З появою коронавірусу продажі книги «Чума» Альбера Камю виросли в кілька разів. У Франції за тиждень продали 1600 примірників цієї книжки, в Італії вона увійшла в топ бестселерів лютого, а на «Амазоні» англомовний наклад «Чуми» до 5 березня розпродали повністю.

Одна з найбільш помітних і жвавих книжок української воєнної літератури останніх років, оцінена також експертами і критиками. Справді гучний дебют. Читав Олег Коцарев.

Проросійський пропагандист Кочубей, який живе в Києві, знайомиться з екстравагантною націоналісткою Гремиславою, снайперкою АТО/ООС, яка пише роман про Бандеру. Його текст випадково опиняється в Кочубея, і так з’являються дві паралельні сюжетні лінії: перша – про пригоди Кочубея на фронті українсько-російської війни, друга – про Степана Бандеру. Читав Олег Коцарев.

Наприкінці 2018 я написала матеріал для «Текстів», у якому йшлося про те, що сучасні українські письменники уникають табуйованих і соціально значущих тем. Більшість із них, як свідчить минулий видавничий рік, так і залишилися поза фокусом письменницької уваги, однак з’явилося декілька важливих книжок, у яких ідеться про переживання досвіду хвороби — власної чи близької людини. На цю тему наші автори також говорять нечасто, а тому до згаданих книжок варто придивитися ближче. Читала: Тетяна Трофименко

Що читачеві потрібно від детектива? Щоб було цікаво читати. І «Мертві моделі» Мартина Якуба— як раз такий детектив: відкриваєш щоб подивитися першу фразу, і відриваєшся вже десь на середині, та й те лише тому, що хтось відволік від читання. Книга динамічна, до того є кілька несподіваних поворотів сюжету і непередбачуваний кінець. «Навіть не здогадалася, хто вбивця, ледь не до самого кінця,» — написала Ольга Погинайко у коменті на Goodreads. Книга вийшла у видавництві «Смолоскип» 2019 року. Автор: Євген Лакінський http://facebook.com/MiyKvebek

У сучукрліті дуже мало текстів, де йшлося б про позитивний жіночий досвід родинного життя й материнства. Дітям здебільшого відведене другорядне місце в розвитку сюжету. Натомість б’є рекорди повторюваності образ авторитарної травмованої матері-істерички, яка гнобить усіх, хто потрапляє в орбіту її невтишимої енергії. Дуже поступово жінка сучукрліту перестає бути тільки жертвою чи іграшкою, залежною від чоловіка в емоційному й матеріальному плані, недієспроможною поза парадигмою кохання й родини. Авторка: Тетяна Трофименко