#україна

Статті

Що мені дала Україна? Держава допомогла вирватися з бідності й дала шанс побудувати своє життя

Що мені дала Україна? Держава допомогла вирватися з бідності й дала шанс побудувати своє життя
Завдяки державі Україна я дожила до повноліття. Для більшості дітей цю роль відіграють батьки. Мені з ними не дуже пощастило, тому в певний момент цю функцію — криво, бюрократично, неідеально — виконала держава через людей, які її представляли.
photo.svg
Статті

«Історію треба пам’ятати, але не можна нею жити»: польський доброволець пояснює, чому воює за Україну

«Історію треба пам’ятати, але не можна нею жити»: польський доброволець пояснює, чому воює за Україну
Антиукраїнська риторика стала складовою політичної боротьби в Польщі й, схоже, перетворюється на руйнівне цунамі для добросусідських відносин між двома народами. Офіційний Київ та українське суспільство не мають однозначної відповіді, з якими ще словами звернутися до польського народу, щоб повернутися до приязних взаємин. Можливо, загроза існуванню наших країн нікуди не поділася, війна триває? Про це Texty.org.ua поговорили з польським добровольцем Крістіаном із позивним Дракон, інструктором корпусу «Хартія» Національної гвардії України.
photo.svg
Статті

«Гестапо», «Ферма» й тест Леже. Як готують бійців Французького іноземного легіону — досвід українця

«Гестапо», «Ферма» й тест Леже. Як готують бійців Французького іноземного легіону — досвід українця
«Напарник Максима став для нього і поводирем, і прокляттям. За кожен пропущений Максимом наказ капрал карав не його, а напарника». Про те, як проходить відбір до знаменитого Французького іноземного легіону, як легіонери схибили в Афганістані й за що українцю достроково надали французьке громадянство, читайте в матеріалі.
photo.svg
Статті

Чи готовий ЄС прийняти Україну: кризи, ризики та прагматична стратегія

Чи готовий ЄС прийняти Україну: кризи, ризики та прагматична стратегія
Більшість українців підтримують вступ України до ЄС. Польський політолог із Лодзького університету та урядовий радник Пшемислав Журавський вель Ґраєвський наголошує, що Євросоюз надірваний чотирма кризами і не готовий «ковтнути» велику країну, зруйновану війною. На Брюссель слід дивитися прагматично, вважає експерт: брати в Європи гроші, розбудовувати інфраструктуру, переймати стандарти і не заколисувати себе казками про швидкий рай.
photo.svg
Статті

«Ми хочемо зрозуміти це краще». Враження японців від українського павільйону на Експо-2025

«Ми хочемо зрозуміти це краще». Враження японців від українського павільйону на Експо-2025
Кореспондентка Texty.org.ua відвідала всесвітню виставку Експо-2025 в Осаці, де серед десятків футуристичних павільйонів скромно стоїть український — простий зовні, але емоційно найсильніший.«Ми хочемо зрозуміти це краще», — кажуть японки після перегляду відео про війну. Інші відвідувачі зупиняються зі сльозами біля експонатів, дехто приходить із прапорами і навіть виконує Гімн України. Черга до цього павільйону свідчить про те, що людям у світі цікаво почути й відчути український досвід із першоджерел.
photo.svg
Фрагменти

Тімоті Снайдер: Я бачу більше проявів свободи в Україні, ніж у США

У публічній дискусії у Відні відомий історик Тімоті Снайдер та політичний аналітик Іван Крастев проаналізували поточну ситуацію у США, Європі та Україні. Текстову версію дискусії опублікувало видання Zbruc. Texty.org.ua наводять фрагмент розповіді Снайдера у вигляді впорядкованої прямої мови історика.
Фрагменти

Ракетний обстріл України 11 лютого. Куди цілила Росія?

Вранці 11 лютого у Військово-морських силах повідомили, що РФ готує запуски “Калібрів” з кораблів у Чорному морі. У зв'язку з ймовірною атакою на енергетику в “Укренерго” ввели аварійні відключення світла.
Статті

Чому в Європі міста красиві, а в нас чортзна-що. Як в Англії зберігають архітектурне обличчя міст

Завішані кондиціонерами, «прикрашені» будками-балконами і різнокольоровими латками утеплених стін — такий вигляд іноді мають навіть старовинні будівлі на центральних вулицях українських міст. Обличчя історичних будівель на свій розсуд можуть спотворити і власники бізнесів, і місцеві мешканці.
Статті

«У нас до 40. Все!» Чому роботодавці остерігаються працівників зрілого віку і як це змінити

Населення України старішає, війна й міграція погіршують ситуацію на ринку праці. У сферах виробництва й торгівлі, де гостро відчувається брак кадрів, на вік кандидатів здебільшого вже не зважають. Але як тільки в роботодавців з’являється можливість обирати, то обирають молодших. Із проявами ейджизму (дискримінації за віком) в Україні стикаються ті, хто шукає роботу у віці 40+.Фахівці розповідають, чому роботодавці можуть упереджено ставитися до кандидатів старшого віку і як це подолати.