Статті

В Україні тривають бої на окружних дільницях між опозиційними і провладними кандидатами. Перші намагаються зберегти отриману перемогу, а другі через тиск, адмінресурс і провокування бійок посунути опонентів з п'єдестала. Ми дослідили хронологію бойових дій на декількох округах. Головні методи фальсифікаторів - зникнення чсленів ОВК і адмінв, котрі вводять дані на сайт ЦВК та спроба пошкодити або знищити бюлетені. Опозиціонери, котрі теж можуть застосувати силу відстоюють свої голоси. Автор: Микола Малуха

Приклад міжвоєнної Польщі показує: суспільство має пройти всі етапи громадянського становлення через ідеалізм, хаос, авторитаризм, розчарування – до розуміння ціни демократії. Автор: Роман Кабачій

«Нас ї..ть, а ми кріпчаєм», - це можуть сказати про себе мешканці Сходу. Ні відміна поїздів, ні зменшення зарплати, ні ріст цін, ні безмежна корупція не змогли переконати східні області відмовитися від традиційної підтримки Партії Регіонів. Незадоволені владою голосували за КПУ. Тріумф тупості. УДАР - перша за історію України опозиційна партія, яка користується рівномірною підтримкою по всій Україні. Українці не хочуть свободи. Близько 55% проголосували за тоталітарні партії. Підсумовував: Орест Зог

Вони вибороли собі місце під куполом парламенту (майже) самотужки – знайомтеся з мажоритарниками, котрі отримали депутатський мандат. За підрахунками голосів стежив Андрій Лаврик

Аналізуючи справи по хабарництву у Єдиному реєстрі судових рішень для нас справжнім відкриттям стали негрошові методи «розплати». Мова йде, приміром, про хабарі меблями за право вирубувати ліс, або хабар «болгаркою» за «відмазування» призовника від призову військовим комісаром. Продукти харчування уже давно перестали бути екзотикою. З чиновниками і начальниками розраховуються ковбасою, сметаною, виноградом, яйцями, медом, не кажучи вже про відомі всім коньяки і шоколадки. Екзотику вишуковували: Олексій Набожняк, Людмила Кушнір, Аліна Сугоняко, Тетяна Шпайхер. Малюнки: Дмитра Мокрого-Вороновського

Кожен читач у найближчому оточенні знайде якщо не знайомого, то знайомого знайомого, який раз, два, а може й регулярно бере чи дає хабарі чиновникам або крупним начальникам. Через три-чотири рукостискання можна легко віднайти того, хто живе з хабарів. Аби з’ясувати масштаби трагедії, ТЕКСТИ взялися з’ясовувати, яка вона – українська «вдячність»? Усього у Єдиному реєстрі судових рішень понад 8 тисяч згадувань про хабарі. Все це ми перелопачували вручну протягом двох тижнів. Хабарників вишуковували: Олексій Набожняк, Людмила Кушнір, Аліна Сугоняко, Тетяна Шпайхер. Графіка: Дмитра Мокрого-Вороновського

Лікар Курицький з роману «Біла гвардія», став ім’ям загальним. В дискусіях з шанувальниками «єдінай і нєдєлімай» цей образ обмеженого українця спливає майже постійно. «Он же сам не говорит на этом проклятом языке! А? Я позавчера спрашиваю эту каналью, доктора Курицького, он, изволите ли видеть, разучился говорить по-русски с ноября прошлого года. Был Курицкий, а стал Курицький... Так вот спрашиваю: как по-украински «кот»? Он отвечает: «Кит». Спрашиваю: «А как кит?» А он остановился, вытаращил глаза и молчит. И теперь не кланяется» - пригадуєте? Дослідник: Дмитро Калинчук

Загальна картина - всі подібні онлайн-сервіси можна розбити на два широких класи: проекти, що допомагають дізнатися про кандидатів, та проекти, що займаються моніторингом виборчої кампанії. Є й інші сайти, наприклад спецпроекти від ЗМІ з досьє кандидатів, або з попереднім голосуванням онлайн, однак перші, як правило, неповні, а другі використовують тему виборів для збільшення трафіку на свої сайти. Моніторив моніторинги: Іван Помідоров

Як виглядав український антклерикал років 20 тому? Рідкісний вид, атавізм комунізму, закоренілий «совок», учорашній інструктор райкому чи викладач наукового комунізму або переконаний маргінал-інтелігент, що живе за принципом «завжди бути проти». Усі тогочасні свідомі і не дуже українці йшли у новозбудовані храми за «духовним відродженням». Сьогодні тренд інший - недовіра і насмішки над церквою, а ставлення пересічних обивателів до віруючих християн у повсякденному житті далеке від політкоректності. Автор: Костянтин Воздвиженський

Компроміс між «Батьківщиною» й «УДАРом» покращить шанси опозиції в окремих округах, але не допоможе сформувати більшість в майбутній Раді. Зняття «УДАРом» та «Батьківщиною» по 26 кандидатів-мажоритарників на користь одне одного викликало різні оцінки – від захоплення самим фактом того, що нарешті політики зробили хоч щось адекватне, до обурення тим, що узгоджено кандидатів лише в 52 округах і критики способу, в який опозиційні партії приймали своє рішення. Так чим вважати підсумки переговорів між «УДАРом» і «Батьківщиною» – успіхом чи поразкою? Поточний момент аналізував: Тарас Шамайда