Статті

Не всі благодійні фонди збирають мільйони, проте навіть маленька ініціатива – крапля у великому океані. Так дві подруги в селі на Кіровоградщині організували волонтерський рух, облаштували для переселенців 50 порожніх хат і навіть зареєстрували благодійний фонд. "Перші днів п’ять ми плакали, а потім зрозуміли, що треба щось робити", — каже одна з них, Тетяна Босько.

Опитування на порталі Дія, результатами яких посадовці оперують як "думкою українців", — небезпечна ілюзія "прямого діалогу" з громадянами, якою влада може зловживати. І це вже відбувається.“Українці однозначно відповіли щодо дозволу на вільне володіння зброєю. 70% опитаних підтримали право на вільне її носіння”, — цитує “Слово і діло” радника міністра внутрішніх справ Віктора Андрусіва. Він зазначає, що “міністерство погоджується з рішенням українців” і відповідне законодавство ухвалять упродовж літа-осені.Не минуло й місяця після цієї заяви, як і міністр культури Олександр Ткаченко оголосив, що 85% з близько 780 тис. опитаних користувачів додатку Дія висловилися за заміну герба СРСР на тризуб на монументі Батьківщини-матері. Зауважимо, він говорить обережніше, не стверджує, що “українці висловили свою думку”, але все ж вважає результати опитування “діалогом з суспільством” і “консультаціями з громадськістю”.

Російські дезінформатори й далі присвячують війні та її наслідкам для Росії кожну третю новину. А ми аналізуємолвати новини російських сайтів і оглядаємо, що ворог розповідає власному населенню про напад на Україну. Для цього проаналізували 22 тис. новин з російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, що прицільно поширюють російську дезу.

У рамках "політики одного Китаю" Україна довгий час надавала перевагу відносинам з Китаєм перед Тайванем. Після російського вторгнення стало зрозуміло, що це було помилкою. Пояснюємо чому.

З самого початку війни РФ проти України та появою величезної кількості біженців проросійські телеграм-канали розпочали інформаційні кампанії, спрямовані на навернення українців на свою сторону. У “битві за людей” російська пропаганда використовує низку інформаційних прийомів, щоб дискредитувати українців та Європу, загітувати їх евакуюватися до Росії та змусити залишатися під контролем російських окупаційних сил

Майже з самого початку російсько-української війни ТЕКСТИ збирають (і архівують) відео зі знищеною та захопленою російською технікою. Станом на сьогодні в базі понад півтори тисячі відео.

З середини квітня другий за кількістю населення обласний пункт півдня України живе без централізованої подачі питної води, а технічна вода з кранів придатна лише для туалету. Причина – перебитий росіянами водопровід, який тягнеться на понад 70 км з Дніпра, саме по ньому Миколаїв понад 40 років отримував питну воду. Поки більшість водогону перебуває на окупованій території, відремонтувати його неможливо. ТЕКСТИ з’ясовували, чи вдалося за три місяці налагодити альтернативне водопостачання і як планують розв’язувати ситуацію в довгостроковій перспективі.

Упродовж тижня Україна контратакувала на Херсонському напрямку й далі знищувала тилову інфраструктуру окупантів. Оголошена “оперативна пауза” російських військ завершилась активізацією атак на Слов’янському напрямку. Водночас знищення тилової інфраструктури окупантів почало давати результати — зменшення обстрілів з реактивної та ствольної артилерії. Росія також вимушена передислоковувати свої бази на більшу відстань від лінії фронту, що значно збільшує логістичне плече.

Краматорськ, який сьогодні опинився на лінії фронту, був форпостом “Пласту” на Сході Україні — національної скаутської організації, у якій дітей навчали бути відповідальними, самостійними й корисними для держави громадянами, а також виживати самим у складних умовах. Підлітки-пластуни нині волонтерять в евакуації та мріють повернутись у рідне місто.Про те, яким був краматорський “Пласт” до війни та чим пластуни займаються нині, для ТЕКСТІВ написав Олексій Ладика з Краматорська, колишній пластун.

Після виходу проєкту "Вогняний вал" до редакції написав артилерист з передової, який надав низку уточнень щодо того, як насправді працюють наші підрозділи, перед якими проблемами постають і як їх розв’язують. Ми попросили нашого читача, який від березня працює в Луганській області, детальніше розповісти про особливості роботи, не розкриваючи секретних нюансів, конкретної позиції, підрозділу та імені. Він розповідає, як працює звичайний артилерійський підрозділ, які переваги мають наші підрозділи над росіянами та як ворожій розвідці "допомагають" колаборанти. ТЕКСТИ публікують його відповіді як оповідь від першої особи.Рішення публікувати матеріал анонімно редакція ухвалила з міркувань безпеки військових.