Частина коштів російського Фонду національного добробуту, яку держава може використати для покриття бюджетного дефіциту. Нині це переважно активи в китайських юанях і золото, на відміну від неліквідної частини фонду, вкладеної, зокрема, в акції та інфраструктурні проєкти.

Що більший цей резерв, то довше російський бюджет може покривати дефіцити, зокрема на тлі високих витрат на війну, не покладаючись повністю на нові податки чи запозичення; відповідно зменшення ліквідних активів звужує фінансову подушку Кремля і робить збереження нинішнього рівня видатків дорожчим і складнішим.

↑ 5 Зменшення цього резерву послаблює здатність Росії безболісно покривати бюджетний дефіцит, але саме по собі не позбавляє її можливості фінансувати війну: залишаються податки, нафтові доходи, внутрішні запозичення і банківське фінансування.

Податки й інші регулярні платежі від видобутку та продажу нафти й газу, які надходять до федерального бюджету Росії.

Кільський інститут світової економіки в червні 2026 року назвав доходи від експорту сировини «вирішальною змінною» для російської економіки й зазначив, що після зменшення фінансових резервів воєнна спроможність Росії стала ще більш залежною від експорту вуглеводнів.

Нафтогазові доходи вже частково відображаються в бюджетному дефіциті, але їх варто враховувати окремо, бо цей індикатор оновлюється швидше. Дефіцит бюджету можна маскувати, а з нафтогазовими доходами це важче, також вони впливають на курс рубля і платіжний баланс.

↑ 7 Одне з ключових джерел доходів російського бюджету: у 2025 році вони становили близько чверті бюджетних надходжень, а в бюджеті на 2026-й закладено близько 22%. Коли нафтогазові доходи зменшуються, дефіцит і потреба в запозиченнях суттєво зростають, але Росія може частково компенсувати втрати за рахунок інших податків, боргу та урізання інших видатків.

Накопичена від початку поточного року різниця між витратами федерального бюджету та його доходами: якщо витрати перевищують доходи, ця різниця і є дефіцитом.

Показник демонструє, чи вистачає Росії поточних доходів: що більший дефіцит, то більше грошей уряду доводиться позичати, брати з резервів або отримувати через підвищення податків, у результаті економічна ціна війни поступово зростає. Ми надали цьому показнику найбільшої ваги за 10-бальною шкалою, бо він показує, чи є в Росії гроші воювати далі. Хоча можна робити різні трюки і брати гроші з регіональних бюджетів чи банківських доходів, але коли в бюджеті грошей немає, трюкацтво не допоможе.

↓ 10 Що більший бюджетний дефіцит, то більше Росії доводиться позичати, витрачати резерви або підвищувати податки, щоб підтримувати високі військові витрати.

Запас іноземної валюти, золота та інших зовнішніх активів, який переважно перебуває в розпорядженні Центробанку і слугує фінансовою страховкою країни на випадок криз, проблем із зовнішніми платежами чи валютним ринком.

Великі доступні резерви допомагають Росії витримувати санкції та зовнішні шоки й підтримувати фінансову стабільність, але це не бюджетні гроші, які можна просто спрямувати на військові витрати, до того ж значна частина валютних резервів РФ заморожена на Заході.

↑ 4 Це помітний запас міцності російської економіки, але для поточного фінансування війни менш важливий, ніж нафтогазові доходи, податкові надходження, можливості внутрішніх запозичень або ліквідна частина ФНД.

Показник зростання споживчих цін порівняно з тим самим місяцем попереднього року; у серпні 2026-го ціни були приблизно на 6% вищими, ніж у серпні 2025-го.

Висока інфляція впливає на здатність вести війну: здорожує товари та виробництво, збільшує витрати на оплату праці, знецінює бюджетні кошти й змушує Центробанк утримувати високі ставки, що додатково гальмує економіку.

↓ 4 Висока інфляція деморалізує населення, робить його злиденним. Наприклад, інфляційне фінансування війни разом із блокадою підірвало економіку та моральний стан тилу, що стало одним із чинників поразки Німеччини в Першій світовій. Проте в Росії зараз інфляція низька. Не в останню чергу завдяки високій ставці Центробанку.

Від базової процентної ставки Центробанку значною мірою залежить, наскільки дорого банкам, бізнесу, громадянам і державі позичати гроші. У вересні 2026 року регулятор залишив її на рівні 14%. Ставка Центробанку тісно пов’язана з інфляцією. Це елементи одного явища — перегріву воєнної економіки.

