Нерви почали здавати – з моменту, коли я дізналася про загрозу життю одному із моїх малюків, минуло майже чотири години. Весь цей час я постійно гладила свій животик: чи ворушаться дітки?! На власному досвіді переконалася – те, що я не платила за «кесареве» хірургу та анестезіологу, ніяк не позначилося на моєму здоров’ї. Шов маленький і акуратний (а не так, як жахають на форумах: «не заплатиш – зроблять кривий зигзаг на весь живіт»), а ноги від анестезії не віднялися.

Вагітна пацієнтка мовчки лежить на кушетці. Зліва від неї біля столу, повного страв, жують бутерброди і спілкуються четверо лікарів. У кімнаті – густий запах смаженого м’яса і кави. Вікно навпроти пацієнтки навстіж відчинене – медсестра вирішила провітрити палату, щоб запах їжі вивітрився. А на вулиці – 8 градусів морозу. Медичні послуги перевіряла: Любов Величко