Статті

Опозиція протестує проти фальсифікації на мажоритарних округах і намагається влаштувати новий Майдан, та попри нелюбов до влади, кількість людей, котрі вийшли на мітинг далека від Майдану 2004 року. Причини, серед іншого, варто шукати в особливостях протестної активності партій задовго до виборів. Партії часто діють окремо від низових ініціативних груп, за чиї інтереси виступають.

28 жовтня – наочний приклад того, наскільки підсумки виборів залежать від виборчої системи. І в 2006, і в 2007, і в 2012 роках перше місце на виборах посіла Партія Регіонів, однак сумарно її противники, які домовилися про спільні дії в парламенті, здобули більше голосів. Більшість проблем в Україні не від поганих людей, а від неправильних алгоритмів прийняття рішень. Один з таких неправильних алгоритмів є виборча система. Автор: Тарас Шамайда

Сторонньому спостерігачеві дві модні платформи, що їх щопівроку організовують у Києві, видаються не двигуном української моди, а радше світськими подіями, хоча сенс якраз у тому, щоб привернути увагу професіональних гравців ринку до найголовнішого. А що є найголовнішим на тижнях моди? Звичайно, продукт, ідея, якщо хочете, і все організовується заради того, щоб привернути до ідеї увагу і, зрештою, її продати, а зовсім не для того, щоб у першому ряду сиділи дружини депутатів, чи якась зірка вийшла у фіналі вся в пір'ї, або просто для можливості попліткувати у кулуарах. Радикальний критик: Тетяна a.k.a. marmuletka, Рагулі, в рамках проекту "Естетика сучасної України"

В Україні тривають бої на окружних дільницях між опозиційними і провладними кандидатами. Перші намагаються зберегти отриману перемогу, а другі через тиск, адмінресурс і провокування бійок посунути опонентів з п'єдестала. Ми дослідили хронологію бойових дій на декількох округах. Головні методи фальсифікаторів - зникнення чсленів ОВК і адмінв, котрі вводять дані на сайт ЦВК та спроба пошкодити або знищити бюлетені. Опозиціонери, котрі теж можуть застосувати силу відстоюють свої голоси. Автор: Микола Малуха

Приклад міжвоєнної Польщі показує: суспільство має пройти всі етапи громадянського становлення через ідеалізм, хаос, авторитаризм, розчарування – до розуміння ціни демократії. Автор: Роман Кабачій

«Нас ї..ть, а ми кріпчаєм», - це можуть сказати про себе мешканці Сходу. Ні відміна поїздів, ні зменшення зарплати, ні ріст цін, ні безмежна корупція не змогли переконати східні області відмовитися від традиційної підтримки Партії Регіонів. Незадоволені владою голосували за КПУ. Тріумф тупості. УДАР - перша за історію України опозиційна партія, яка користується рівномірною підтримкою по всій Україні. Українці не хочуть свободи. Близько 55% проголосували за тоталітарні партії. Підсумовував: Орест Зог

Вони вибороли собі місце під куполом парламенту (майже) самотужки – знайомтеся з мажоритарниками, котрі отримали депутатський мандат. За підрахунками голосів стежив Андрій Лаврик

Аналізуючи справи по хабарництву у Єдиному реєстрі судових рішень для нас справжнім відкриттям стали негрошові методи «розплати». Мова йде, приміром, про хабарі меблями за право вирубувати ліс, або хабар «болгаркою» за «відмазування» призовника від призову військовим комісаром. Продукти харчування уже давно перестали бути екзотикою. З чиновниками і начальниками розраховуються ковбасою, сметаною, виноградом, яйцями, медом, не кажучи вже про відомі всім коньяки і шоколадки. Екзотику вишуковували: Олексій Набожняк, Людмила Кушнір, Аліна Сугоняко, Тетяна Шпайхер. Малюнки: Дмитра Мокрого-Вороновського

Кожен читач у найближчому оточенні знайде якщо не знайомого, то знайомого знайомого, який раз, два, а може й регулярно бере чи дає хабарі чиновникам або крупним начальникам. Через три-чотири рукостискання можна легко віднайти того, хто живе з хабарів. Аби з’ясувати масштаби трагедії, ТЕКСТИ взялися з’ясовувати, яка вона – українська «вдячність»? Усього у Єдиному реєстрі судових рішень понад 8 тисяч згадувань про хабарі. Все це ми перелопачували вручну протягом двох тижнів. Хабарників вишуковували: Олексій Набожняк, Людмила Кушнір, Аліна Сугоняко, Тетяна Шпайхер. Графіка: Дмитра Мокрого-Вороновського

Лікар Курицький з роману «Біла гвардія», став ім’ям загальним. В дискусіях з шанувальниками «єдінай і нєдєлімай» цей образ обмеженого українця спливає майже постійно. «Он же сам не говорит на этом проклятом языке! А? Я позавчера спрашиваю эту каналью, доктора Курицького, он, изволите ли видеть, разучился говорить по-русски с ноября прошлого года. Был Курицкий, а стал Курицький... Так вот спрашиваю: как по-украински «кот»? Он отвечает: «Кит». Спрашиваю: «А как кит?» А он остановился, вытаращил глаза и молчит. И теперь не кланяется» - пригадуєте? Дослідник: Дмитро Калинчук