В першому романі про життя української шляхетської родини напередодні Першої світової війни. Прототип - Косачі (родина Лесі Українки) що своїм корінням сягали козацької старшини. Другий твір про вольового радикала, що веде національно-визвольну боротьбу, знущаючись із будь-яких проявів ідейної чи побутової м’якості. Але минає час. Героїчна і безжальна боротьба зазнає поразки. Зруйновано і вибуховий любовний трикутник героя. Колишній сталевий лицар виявляється розм’яклим і розчарованим. Читав: Олег Коцарєв

До появи цієї книжки Володимир Рафєєнко в українському літературному контексті не був визначною персоною – можна навіть припустити, що в Росії його знали краще. Але почалася війна, письменнику довелося полишати рідний Донецьк, власне, робити чіткий вибір, куди і з ким рухатися. Так Володимир Рафєєнко опинився в одному з київських передмість і чітко задекларував себе як (про)український письменник. Автор: Олег Коцарев

Упорядники зібрали у майже 400-сторінковий том прозу, поезію та трохи драматургії Донбасу. У співмірній кількості є твори українською та російською мовами. Тексти переважно уродженців Донеччини та Луганщини чи людей, що провели в цьому краї якийсь час. Читав Олег Коцарев.

Результат - таке собі «Кабаре» української Одеси: роман між яскравою жінкою і двома вишуканими чоловіками. А радше, два таких «Кабаре»: сучасне - дружба між Орестом і богемним подружжям, і історичне - коли у 1920-ті роки молоді Довженко і Яновський зустріли оперну співачку Іту. Уся ця романтика відбувається на тлі білих яхт, нудистського пляжу, нічного купання у морі, шикарного готелю, різноманітного алкоголю і степових вітрів. Читав: Євген Лакінський