Справжніми заручниками тривалих повітряних тривог стають школярі, навчання яких щоразу переривається. Часом за день повноцінно вдається провести лише один урок.

У Бучі збудують нову державну школу та дитячий садок. Загальна вартість становитиме 18 мільйонів євро — ці гроші безповоротно нададуть литовські бізнеси та громадські організації.

Чиновники бояться мовного питання, тому ніхто нічого не робить у цьому напрямі. У столичних українських школах діти засвоюють українську як пасивну другу мову. Від 1991 року ця ситуація в Києві не змінюється. На перервах діти говорили російською мовою раніше та говорять досі.

З 4 вересня частина школярів Харкова сяде за парти в метрополітені. На п’яти станціях облаштували приміщення для 60 класів, де вчитимуться 1003 дитини.Про це повідомив Харківський міський голова Ігор Терехов.

Дев'ятикласники з Любимівки Херсонської області провели останній дзвоник на руїнах своєї школи. Фото біля закладу розмістила на сторінці у Facebook учениця 9 класу Анна Уродлівченко.

Благодійний фонд SavED спільно з аналітичним центром Cedos дослідили, як цей рік війни вплинув на українські школи. Для цього проаналізували відкриті дані та провели опитування батьків школярів, а також інтерв’ю з вчителями у громадах 3-х регіонів – Київської, Чернігівської та Харківської областей. Основні результати представлені в звіті українською та англійською мовами. Ми ж наводимо лише деякі з висновків.

29 липня в чат педагогів херсонської загальноосвітньої школи № 46 надійшло повідомлення російською: “30.07.2022 о 10:00 будет проводиться инвентаризация школы. Подготовить документацию, а также имущество, указанное в инвентаризационной ведомости. Явка всего педагогического коллектива обязательна”.

В українських школах учителів російської мови та літератури вважали привілейованою кастою. Навіть вищою за викладачів історії. Історія, нагадаємо, була головною ідеологічною дисципліною в школі. "Історики" також читали курс "Основ держави і права". І вони до того ж традиційно були парторгами шкіл.Read this article in English

“Для нас ніхто не робить «поблажки», дитина вивчила за літо мову й навчається на рівних з іншими учнями. Тому навіть сімейна форма навчання в українській школі створює додаткове навантаження, коли дитині й так важко. Але ми боїмося втратити місце там. Тому доводиться викручуватись”, — каже Лідія з Миколаєва, яка в березні з 10-річною донькою вимушено переїхала з України в Болгарію.

Марія та двоє її дітей два роки тому переїхала з Донецька в Маріуполь. У Донецьку була робота, квартира й чоловік. У Маріуполі – батьки й невідомість. Як заробляти на життя, де жити, як влаштувати дітей до школи, коли в них немає жодних українських документів? Але наважилася. Донецьк усі останні роки повільно деградував. Молоді люди їхали звідти – хто в Україну, хто в Росію, тільки щоб не залишатися там, на території беззаконня й невизначеності.