Вибір редакції

Фрагменти

Росія розганяє кампанію за «Майдан Миру» на тлі ударів по Києву: Кремль намагається примусити Україну до капітуляції

В українському сегменті соцмереж активно просувають заклики до протестів проти влади й за «мир». Цього разу кампанія розгортається одночасно з масованими ударами по Києву, щоб створити скоординований тиск на українське суспільство.
Статті

Від «геноциду» до політичного тиску на Україну. Як змінилася риторика польського Сейму за 15 років

За 20 років дискусія про Волинську трагедію в польському Сеймі пройшла шлях від боротьби за використання слова «геноцид» до вимог щодо того, що Україна має робити сьогодні. Хто і як просував цю тему, показує аналіз парламентських виступів та ініціатив. Цікаво, що з 1990 по 2010 рік це питання в Сеймі майже не порушувалося.
Статті

Тренд на перемогу. Росіяни на фронті майже перестали просуватися, а їхні втрати різко зросли

На початку червня ми публікували черговий аналіз поточної ситуації на фронті. Сьогодні пояснюємо, що змінилося з часу минулої публікації. Розглянемо динаміку розвитку подій на кожній ділянці фронту з півночі на південь, подивимося, які рубежі було втрачено чи відбито та яку тактику застосовували сторони.Читати англійською
Статті

Що мені дала Україна? Держава допомогла вирватися з бідності й дала шанс побудувати своє життя

Завдяки державі Україна я дожила до повноліття. Для більшості дітей цю роль відіграють батьки. Мені з ними не дуже пощастило, тому в певний момент цю функцію — криво, бюрократично, неідеально — виконала держава через людей, які її представляли.
Журналістика даних

Тихий колапс Верховної Ради. Чому парламент дедалі гірше ухвалює закони

Депутати втомилися. Через це в Україні розгортається тиха парламентська криза. Монобільшості дедалі важче зібрати голоси. Обранці дедалі менше часу сидять у залі. Якщо з 2019-го по 2022-й засідання тривали мінімум п’ять годин, то останніми роками тривалість засідань і кількість голосувань поступово зменшуються.Консультант: Тарас Шамайда
Статті

Прозасідалися. Чому ніхто не знає, наскільки Київ готовий до зими

Київ майже напевно чекає важка зима. Росія битиме по столичній енергетиці та інфраструктурі, і питання лише в тому, скільки часу потребуватиме відновлення. Разом із тим критеріїв інфраструктурної «стійкості» немає. Центральна влада погоджує «заходи» й «кошториси», але бракує стандарту, за яким можна визначити «готово» чи «не готово», звідси й нескінченні наради. На жаль, простим українцям логіка підказує одне: треба готуватися до найгіршого.
Статті

«Никаких своих не существует». Загороджувальні загони, «ями» і «дерево правди» — військові свідчать про 225-й полк

«Командиры, увага. По “своим” напоминаю — никаких своих не существует. Существует конкретно по рации запрос — “дозвіл на рух”. Все остальное — это противник. Все, что движется, — противник. Все, кто бегут с позиций, дезертиры — это тоже противник. Придерживайтесь этого правила. По своим, по бегущим несанкционированно… И, сука, утрымуйте рубежи, потому что так можна до Киева отступать. Поэтому отступать — отставить, сука».
Статті

«Волинська різня». Хто конструював польсько-український конфлікт

Розслідування Texty.org.ua про мережу польських, українських і російських діячів, які перетворили історичну трагедію на інструмент політики.Читати англійською
Статті

Великі очікування і системні обмеження. З якими викликами зіткнеться Драпатий

Можливо, найскладнішим випробуванням для нового головкома ЗСУ Михайла Драпатого стане навіть не ситуація на фронті, а внутрішній опір у кабінетах Генерального штабу, командувань та управлінь. Армія завжди і скрізь, як велика інституція, має потужний імунітет до змін. Суспільство вітає нового головкома, але варто задуматися про весь масив проблем, із якими він зіткнеться. Про це ми поспілкувалися з Миколою Бєлєсковим, військовим аналітиком, старшим аналітиком фонду «Повернись живим» і головним консультантом Національного інституту стратегічних досліджень.