Це законопроєкт, який поховає будь-які надії на зростання пенсій і зарплат бюджетників в Україні. 5 лютого в Кремлі готувалися відкорковувати шампанське. Верховна Рада мала от-от проголосувати за проєкт закону, за яким Україна розділила б із Москвою тягар утримання окупованих територій. Проєкт №2083-д, розрекламований як вияв турботи нової влади про пенсіонерів Донбасу та Криму, підтримувала не лише правляча монобільшість, а й частина опозиції. За нього агітував і профільний комітет, і розкручені українські та міжнародні організації. Здавалося б, успіх гарантовано. Але щось пішло не так, проєкт спричинив бурхливі дебати й провалився. Щоправда, не остаточно.

Автор: Тарас Шамайда

67-річний пенсіонер Василь уже третю годину сидить на невеличкому острівці посеред Дністра у прикордонному українському місті Могилів-Подільський. По його ліву руку — український берег, по праву — вже територія Молдови. Чоловік не зводить очей із поплавка. Крижаний північний вітер його не лякає: під теплою курткою у запеклого рибалки два шерстяних светри та плетений шалик.

Автор: Любов Величко (Україна), Іліє Гулька (Молдова), Мадалін Нешуту (Молдова)

У цих фільмів були різні стартові позиції. «Наші котики» були добряче розкручені усіма сучасними засобами просування, фільм мав навіть кілька трейлерів, які вірусно крутили на Youtube. Фільм продюсувало подружжя Марка та Уляни Супрун, що вже саме по собі великий медійний плюс для розкрутки. Багатьох відомих і впливових у своїх спільнотах ветеранів запросили на прем’єрні покази в різних містах. Ще одна прем’єра – гангстерського бойовика «Екс» – залишилася малопоміченою. «Ексу» не поталанило: він вийшов одночасно з українскими фільмами «Наші котики» та «Думки мої тихі», а паралельно йшли претенденти на Оскара. Але обидва фільми гідні, і їх обєднує як патріотична тематика, так і гумор.

Автор: Костянтин Воздвиженський

Тексти розмовляли з вченими-кліматологами, науковими співробітниками Українського гідрометеорологічного інституту Світланою Краковською та Вірою Балабух щодо того, наскільки реальною є загроза кліматичного апокаліпсиса. Тексти також підготували інфографіку на основі інформації гідрометеорологічного інституту про зміну клімату на прикладі одного з регіонів

Автори: Андрій Гарасим, Надія Кельм, Петро Боднар

Торік 25 червня, через місяць після інавгурації Зеленського, Конституційний суд дозволив випускати підозрюваних у держзраді та тероризмі під домашній арешт, заставу, поруку та особисте зобов'язання. Раніше частина 5 статті 176 Кримінального кодексу передбачала за дев'ятьма «сепаратистськими» статтями лише один запобіжний захід — тримання під вартою. Її визнали неконституційною. Ми дослідили всі випадки зміни чи продовження запобіжного заходу по цих статтях і виявили, що за півроку з 25 червня по 31 грудня 2019-го з-під варти випустили щонайменше 152 підозрюваних та обвинувачених. 54-м із них винесли вироки.

Досліджували: Ольга Юркова, Влад Герасименко

Минулий тиждень для дезінформаторів видався дуже активним. Коронавірус використали для просування тези про нікчемність медреформи і навіть для фейків про війну. Пропозиція депутата продати собаку для оплати комунальних послуг ідеально ілюструвала “тарифний геноцид” і “тотальне зубожіння”. Крім того, Зеленського звинуватили в тому, що він “плюнув в обличчя ветеранам”, відмовившись трактувати історію в радянському стилі. Держсекретар Майк Помпео показав, де “правильна церква”, та спробував підкупити Лукашенка. А “птенцу Сороса” Гончаруку продовжують шукати заміну. Стабільно лякають українців зубожінням і накопичувальною пенсією.

Період: 27 січня – 2 лютого 2020 року.

Провал конституційного бліцкрігу і відправка на повторний розгляд у комітет скандального проєкту про «ворів в законі» - такий головний підсумок першого дня третьої сесії Верховної Ради. Деякі закони парламент 4 лютого ухвалював дружно – в 300, а іноді й понад 350 голосів. Але забуксував саме на проєктах, внесених Президентом. І звичайно, не тому, що для «слуг народу» і їхніх союзників у Раді Володимир Зеленський перестав бути лідером і найвищим авторитетом. Вся справа в змісті проєктів.

Огляд: Тарас Шамайда

Проросійський пропагандист Кочубей, який живе в Києві, знайомиться з екстравагантною націоналісткою Гремиславою, снайперкою АТО/ООС, яка пише роман про Бандеру. Його текст випадково опиняється в Кочубея, і так з’являються дві паралельні сюжетні лінії: перша – про пригоди Кочубея на фронті українсько-російської війни, друга – про Степана Бандеру.

Читав Олег Коцарев.