побудована на дезінформації та клікбейті, дає змогу власникам цієї схеми заробляти гроші на рекламі й водночас просувати ворожі наративи в Україні.«Відкриваю фейсбук, і воно там усе вже є. Не знаю, звідки воно береться, на що я там підписана. Правду там пишуть чи ні, я не перевіряю. Навіть не знаю, як то перевіряти, просто читаю чи дивлюся відео», — розповідає про свій досвід споживання новин у фейсбуці пані Ольга (на її прохання ім’я змінено).

Тисячі віршів про загиблих воїнів, написаних анонімною авторкою під псевдонімом Соломія Українець, стали рушієм клікбейту в українському фейсбуці й засобом демонізації служби в армії. Найактивніше їх просувають китайські боти, також публікують російські клікбейтні сайти, націлені на українську аудиторію.

Дональд Трамп розповів, що в Володимира Зеленського рейтинг 4% і потрібні нові вибори в Україні. Український сегмент соцмереж обурився, адже це явна брехня. Навіть противники Зеленського знають, що зараз рейтинг чинного президента України значно вищий.До подібних заяв Трампа потрібно звикнути й не реагувати на них занадто емоційно, — таких заяв, які не відповідають реальності та повторюють російські наративи, буде багато.

Коли і чим завершиться війна з Росією? Що відбуватиметься з українським суспільством? Які проблеми і конфлікти нас очікують на шляху до демократичних виборів? Несподівано оптимістична візія майбутнього від експертів.

“Ну шо, українці, ви вже зрозуміли, шо це геноцид?”, “Куди ми катимся?”, “Вам мало війни з Росією, хочете громадянську війну?” — запитують тисячі “народних експертів” у відеороликах, які щодня розлітаються в соцмережах.Кожен такий “експерт” коментує якусь проблему чи подію (здебільшого українською), пояснює, “як усе насправді”, маніпулює фактами і фейками, пропонує міркування і висновки, що сіють страх і розпач, повторюючи російську пропаганду.

Майже щодня в Україні відбуваються теракти, лунають вибухи поблизу і всередині будівель ТЦК, горять автомобілі військовослужбовців. У суспільстві не вщухає дискусія, чи виконавцями цих терактів є ображені на владу маргінали, переконані ідеологічні прихильники “русского міра”, чи просто шукачі легких грошей, які пропонують російські спецслужби.Кореспонденти Texty.org.ua поспілкувалися з “рекрутерами” із ФСБ, прикинувшись потенційними “терористами”.Read in English

Рішення про самовільне залишення частини (СЗЧ) формується в різний спосіб і не вкладається в єдиний сценарій. Результати опитування свідчать, що бійці приймали рішення про СЗЧ однаковою мірою як спонтанно (52%), так і продумано (48%). Такі дії можуть бути як результатом тривалого незадоволення та виснаження, так і гострою реакцією на стресову подію. Добровольці не менш схильні до СЗЧ, ніж примусово мобілізовані. Один із ключових факторів, які призводять до СЗЧ, — низький професійний рівень командирів.

Навіть ботаніка може перетворитися на інструмент пропаганди в руках агресора. За свідченнями українських науковців, їхні західні колеги стають усе більш “змученими” від війни аж до того, що бояться вживати і читати це слово. Принаймні на такі роздуми наштовхує кілька випадків, коли українські науковці мали проблеми з публікацією своїх досліджень у міжнародних наукових журналах.

“Коли міська рада оголосила, що наш проєкт переміг, приблизно 70% коментарів були скептичними чи несхвальними, — згадує співавтор меморіалу пам’яті Героїв Небесної сотні у Львові Андрій Лесюк. — Це був один із перших таких меморіалів у Львові: пам’ятник, але без пам’ятника. І багато хто цього не розумів. А потім я бачив, як до цього меморіалу регулярно приходили люди, які його критикували”.