Про це рішення Світлани Трубачової редакції стало відомо в день публікації цієї статті. У ній ідеться про те, що передувало бажанню підписати контракт із ЗСУ, як жінка наближалася до цього через волонтерство і залученість у справи підрозділу, у якому воював і загинув її чоловік у перші дні великої війни. «Іду служити, продовжувати справу чоловіка», — повідомила нам вона.Звичайний магазин електроніки в Києві. На вітринах аксесуари для мобільних телефонів і ноутбуків, всередині невеличка черга. Тим часом продавець пакує у велику коробку кейс із безпілотником: жінка в чорному комбінезоні з довгим волоссям намагається викупити два «Мавіки». Готівки в неї вистачає лише на один. Через вимкнення світла не вдалося зняти з картки потрібну суму. За другий розраховується карткою: у магазині дали знижку на суму комісії, яка знімається з картки покупця за цю покупку. Жінка видихає з полегшенням: «Це ж людські гроші. Їх так тяжко збирати, я не можу витрачати їх ще й на комісію», — пояснює вона.

На сьогодні найбільшим чинником, який негативно впливає на демографічну ситуацію в Україні, є міграція українців за кордон.

14 вересня з полону звільнили Олексія Новікова. Він був наймолодшим полоненим – хлопцю ледь виповнилося 18 років, коли росіяни захопили його і кинули за ґрати. Його мати — голова міжнародного телевізійного проєкту Wadada News for Kids, директорка Міжнародного кінофестивалю “Кіно і Ти” (Маріуполь) Ольга Новікова — боролася за повернення сина 29 місяців. Про це пише маріупольський сайт 0629.com.ua. Нижче Texty.org.ua публікують ключові фрагменти статті.

Україні вдалося повернути 49 українців з російського полону – 13 вересня відбувся новий обмін з країною-агресором.

Через російський обстріл Полтави 3 вересня, під час якого ракети влучили по місцевому навчальному закладу, пошкоджені також деякі житлові будинки. Люди, які в них живуть, розповіли виданню Суспільне, як пережили ракетний удар Росії.

Увечері почули знайомий звук: безперервний потік противного дирчання. Здавалося, небо гуло, звідусіль щось летіло. Цілий рій шахедів рухався в одному напрямку. Майже до ранку було чути постріли з наших територій у небо. Але тут, на Чернігівщині, неподалік бойових позицій, нам чомусь не так страшно, як удома.Ми дружини військових. Наталя з Умані, її Саша служить в одній роті з моїм Вовою. Це наша четверта спільна поїздка до чоловіків, які воюють із перших днів повномасштабного вторгнення.

Синя «Шкода» нешвидко, але впевнено пересувається дорогами Києва. На злегка потертому кермі доглянуті жіночі руки. Один із водіїв перелаштовується в сусідню смугу якраз перед «Шкодою», не ввімкнувши поворот.— А попередити не треба?! — коментує водійка і різко гальмує.На язик проситься міцніше слівце.— Не матюкаєтеся на дорозі? — запитую.— Буває. Знайомі кажуть, якщо матюкаєшся за кермом, отже, справжня водійка, — сміється.Харків’янка Марія Іващенко отримала водійські права у 2022-му. Війна забрала в неї чоловіка і змусила сісти за кермо. Тепер авто не тільки виручає в побутових питаннях, а й рятує від туги.

"Війна спричинила хаос у сфері знайомств. Хоча прагнення кохання може здатися другорядним у порівнянні з ракетними обстрілами, перебоями в електропостачанні та нестачею харчів, багато українців кажуть, що потребують романтичних стосунків, які допоможуть їм впоратися з травмою життя в країні, що перебуває у стані війни", — описує тенденцію The New York Times.

Досвідчені мінометники, за плечима яких важкі бої від самого початку широкомасштабного вторгнення на Донеччині та Харківщині, розповіли виданню АрміяInform про особливості своєї роботи. Texty.org.ua публікують основне з репортажу.

Ремонтна база 148 окремої артилерійської бригади ДШВ ЗСУ працює на важкому Покровському напрямку. Армійці прийшли у військо по відношенню, за спеціальністю, і тепер всі свої цивільні компетенції використовують у війську. Зокрема, повертають у бій броню.