Найбільші витрати держави зовсім не на армію. На оборону цього року виділено 46 млрд грн, на пенсії, для порівняння, - 200 млрд грн, на освіту – 110 млрд грн. Хоча на пенсію все важче прожити, а освіта стає з кожним роком гіршою. Нам треба "зменшувати державу", тобто збільшувати пенсійний вік, приватизувати все, що можна, і створити невеликі, але дієві державні органи. Відповідь на статтю Максима Паламарчука про те, що в умовах війни ми не можемо дозволити собі "скоротити державу". Автор: Володимир Рапопорт

Перемога у нинішній війні – це лише припинення втрат, але не настання загального щастя. Багато доходів ми не матимемо, але збережуться серйозні витрати на безпеку. Держава витискатиме забагато податків, провокуючи «сірий ринок» і корупцію. Потужна армія та спецслужби посилять впливи на політику і суттєво розчарують лібералів. Тим, хто хоче за десять років жити в Україні як у Польщі, можна порадити хіба що емігрувати. Є всі шанси повторити шлях Туреччини, але мусимо зробити, як в Ізраїлі.Автор: Максим Паламарчук

Росія отримує головний біль і збитки для своїх підприємств, а Україна - більше грошей для озброєння армії. Чим більше наші підприємства вироблять і продадуть ширпотребу, алкоголю, тютюну в цю чорну діру, тим більше податків заплатять, з яких і фінансується наша Армія. Чим більше українці зароблятимуть, тим більше жертвуватимуть на фронт. Не йдеться про товари військового чи подвійного призначення та енергоносії, йдеться про ширпотреб. Автор: Орест Зог

Публікуємо у читабельному вигляді кращі проекти Території Гідності, які реально конкуруватимуть між собою. Всього оголошено чотири конкурси: 1. Створення громадського простору у центрі Києва; 2 Увіковічнення подій Революції Гідності; 3 Створення культурного центру «Український дім на Європейській площі»; 4 Створення музею Майдану. Нам подобається ідея відновити на Хрещатику річку замість дороги. Автор: Орест Зог

Якщо почнемо наступ у не відповідний момент можемо втратити нові території. Росія намагається «увіпхнути» «ДНР/ЛНР» в Україну аби добитися «федералізації». Та згода на російські вимоги означатиме не завершення війни, а її перенесення в інших формах у ще мирні регіони України. Не маємо іншого вибору, як триматися, аби позбавити противника сподівання, що наступна введена у бій батальйонна тактична група виявиться вирішальною. Автор: Петро Буртянський

Якщо жертва нездатна захистити себе від брехні, отже вона не в змозі захиститиcя від насильства. Кремль втягує світ у гру, побудовану за правилами політичного постмодернізму. Кожен гравець має свою правду, або навіть кілька. Важливою є лиш хто сильний щоб нав’язати свою правду. Постомдерна концепція множинності істини зараз зрешечена кулями в Україні. Путін повертає до реальності. Realpolitik замінюється старомодним, але справжнім називанням речей своїми іменами. Називати війну війною, а брехню брехнею. Єдине, що хвилює підданих Путіна, це дві літери – PR, public relations. Автор: Боріс Шумацкій, Die Zeit

Москва на Заході експлуатує ідею свободи інформації для того, щоб впорскувати дезінформацію у суспільство. Основна мета – не переконати когось (як у класичній громадській дипломатії) та не заробити кредит довіри, але посіяти сум’яття за допомогою конспірологічних теорій та розповсюдження брехні. Видання The Interpreter та Інститут сучасної Росії представляють спеціальне дослідження за авторством Петра Померанцева, автора книги "Усе неправда і все можливо: сюрреалістичне серце Нової Росії", та головного редактора Майкла Вейсса на тему - як Кремль перетворює на зброю інформацію, культуру та гроші, аби досягти зовнішньополітичних цілей та підірвати сили своїх опонентів.

Україна і Європа ведуть сьогодні спільну лінію на перетворення зони конфлікту на аналог молдовського Придністров’я, що в цілому відповідає інтересам керівників «ДНР-ЛНР». Натомість Росія прагне перетворити самопроголошені республіки на постійно воюючі угруповання православних «джихадистів», а Україну – відповідно – й надалі тримати в стані громадянського конфлікту,приміром, за сирійським зразком. Автор: Максим Розумний