Статті

На екранах – яскравий фільм про Україну. В ньому змішалися привиди Радянського Союзу, теорії змови, прорцтва та краєвиди. Дивився Олег Коцарєв

Політична криза, викликана відставкою міністра економіки, поставила символічну крапку у дворічних сподіваннях на швидкі докорінні зміни після Євромайдану. Звичайно, реформи продовжуватимуться, будуть «перемоги». Але одночасно будуть і «зради». Виникатимуть усе нові проблеми, громадяни відчуватимуть тривогу. Автор: Максим Паламарчук

— Їхні фури можна міняти на наших полонених, — ужгородець Олександр Русин називає себе очима блокпосту при в'їзді в закарпатське село Нижні Ворота. Олександр — волонтер гуманітарної місії «Чорний тюльпан», каже, що для нього так само важливо стояти тут, як і розшукувати загиблих бійців. Він тому й тут, бо був «там». Автор: Ярослава Тимощук

Укрзалізниця, як відомо, перманентно перебуває у кепському фінансовому становищі. Навесні минулого року компанія засмутила своїх кредиторів повідомленням про технічний дефолт (в.о. гендиректора УЗ Максим Бланк тоді заявляв, що причини – не війна, а корупція та безгосподарність). А нині міністр інфраструктури Андрій Пивоварський заявив, що за результатами 2015 року компанія може отримати близько 1 млрд грн збитку (в повідомленні Пивоварського ще цікаво, що в доходах УЗ за 2015 рік – 7,4 млрд грн від вантажних перевезень і лише 251 млн грн від пасажирських).

Це повторюється регулярно — корупціонери роздувають істерику про недостатню боротьбу з корупцію, аби прийти у владу і корупцію примножити. Про урядову кризу в Україні через корупцію зробила сюжет навіть світова служба BBC. Так, у нас останні місяці всі кричать про корупцію, але ніхто не називає жодного конкретного факту корупції ні Яценюка, ні Кононенка. Автор: Роман Кульчинський

«Якщо щось не подобається – пишіть рапорт на звільнення. Бажаючих працювати у поліції, хоч відбавляй», - таку риторику, як розповідають патрульні поліцейські, з недавніх пір нерідко можна почути від керівництва у відповідь на скарги щодо побутових і системних проблем. Тому поліцейські, з якими ми відверто спілкувалися про ситуацію на службі, дуже просять не називати їх прізвищ. Вони вірять у те, що "патруль" вдосконалюватиметься, а недоліки усуватимуться. Текст: Любов Величко

Розкол щодо принципових питань політики, війни, миру та майбутнього країни. Близько половини населення - це люди, які свідомо стоять на проукраїнських позиціях: у відповідях на питання щодо визначення агресора, ставлення до сепаратизму, ідеї Новоросії тощо - домінує проукраїнська більшість. Текст і графіка: Марта Пугач

Українське суспільство вже котрий день збентежене карколомними подіями у Києві, що сталися у ніч на 7 лютого. Як пам’ятаєте, тоді четверо молодиків на люксовому седані BMW влаштували шалені перегони з поліцією, наражаючи оточуючих на глупу смерть. Двотонного боліда не могли зупинити ні 20 патрульних екіпажів, ні кулі поліцейських, доки п’яний водій врешті не втратив керування і не злетів з дороги. Унаслідок пригоди загинув 17-річний Михайло Медвєдєв з Боярки, який не був за кермом, важких втрат зазнала репутація патрульної поліції. Спеціально для ТЕКСТІВ керівник проекту CRiME Андрій Лаврик зробив «розбір польотів».

Найкраще соціологічне опитування - це вибори. Й останні місцеві вибори намалювали нам нову картину України. Проукраїнські партії по всьому Сходу і Півдню України набрали більше голосів, ніж за всю історію до цього. В семи районах вони збільшили свої голоси на 70%. Близько п’яти районів підтримують проукраїнські сили так само, як і раніше. В середньому приріст складає 30 – 40%. У деяких місцинах ці відсотки набрані з нуля, як, наприклад, у Великоновосілківському та Красноамійському районі на Донеччині. Над проектом працювали: Ярина Михайлишин, Роман Кульчинський, Тарас Шамайда

Річ у тому, що Сеул вважає Північ чимось на кшталт "ДНР". А це ж мільйони людей, що застрягли у минулому. Уявіть собі, що хоча б мільйон нових громадян переїхав на Південь. Що б вони там робили? Жебракували? Мільйони безправних людей отримали б право голосу, не маючи уяви про політичне життя і різні популісти ними б маніпулювали, як хотіли? Автор: Євген Лакінський