Статті

Цей репортаж написав 15-річний київський школяр Максим Веремій, для якого мітинг 23 липня проти ухвалення законопроєкту № 12414 став першим у житті. Минулого тижня він разом із друзями з «Історичної тусовки» був серед тисяч протестувальників на площі Івана Франка. Максим любить літературу, пише вірші, готує наукову роботу в МАН і хоче стати журналістом. Його історія дає уявлення про нове покоління українських протестувальників і їхню мотивацію обстоювати свою позицію.

Голос нового покоління прозвучав гучно, чітко, переконливо і часом матюкливо. Це покоління обпечене війною, багато хто втратив близьких, дехто вже повоював. Мають право на різкість. Але нинішня молодь і дуже талановита. Намальовані від руки плакати цікаво читати: вони поєднують іронію, сарказм і поетичні алюзії — від пародій на українську класику до алюзій на Орвелла. Цей формат протесту поєднав креатив, емоцію і політичну позицію, зосереджену навколо спільних цінностей.

Дівчина явно вирізнялася з-поміж інших: у неї був такий вигляд, ніби вона прийшла на прогулянку, а не на акцію протесту. У капелюшку, світлій сукні, підперезаній візерунчастим поясом. У руках тримала картонну табличку з написом «Я бачу, вас цікавить пітьма, а не прозорість». Напрошувалося припущення, що вона модниця-вітрогонка, яка долучилася до протесту, бо це стає модним і популярним. Її розповідь вразила. Texty.org.ua розпитали людей, чому вони вийшли на мітинг.

НАБУ зберігало незалежність від Зеленського, а існування незалежної державної інституції відіграє важливу роль для збереження демократії, навіть коли працює недосконало. Тобто краще погане незалежне НАБУ, ніж таке саме погане чи навіть хороше, але підконтрольне президенту. Спроба ліквідувати цю незалежність вкладається в загальну логіку ігнорування Зеленським законів, які мають стримувати владу від авторитарних замашок. Але це ще не все. Протягом тижня сталося дві події, які істотно затягують вступ України до ЄС.

Цими вихідними Польщею прокотилася хвиля мітингів, які без перебільшення можна охарактеризувати як антимігрантську істерію. Організаторами виступили праві політичні сили «Конфедерація», «Право і Справедливість» та прихильники політика Ґжеґожа Брауна. У понад 80 містах на центральних площах звучали гасла «Ні міграції!» та «Польща для поляків», приправлені расистськими висловлюваннями.

Міністерство освіти України знову повернулося до ідеї скасування онлайн-навчання. Дистанційна форма може залишитися тільки для предметів українознавчого компонента і тільки в деяких школах. А звичайна шкільна програма — або екстернат, або приватні онлайн-школи, які багатьом не по кишені.

Чи призначить суд штраф від 3400 до 13 600 гривень за згадку в статті про те, що умовний Петренко є адвокатом Януковича? Чи потрібно буде виправляти весь архів статей у виданні, щоб уникнути неприємностей? Якщо буквально дотримуватися новопроголосованої статті Кодексу про адміністративні правопорушення, такий ризик є. Проголосований нардепами 16 липня в другому читанні скандальний законопроєкт № 12320, який, зокрема, передбачає покарання журналістів та інших публічних діячів за будь-яку згадку, що «повʼязує чи асоціює» адвокатів із їхніми клієнтами, розгромили юристи самої Верховної Ради і перед першим, і перед другим читанням.

Тема мобілізації для росіян не нова. Вони всіма засобами зривають процес мобілізації, сподіваючись, що нестача людей у нашому війську дасть їм змогу прорвати фронт. Тепер до пропаганди в соцмережах додалися удари «Шахедами» по ТЦК.

Днями вирок отримала Наталія Хмарук, ще одна суддя-перебіжчиця з Криму, яка перейшла на бік окупанта після анексії півострова. У 2014 році, скориставшись хаосом і доступом до судового реєстру, вона і далі вносила в українське правове поле свої рішення, вже працюючи на окупанта. Вони і досі чинні. Наскільки далеко зайшов цей хаос, наприклад, у питанні зарплати від України до моменту звільнення у квітні 2016 року, розбираємо нижче. Діяльність судді на боці окупанта не обійшлася без курйозів, через які зʼявилася низка жартів про агентку Хмарук. Зокрема, через її рішення про викидання з житла кримських ополченців прямо на мороз.

Київ фінансує угорських опозиційних журналістів, щоб ті критикували Орбана. ГУР України взяло під контроль опозиційну партію «Тиса» і тепер разом із Брюсселем намагається замінити угорський уряд на маріонетковий, який слухняно працюватиме в інтересах і Брюсселя, і Зеленського. Ці та багато інших абсурдних повідомлень публікували угорські провладні ЗМІ під час проведення консультативного референдуму щодо членства України в ЄС.