Вибір редакції

Звичайні американці підтримують Україну, бо бачать у нас близьку по духу демократію.

Під час повномасштабної війни український інформаційний сегмент ютуба розвивається галопом. Нові події щодня потребують нових експертних оцінок з різних сторін. Телебачення, яке загнали в телемарафон, стає прісним. Попит на роз’яснення того, що відбувається, лише зростає. Тож аудиторія “тлумачів”, кількість переглядів і кількість відео, які вони випускають, ростуть як на дріжджах.

Росія зруйнувала в Україні близько 144 тис. будинків, з яких близько 17 тис. — багатоквартирні. Питання відбудови поки що неактуальні для півдня і сходу країни, де тривають важкі бої. Але актуальні для Ірпеня й Бучі, Харкова, Сум, Чернігова та інших міст, які російська армія атакувала в перші тижні повномасштабного вторгнення. Який європейський досвід повоєнної відбудови міг би бути важливим для України?

Уже найближчими місяцями FPV-дрони, first-person-view, або дрони з видом від першої особи, коли оператор керує апаратом у спеціальних окулярах, можуть стати головною відповіддю Росії на нашу перевагу у сучасній техніці.

Василь Сокирський має в Омані 350 га землі, з них під зрошенням — 140-145 га. Загалом же в цій місцевості щось може рости лише там, де поливають. Тобто фермер вирощує їжу в пустелі. Після підриву Каховської греблі ми поговорили з Василем, щоб дізнатися, як можна займатися фермерством у спеку й за відсутності води. Василь добре обізнаний з українськими реаліями, тому його досвід та спостереження можуть бути цінними для українських фермерів і холдингів.

У Нікополі, де вже місяць відсутнє водопостачання, вода, на диво, є всюди. Люди щодня носять наповнені ємності: від шостої ранку до дев’ятої вечора, поки в місті працюють пункти видачі. На кожній вулиці — у центрі, в житлових районах і промзонах — люди тягнуть воду. В пляшках, баклажках, каструлях, тазиках — вода тут на кожному кроці. Вона є всюди, крім того місця, де має бути: у трубах водогону.Розповідаємо, як Нікополь живе без води на прикладі однієї садиби, що продає овочі.

– Уже півтора року ми працюємо під час війни й розповідаємо про війну. Це небажаний, проте унікальний досвід, яким я маю намір поділитися з вами, – так почала свій виступ Надя Кельм на щорічній конференції “Візуалізуючи знання ” (Visualizing Knowledge), що від 2012 року відбувається у столиці Фінляндії. Від 2017-го її організовує Університет Аалто. Цього року конференція називалася "Візуалізуючи невизначеність" (Visualizing Uncertainty).Нижче публікуємо виступ Наді Кельм.Read in English

Харків’янка Ольга Скорик повернулася з Італії додому на початку літа. Вона поділилася своїми враженнями від життя впродовж перших двох тижнів удома, у рідному місті неподалік російського кордону, звідки на Харків летять ракети. Далі — пряма мова.

Росіяни рятували лише своїх. Вони облаштували блокпости й не пускали до води людей, які хотіли допомогти. Казали, що очікують на наступ українських ДРГ.Read this article in English

Після 24 лютого герої нашої бази псевдосоціологів і псевдоекспертів зникли з ефірів і соцмереж. Але згодом з'явилися знову. Ми дослідили, чим займаються люди, яких у різні роки помічали в підігруванні різним кандидатам і організаціям. Також ми привідкриємо завісу над тими, хто в нашу базу на час її формування не потрапив, проте, найімовірніше, мав би там бути. А дехто вилетів з бізнесу псевдоекспертності й тепер шукає роботу на відповідних сайтах.