Хай сьогодні Форум видавців уже не такий унікальний і неповторний, яким він був, скажімо, в двотисячні роки: тепер є потужний «конкурент», київський Книжковий Арсенал. Але все одно у вересні до Львова з’їжджаються любителі літератури з усієї країни і з-за кордону. Цьогоріч основні події розгортатимуться з 15 по 18 вересня. Пропонуємо вам деякі моменти з програми Форуму, які здалися нам цікавими. А повну програму можна подивитися за цим посиланням Автор: Олег Коцарев

...На броні БМП сидів батальйонний лікар. Док невимушено посміхнувся і привітно, наче знаходився не на бойовій машині під шаленим обстрілом, а їхав по рідному Херсону на кадилаку, помахав Мудрому рукою. ... Двох із шести росіян він упізнав. Ті самі Діма і Вова, що обговорювали іпотеку в Омську і дострілювали полонених. Підготував: Петро ЗУЙОК

Це не плаксива ностальгія спілчанських авторів, які півжиття тікали з села, а потім півжиття за ним тужили. Це сентиментальні спогади міської дитини, яка приїздить до родичів "на літо". І описує як ідилічні моменти, так і печерний жах пострадянської провінції. Читав: Олег КОЦАРЕВ

До бадьорого колективу вибивачів непогашених кредитів вливається – випадково і тимчасово – новачок, співробітник піар-відділу банку, якого відправляють трохи подивитися, як насправді відбувається робота в цій установі. Oдна з новинок цьогорічного київського Книжкового Арсеналу – повість «Борги нашого життя» Андрія Гарасима. Читав: Олег КОЦАРЕВ

Після дембеля Дуб бачив цього бухаря вдома. Той натхненно розповідав якимось малолєткам про те, як давив сєпарів, убивав їх десятками, сотнями, тисячами. Хоча бухаря на війні не було. Він не знав про одну важливу деталь: коли горить «беха» з людьми всередині, вона шкварчить. Як гігантська сковорідка з яєшнею на салі. Автор: Павло СОЛОДЬКО

...Кілька днів тому сержант із вигуком «Лестницы заеб*ли» спробував спуститися через вікно четвертого поверху, вибивши шибку. А ще на його правій руці не було вказівного пальця. Це багато що казало про Коропський райвійськкомат... «Да это тетки старые», — обурився талісман батальйону, припавши до бінокля. — «Все одно жінкою пахне.» — «Идем найдем самую симпатичную бабулю!» Автор: Павло СОЛОДЬКO

Видання перекладене українською, книга ж написана російськими журналістками. Українська тема в книжці «58-ма. Невилучене» відверто маргінальна. Але подекуди виринає. Мабуть, щоб зайве нагадати про відсутність у нас таких масштабних проектів. У цій книжці зібрано монологи шістдесятьох людей. Спогади читав: Олег Коцарев

"...Я знімаюсь у порно - і це дозволяє мені й поза зйомками робити те, що я хочу, а не те, чого від мене очікують. Моя професія дає можливість знаходити своїх людей не лише на знімальному майданчику. Дуже легко стало прогнати від себе не свою людину. Досить тільки сказати: "Дорогий, я знімаюсь у порно" — і вони самі зливаються". Читав: Омелян ТАРНАВСЬКИЙ

Українська армія в «То АТО» це ще й матеріал для вивчення життя нашого суспільства. Автор є вихідцем із кіл досить інтелігентних, і це сприяє відстороненому, аналітичному погляду на побачені реалії. У Дмитра Якорнова ви знайдете і враження від солідарності, соціальної мобілізованості в різних людей, зокрема в представників різних регіонів, і розмаїті форми взаємин в армії, і прості, але колоритні історії армійського алкотрешу. Автор: Олег Коцарев