Восьмирічна житомирянка Ярина Закалюжна перемогла у міжнародному конкурсі малюнків "Juice up your rocket! Art competition", який організувало Європейське космічне агентство.

Компанія Facebook Inc. змінила свою назву на Meta, намагаючись розширити свою ідентичність за межі соціальної платформи, яка дала їй старт у середині 2000-х.

На Херсонщині внаслідок ДТП, яке спричинив 15-річний підліток, загинуло четверо людей, включаючи водія, ще двоє дістали травми.

Американське видання Wall Street Journal ілюструє, як соцмережа TikTok показує неповнолітнім секс-відео та пропаганду наркотиків. Зазначимо, що журналісти досліджували лише американський сегмент соцмережі.

Власне розслідування компанії виявило, що її підрозділ, фотосоцмережа Instagram, збільшує кількість суїцидальних настроїв серед підлітків та погіршує розлади харчування. Однак компанія продовжувала надсилати за допомогою своїх алгоритмів контент, який поглиблював неспокій підлітків. Витік інформації про те, як компанія ставить власні прибутки понад безпеку своїх користувачів, може стати поворотним моментом для техногігантів загалом.

Катерина Баррел з чоловіком Еліотом живе в Сан-Дієго і виховує чотирьох синів: Артема, Гната, Юлисика і Фореста. В Інстаграмі вона перетворюється на Катю Бльостку, що має 100 тисяч підписників (здебільшого підписниць), яким розповідає, чому «матера вам не наймичка». Так називається її книжка, що вийшла у серпні у видавництві «Віхола». 15 тисяч примірників уже розкупили, от-от видрукують новий, вже 20-тисячний тираж.«Матера вам не наймичка» – це поширений у народі вислів про матір, який заграв новими барвами у блозі Каті Бльостки. Вона дотепно пише, до неї в блог приходять як до психолога. Питають про все: від порад про сімейні стосунки до того, чи варто вакцинуватися від ковіду. Ми розпитали її про материнство.

У Київській дитячій інфекційній лікарні 2 вересня померло немовля через ускладнення коронавірусної хвороби. На той час дівчинці був тільки 21 день. Схоже, вона є наймолодшою жертвою COVID-19 в Україні.

Про це йдеться в матеріалі Івана Бухтіярова для Громадського телебачення:

– Мам, давай швидше, я не хочу спізнитися, ми сьогодні пишемо листа прем’єр-міністру!Моя донька Яся навчається у п’ятому класі державної початкової школи в Лондоні. Вона одним махом допиває чай, хапає наплічник, обіймає наостанок свою кицьку і вилітає з квартири.Я звикла їй вірити: якщо дитина стверджує, що клас буде писати листа Борису Джонсону, значить так воно і буде (минулого місяця вони малювали своїх улюблених героїв для королеви Єлизавети II, виявилось, це був конкурс для нових поштових марок).Після розпитувань дорогою я дізналась, що учні школи у східному Лондоні написали обуреного листа прем’єр-міністру через те, що поруч вирішили звести великий житловий комплекс. Тож шкільний ігровий майданчик виявиться затиснений будинками й буде «overlooked», тобто учні відчуватимуть, що за ними спостерігає забагато людей, а це, погодьтеся, доволі некомфортно.Вчителька Ясіного класу роздрукувала листа, прочитала вголос, пояснила учням, що відбувається і навіщо захищати свій простір, запропонувавши усім подумати, як би вони аргументували свою позицію. На роздуми дала один день. Я не знаю, чим закінчиться історія із забудовою біля школи, але мені дуже подобається такий підхід вчителів до виховання маленьких громадян. Але давайте розкажу про все послідовно.Відразу зазначу, що опишу виключно наш власний досвід навчання в англійській школі – без претензії на узагальнення. Бо далеко не всі українські батьки в Британії поділяють моє захоплення місцевою освітою, радше навіть навпаки.

Надто тривалі перерви в навчанні погані як для дітей, так і для їхньої майбутньої соціальної мобільності.