↓ 6 Висока ставка більше впливає на цивільну економіку, оскільки оборонні підприємства частково захищені від високої вартості грошей завдяки державним субсидіям, пільговим кредитам та фінансуванню через держбанки.

Показник загального боргового навантаження на економіку: скільки сукупно винна держава, російські компанії, населення за кредитами та іншими борговими зобов’язаннями.

Цей показник важливий тому, що велике боргове навантаження разом із високими ставками змушує державу, бізнес і населення витрачати дедалі більше грошей на обслуговування старих боргів, залишаючи менше ресурсів для інвестицій, виробництва та нових запозичень.

↓ 2 Великий борг сам по собі не заважає вести війну. Але коли боргів забагато, будь-який шок, наприклад несподіване і різке падіння цін на якийсь важливий товар чи зростання ставок, може запустити ланцюг банкрутств: неплатоспроможність одних тягне вниз інших. Саме так почалося кілька найбільших світових фінансових криз, зокрема 2008 року.

Кількість годин повітряної тривоги, яку накопичили всі російські регіони разом за певний період. Наприклад, якщо в десяти регіонах тривога тривала по годині одночасно, показник становитиме 10 годин.

↓ 3 Тривалі й часті тривоги в нашому випадку важливі тим, що показують народу та еліті, що триває війна, зокрема й на території Росії. Також це удар по імперській пихатості.

Показує глибину українських ударів. Влучання певною мірою ускладнюють військове виробництво. Влучання в нафтогазову інфраструктуру відображені в показнику нафтогазових доходів. Основне значення психологічне, як і у випадку з тривалістю повітряних тривог.

↓ 3 Географічне розширення атак має й певний військовий ефект. Росії доводиться перекидати системи ППО дедалі глибше всередину країни, оборона розтягується, а біля фронту виникає більше можливостей для українських ударів. Але кількість регіонів із тривогами не дорівнює кількості успішних ударів.

Показник (за оцінками Генштабу України) демонструє, скільки російських військовослужбовців за добу вибуває зі строю через загибель або поранення. У Росії живе близько 140 млн людей, там не цінується людське життя і суспільство не хоче бачити у своїх величезних втратах проблеми. Але кожен загиблий — це недоотримані податки і виплати його сім’ї.

Як щодня змінюється площа території України під контролем російської армії: додатне значення — Росія захоплює територію, від’ємне — втрачає її; ряд побудований на даних DeepState.

Дані демонструють здатність російської армії перетворювати людей, техніку, боєприпаси й гроші на результат на полі бою.

↑ 5 Стрімке просування, як правило, породжує ентузіазм у військах і тилу, схиляє іноземних лідерів до того, хто досягає успіху. Відступ діє з точністю до навпаки, помножуючи ефект воєнних проблем. Зараз фронт застряг, і це дає привід для критичних зауважень щодо здатності Кремля воювати, підкошує його підтримку всередині країни, сіє сумніви серед еліт щодо адекватності Путіна і зменшує міжнародну силу Росії, адже потенційні союзники і той самий Трамп бачать неспроможність російських військ.

Інтернет-трафік із Росії, за даними Cloudflare, показує зміну обсягу даних, які проходять через глобальну мережу Cloudflare з російських IP-адрес (вибірка трафіку, яку бачить інфраструктура компанії).

Протидіючи українським повітряним атакам, Росія свого часу відключала інтернет. Це породжувало хвилю злості й обурення в населення. На жаль, такі відключення суттєво зменшилися.

Частка опитаних росіян, які схвалюють діяльність Володимира Путіна на посаді президента.

Високий рівень публічного схвалення Путіна може полегшувати Кремлю продовження війни. Проте в умовах авторитарного режиму опитування не повністю відображають реальний рівень підтримки і не є прямим показником здатності Росії воювати. Але, як показує історія Росії, коли більшість населення починає думати, що «царь то нє настоящій», починаються бунти.

Наскільки часто й інтенсивно російські воєнні блогери протягом дня критикують у своїх телеграм-каналах військове керівництво різного рівня. Індикатор показує рівень напруження в російському війську.

Наскільки часто й інтенсивно користувачі регіональних телеграм-каналів у Росії пишуть про погіршення повсякденного життя: зростання цін, проблеми з безпекою, доходами, комунальними послугами, транспортом, зв’язком тощо.

Думка народу ніколи не була визначальною для російської влади. Але влада все ж таки намагається не допустити значного зростання невдоволення. Інструментарій широкий: внутрішня пропаганда, реальні подачки чи пом’якшення, робота з цільовими групами, залякування і репресії.