Коли читаєш написані чоловіками-письменниками тексти, складається враження, що жінки видаються їм загадковими й небезпечними істотами. Принаймні, глибоких і переконливих характерів авторам створити не вдається, натомість маємо набір стандартних образів, серед яких традиційно найбільшою популярністю користується жінка-чарівна спокусниця — насправді хижачка. Текст: Тетяна Трофименко

За останні роки вийшло три книги зі статтями українських репортажистів 20-х років. Репортажі написані на теми, які й сьогодні цікаві: від маріупольських портів до стамбульських ринків. Критики закидали Олександру Мар'ямову, що він, замість оспівувати радянські здобутки, описує життя людей. Стиль Майка Йогансена легкий та дотепний, читаючи, ніби чуєш крик морських чайок, про яких згадує автор. Cлух журналіста спрямований назовні, його нерви оголені, у текстах багато голосів та героїв. В усіх авторів часом важко відрізнити, чи це репортаж, чи художня замальовка на основі реального життя. Авторка: Ярослава Тимощук

Перша думка, яка виникає, коли констатуєш відсутність тієї чи іншої теми в книжкових новинках української літератури, — це думка про те, що автори бояться чи соромляться писати про це. Однак при ближчому розгляді розумієш, що справжня причина — доволі традиційна: письменникам бракує мистецького хисту або життєвого досвіду для показу соціально значущих тем. Авторка — Тетяна Трофименко

Письменник Артем Чапай опублікував нову книгу. Це збірка оповідань про сучасне життя. Написані легко, колоритною живою мовою, без фальші. Частина з них на основі подорожей автора Україною, про які він писав репортажі в наше видання ( їх читайте тут) Ми ж публікуємо одне з оповідань, яке не пов'язане із подорожжю. Автор: Тексти

Роман Олени Захарченко «Третя кабінка – Лос-Анджелес» – літературне осмислення пригод однієї української родини у двадцятому столітті. У фокусі – члени родини, які передусім намагалися в умовах кривавих подій ціною різної міри компромісів зберегти себе і своїх рідних, залишитися при своїй ідентичності та при своїх поглядах. Когось така лінія завела до УПА, когось –до протилежного боку, інші ж брали тільки пасивну участь у подіях. Читав: Олег Коцарев