Вибір редакції

Олексій Янін родом із Запоріжжя. Чемпіон України з кікбоксингу, чемпіон світу з тайського боксу. Тамара захоплювалася автентичними старовинними речами, їздила по фестивалях, вишуковувала найцінніші зразки. Обоє – сильні й натхненні особистості. Обоє у свій спосіб творили сильну, незалежну і красиву Україну. У 2014 році Олексій добровольцем пішов на фронт: спочатку в ЗСУ, а потім в "Азов".

Кожну суботу в календарі таксиста обведено червоним. Це свято. Єдиний день, коли можна не лише заробити кілька сотень гривень, а буквально купатися в розкішних тарифах — 40-60 грн за км.Щоправда, це свято триває лише дві години — від 21:00 до 23:00. І лише раз на тиждень. Золотих 120 хв до початку комендантської години. Якщо ви не встигли виїхати з центру до закриття метро — готуйтеся! Потрапити додому буде нелегко й дуже дорого.

Туреччина називає курдів "гірськими турками", не визнає їхнього права на рідну мову та будь-яку автономію. Водночас курди прагнуть незалежності. У ставленні до цієї меншини турки такі самі імперіалісти, як і росіяни у ставленні до українців та інших народів. Курдська проблема визначає також хиткі союзи між турецькими націоналістами, ісламістами й демократами. Ця проблема тягне Туреччину в диктатуру, заважає розвитку та змушує дружити з Росією й ненавидіти Захід. Автори: Дмитро Присяжний, Салямет Галібов, Баку-Тбілісі

Вода до Криму стала одним з відчутних пропагандистських меседжів, щоб виправдати агресію проти України

За допомогою відкритих даних будь-хто може стежити за розміщенням окремих типів військових радарів. У середині квітня ТЕКСТИ виявили кілька російських радарів на окупованих територіях України. За цей час їх кількість зросла. Ми оновили карту та спробували ідентифікувати частину радарних установок, які ворог, імовірно, використовує й проти українських військових.

Окупація відкинула місто на 10 років назад. І замість сортувати сміття, прокладати велодоріжки й розвивати спорт, як було раніше, нині місто латає дірки в бюджеті. 20-тисячний Тростянець, що на Сумщині, розташований за 30 км від кордону. До війни він був одним з найпросунутіших малих міст України — майже з нульовим безробіттям, інвестиціями в підприємства й сучасною інфраструктурою. У росіян це викликало заздрість, тому вони все зруйнували. Але стане ще краще, переконаний мер, хоча роботи і проблем тепер хоч греблю гати.

Майже з самого початку російсько-української війни ТЕКСТИ збирають (і архівують) відео зі знищеною та захопленою російською технікою. Станом на сьогодні в базі понад півтори тисячі відео.

З середини квітня другий за кількістю населення обласний пункт півдня України живе без централізованої подачі питної води, а технічна вода з кранів придатна лише для туалету. Причина – перебитий росіянами водопровід, який тягнеться на понад 70 км з Дніпра, саме по ньому Миколаїв понад 40 років отримував питну воду. Поки більшість водогону перебуває на окупованій території, відремонтувати його неможливо. ТЕКСТИ з’ясовували, чи вдалося за три місяці налагодити альтернативне водопостачання і як планують розв’язувати ситуацію в довгостроковій перспективі.

Після виходу проєкту "Вогняний вал" до редакції написав артилерист з передової, який надав низку уточнень щодо того, як насправді працюють наші підрозділи, перед якими проблемами постають і як їх розв’язують. Ми попросили нашого читача, який від березня працює в Луганській області, детальніше розповісти про особливості роботи, не розкриваючи секретних нюансів, конкретної позиції, підрозділу та імені. Він розповідає, як працює звичайний артилерійський підрозділ, які переваги мають наші підрозділи над росіянами та як ворожій розвідці "допомагають" колаборанти. ТЕКСТИ публікують його відповіді як оповідь від першої особи.Рішення публікувати матеріал анонімно редакція ухвалила з міркувань безпеки військових.

Якісно зібраний рюкзак бойового медика коштує одну-дві тисячі доларів і може врятувати життя десятьом людям. Індивідуальна аптечка має бути в кожного солдата. Але цього всього нині критично бракує: 24 лютого українська армія зросла в кілька разів.Україна виявилася не готовою до повномасштабної війни, виробники тактичної медицини в усьому світі теж не сподівалися на такі обсяги замовлень. Зараз волонтерам ніде купувати медичні засоби для армії, тому деякі люди почали відправляти на фронт неякісні саморобні турнікети, протерміновані ліки й просто непотрібні речі. Але неякісні медичні засоби не лише не допомагають — вони вбивають.