За три роки війни з Росією ми звикли до гучних замахів і вбивств на території України. Жертви: військові, розвідники, іноді політики і журналісти. Жоден із цих злочинів не розкритий до кінця, але ниточки багатьох ведуть до Росії. Скоріше за все, поки міжнародна спільнота не отримає доступу до документів Лубянки, більшість із цих злочинів так і залишиться нерозкритою. А причетність російських спецслужб буде тільки версією. Ми не включали випадки, коли спецслужби змогли запобігти замахам (наприклад, як у випадку із Антоном Геращенком). Інформацію систематизував: Орест Зог

Про Павла Шеремета зараз говорять як про українського журналіста білоруського походження, незважаючи на те, що з 22 роки медійної кар’єри Павла на Білорусь припало три роки, на Україну – два. Це якщо відняти роки, під час яких він штатно працював на російські телеканали. Автор: Андрій Лаврик

Півторарічний Ярославчик прокинувся о п’ятій ранку від гучних звуків, які за силою нагадували землетрус. Мама Аня взяла заплакану налякану дитину на руки і визирнула у вікно. Величезний екскаватор трощив паркан, який огороджував їхній будинок. А п’ятнадцятеро невідомих чоловіків у чорному одязі з усієї сили лупцювали її чоловіка та батька. У КМДА цю операцію називають легальним демонтажем МАФів. Текст: Любов Величко

Максим і Женя підходять до людей, які торгують на тротуарі біля Дарницького ринку і силою змушують їх перейти до скверу. Бо то «їхня територія», тобто там офіційно діє продуктова ярмарка і що більше буде там людей, то більше грошей вони зможуть зібрати. Дань коливається від 3 до 50 грн, залежно від ціни товару. Поліція про це нічого не знає. Псевдоярмарок перевіряла: Любов Величко