Вибір редакції
Австрія в деталях. Що формує європейський спосіб життя і що варто з цього запозичити українцям
Від грудня минулого року ми з родиною прожили шість місяців у Австрії. У нас багатодітна родина, тож усіх випустили без проблем.Те, що життя в Європі й Україні відрізняється, – це аксіома, але мені було цікаво глянути на деталі й зрозуміти, що саме робить європейські країни магнітом для решти світу і, чого гріха таїти, – для багатьох українців.Загалом перше, що відчуваєш у країнах ЄС, – це безпека, й ідеться не про ракети. Ще до війни під час коротких мандрівок Європою багато з нас зауважували, як переставали бути вічними підпільниками й ставали повноправними членами суспільства, навіть якщо були туристами. За місяці перебування це відчувається глибше й осмисленіше. Але розгляньмо конкретніше.
Республіка проти імперії. Як Туреччина готується до “виборів століття”
“Природний газ на рік – безплатно”. Цей козир президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган витягнув напередодні виборів, які відбудуться 14 травня й на яких він уперше за багато років може втратити владу.Його суперник – Кемаль Киличдароглу, висунутий від об’єднаної опозиції, за результатами більшості соціологічних опитувань наприкінці квітня, має шанс випередити його на 5-7% у першому турі та перемогти у другому. Але ця різниця невелика, обоє кандидатів мають мільйони активних прихильників, а чинний президент – ще й адмінресурс, тому навряд чи вибори в Туреччині відбудуться спокійно.Ердоган називає опозиціонерів “терористами” й невдахами, які ледве зуміли домовитися між собою і не здатні керувати країною. Вони звинувачують президента в популізмі, що призвів до економічної катастрофи, і пропаганді, щоб її прикрити.
Книжкова столиця. Як у Харкові під час обстрілів видавали і друкували книжки та продовжують це робити
До повномасштабної війни в Харкові друкували понад 80 % усіх накладів книжок українського виробництва, тут розташовано найбільші у країні друкарні.На початку російського наступу окупанти поцілили в будинок “Слово”, який є символом "Розстріляного відродження". Від обстрілів також постраждали друкарні Харкова й області та інша інфраструктура видавництв. Проте попри постійні обстріли та ризики, харківські друкарні й видавництва швидко відновили роботу. І навіть далі виробляють книжки на експорт.За сім місяців минулого року в Україні видали 290 книжок, більшість із них друкувалася в Харкові.ТЕКСТИ поспілкувалися з харківськими друкарями та книговидавцями про те, як вони працюють в екстремальних умовах і як змінився з початком повномасштабної війни український книжковий ринок та український читач.
Радянські фільми: "реклама коли" та "усмішка садиста". Як у СРСР створювали альтернативну реальність
Радянські фільми створювали утопічний світ, який представляли як "об‘єктивну реальність" радянського життя. На цьому ідеальному тлі Захід здавався нестабільним, несправедливим і небезпечним: у тамтешніх фільмах не боялися говорити про бідність, наркозалежність, зорганізовану злочинність, корумповану поліцію, інтриги у спецслужбах та вищому керівництві тощо.Радянські фільми — наче реклама, де всі щасливі й безтурботні. Окрім радянського режиму, вони пропагують усе російське, часто коштом інших народів імперії.
У вогні та без води. Фронтовому Бахмуту бракне навіть технічної води — хто і як допомагає
У темній утробі пожежної частини — давно знеструмленій, але майже цілій — статний молодий швейцарець миє посуд після обіду. Його прізвище є в списку Forbes 30 до 30, він власник двох компаній у США, заробляє мільйони, об'їздив світ. Його лице осяює широка білозуба американська усмішка, контрастна в місцевості, де всі зайняті виживанням.— Стефане, що привело тебе сюди?— Україна б'ється за демократію, й мені хочеться бути причетним до чогось важливого.Можливо, й справді, думаю я: коли здається, що маєш у житті все, спадає на думку така неочевидна ідея — податися в Бахмут. Стефан кілька тижнів живе поруч із пожежниками, вони їдять із одних тарілок і сплять в одному підвалі. Воду, щоб гасити пожежі, набирають зі ставків. Вода — найбільший гуманітарний дефіцит у Бахмуті, тож посуд Стефанові доводиться мити ощадливо.