Суперечки, або, як заведено казати, “срачі” в соцмережах, здається, були завжди. Але останнім часом вони набувають дедалі загрозливіших масштабів. Лунають взаємні звинувачення й на особистісному рівні, й щодо певних прошарків українського суспільства. ТЕКСТИ вирішили дослідити, як саме це відбувається та що чи хто є рушійними силами таких конфліктів.

З активізацією ракетного терору та початком російських спроб знищити українську енергоінфраструктуру, в росЗМІ змінилась тактика інформування росіян про війну. Провідні російські медіа почали висвітлювати кожну повітряну тривогу в Україні. Хоча раніше цього майже ніколи не робили.

Як відомо, із 30 серпня цивільним журналістам заборонено працювати на передовій. Про причини цього наказу можна говорити багато, але важливим є результат: українські незалежні ЗМІ перестали видавати інформацію в ефір. Та природа не терпить порожнечі.

Фейкові новини під час вийни викликають паніку, змушують українців сумніватися в своїх силах та спроможності захищатися. Водночас фейки підривають довіру до офіційних осіб та авторитетних джерел інформації. Ми дезорієнтовані, тривожимося, стресуємо, а отже – даємо шанс ворогу.

Під час війни Росія активно використовує англомовних ботів, щоб просувати антиукраїнські та антизахідні наративи в соціальних мережах, зокрема в англомовному сегменті ютубу. Нещодавнє дослідження аналітичної компанії Trementum виявило, що в коментарях до відео найбільших американських новинних каналів вигідні Кремлю посили "засівають" користувачі з десятків країн, більшість із них – з Південно-Східної Азії. Хоча у впливі такого коментування на суспільну думку можна сумніватися, проте ця історія демонструє, яким різноманітним є пропагандистський інструментарій, з яким працює Росія задля досягнення власних інформаційних, політичних і воєнних цілей. ТЕКСТИ публікують головне з дослідження.

Більшість російських Telegram-каналів на тимчасово окупованих територіях України та у регіонах, де йдуть бойові дії, були створені 24 лютого або трохи пізніше, в день початку тимчасової окупації певних регіонів армією РФ.

У війни Росії проти України є багато прихильників у соцмережах Південно-Східної Азії та країн Африки. Щонайменше частина з них – реальні люди, хоча є й ознаки ботоферм, здатних підіймати в тренди в цих регіонах хештеги на кшталт #IStandWithPutin чи #IStandWithRussia. Директор Центру аналізу соціальних медіа аналітичного центру «Демос» у Лондоні Карл Міллер у колонці для The Atlantic пояснює, у чому небезпека цієї ситуації. «Тексти» наводять переклад із незначними скороченнями.

Фальсифікація документів, вигадки, перекручування – типові методи російської пропаганди та дезінформації. На прикладі історії про "секретні біолабораторії НАТО" професор Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця) Микола Польовий аналізує для ТЕКСТІВ кілька таких маніпулятивних інструментів.

Інфоволонтерство: як допомогти країні й дістати задоволення від роботи