#книги

Фрагменти

«Наш формат», який бойкотував конкурентів, що співпрацюють із Росією — тепер і сам надрукував російську книжку. Звільнився весь топ-менеджмент

Друк книжки став поштовхом до звільнення всього топ-менеджменту — але причини глибші: приниження власником власних співробітників у відповідь на критику.

Статті

«Бандера Distortion» Олега Шинкаренка. Письменник доводить до абсурду ідеалізацію і демонізацію лідера ОУН

Проросійський пропагандист Кочубей, який живе в Києві, знайомиться з екстравагантною націоналісткою Гремиславою, снайперкою АТО/ООС, яка пише роман про Бандеру. Його текст випадково опиняється в Кочубея, і так з’являються дві паралельні сюжетні лінії: перша – про пригоди Кочубея на фронті українсько-російської війни, друга – про Степана Бандеру.

Читав Олег Коцарев.

Статті

Оптимістично про хворобу: книжки особистого досвіду «Найважливіше — наприкінці», «Я, Ніна», «По той бік сонця» та «Не вагітна»

Наприкінці 2018 я написала матеріал для «Текстів», у якому йшлося про те, що сучасні українські письменники уникають табуйованих і соціально значущих тем. Більшість із них, як свідчить минулий видавничий рік, так і залишилися поза фокусом письменницької уваги, однак з’явилося декілька важливих книжок, у яких ідеться про переживання досвіду хвороби — власної чи близької людини. На цю тему наші автори також говорять нечасто, а тому до згаданих книжок варто придивитися ближче.

Читала: Тетяна Трофименко

Статті

«Мертві моделі» не гудуть: Скандинавський детектив у сучасному Києві

Що читачеві потрібно від детектива? Щоб було цікаво читати. І «Мертві моделі» Мартина Якуба— як раз такий детектив: відкриваєш щоб подивитися першу фразу, і відриваєшся вже десь на середині, та й те лише тому, що хтось відволік від читання. Книга динамічна, до того є кілька несподіваних поворотів сюжету і непередбачуваний кінець. «Навіть не здогадалася, хто вбивця, ледь не до самого кінця,» — написала Ольга Погинайко у коменті на Goodreads. Книга вийшла у видавництві «Смолоскип» 2019 року.

Автор: Євген Лакінський http://facebook.com/MiyKvebek

Статті

(Не)стерва. (Не)Ярославна. (Не)жертва. Як у сучасній українській літературі жінки пишуть про жінок

У сучукрліті дуже мало текстів, де йшлося б про позитивний жіночий досвід родинного життя й материнства. Дітям здебільшого відведене другорядне місце в розвитку сюжету. Натомість б’є рекорди повторюваності образ авторитарної травмованої матері-істерички, яка гнобить усіх, хто потрапляє в орбіту її невтишимої енергії. Дуже поступово жінка сучукрліту перестає бути тільки жертвою чи іграшкою, залежною від чоловіка в емоційному й матеріальному плані, недієспроможною поза парадигмою кохання й родини.

Авторка: Тетяна Трофименко

Статті

Роман «Любовне життя»: дуже точний, чесний і безжалісний опис психологічного стану молодого іммігранта

Статті

«Останні українці Польщі». У дитинстві українєц була найгірша образа. Зараз донька робила в школі презентацію про Україну

У жовтні у видавництво «Discursus», за підтримки Українського культурного фонду, вийде друком книга репортажів Олега Криштопи «Останні українці Польщі». В ній зібрані унікальні історії українців із реніонів Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя, Любачівщина та Західна Бойківщина, яких у 1947 році у рамках операції «Вісла» депортували з їхніх земель та розпорошили на півночі та заході нової польської держави. Публікуємо розділ із книги.

Автор: Олег Криштопа, книга «Останні українці Польщі»

Пожертвувати