Росія напала на Україну з трьох напрямків. Північного (на Київ), південного (на Херсон і спроба пробитися до Одеси) та східного (Харків і Зона ООС). На першому етапі російські війська швидко просувалися територією України й зупинилися на межі 100-150 км від кордону. Це логістична межа, за яку Росії важко постачати свої війська без використання залізниці. Тому не дивно, що залізничні вузли стали однією з перших цілей російського вторгнення. Найбільш болючими для України виявилися захоплення Куп’янська й Мелітополя. Водночас на півночі російські війська не змогли взяти під контроль жодне велике місто чи залізничний вузол.

Під час війни Росія активно використовує англомовних ботів, щоб просувати антиукраїнські та антизахідні наративи в соціальних мережах, зокрема в англомовному сегменті ютубу. Нещодавнє дослідження аналітичної компанії Trementum виявило, що в коментарях до відео найбільших американських новинних каналів вигідні Кремлю посили "засівають" користувачі з десятків країн, більшість із них – з Південно-Східної Азії. Хоча у впливі такого коментування на суспільну думку можна сумніватися, проте ця історія демонструє, яким різноманітним є пропагандистський інструментарій, з яким працює Росія задля досягнення власних інформаційних, політичних і воєнних цілей. ТЕКСТИ публікують головне з дослідження.

Місто Кременчук Полтавської області уже вп'яте стало мішенню для атак російських ракет. Ми зібрали дані про всі п'ять серій ракетних ударів, про які відомо з відкритих джерел, і нанесли їх на карту міста. Низка ударів припала на район нафтопереробного заводу, де також було пошкоджено ТЕЦ. Ракети влучили у залюднений торговий центр, завод "Кредмаш", крім того, була також інформація про пошкодження будівлі стадіону клубу "Кремінь".

Ми показали, як змінювалася лінія фронту із початку війни. Наразі всі територіальні зміни перейшли на оперативно-тактичний рівень. І протягом останніх тижнів точаться бої за окремі населені пункти.

Команда  ТЕКСТІВ  підготувала карту воєнних дій, відтепер ми її зможемо оновлювати в ручному режимі. На ній можна подивитися статус населених пунктів, які потрапили в зону бойових дій (окуповано, звільнено, під контролем ЗСУ, бої), побачити знищені мости. Ці дані щодня збирає і оновлює наш журналіст Павло Солодько. Межі окупованих територій ми беремо з ресурсу militaryland.net. На фрагментах карти позначено основні автомобільні дороги, залізничні шляхи та водойми.

Планування й аналіз перебігу воєнної кампанії важко уявити без мапи. У медіа ілюстративні карти бойових дій зазвичай максимально спрощено — здебільшого це кілька стрілок і стилізовані зображення родів військ. Натомість “реальна” мапа значно глибша. “Тексти” зібрали деякі основні елементи й принципи створення таких карт, щоб полегшити їх сприйняття невійськовими читачами.

Від початку війни з полиць українських супермаркетів зникло чимало товарів. Цілком ймовірно, ви теж це помітили, коли не змогли знайти в магазині улюблену приправу, молоко чи конкретну марку вівсянки. По деяких категоріях кількість товарів зменшилась більше ніж на половину. Зменшення асортименту алкоголю у березні-квітні було повʼязане з забороною на продаж міцних напоїв. Але полиці з іншими товарами також суттєво порідшали.

Оновили графіку, в якій порівнюємо загальну кількість російської військової техніки із даними нашого Генштабу про втрати ворога.

Поки в Україні зносять пам’ятники колоніальному минулому, українські школярі вивчають напам’ять вірші російського поета. І не лише його

18 квітня Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні сказав, що Росія почала «битву за Донбас». Уже минуло майже два тижні, тож можна зробити проміжні висновки про те, чи справді почалася битва і якщо так — то як вона відбувається.