Статті

Через півгодини спілкування шеф Кацелярії Президента Польщі Яцек Михаловський запропонував нашій групі стипендіатів однієї з польських освітніх програм говорити йому «ти». Звичайно, такі вольності у спілкуванні були радше виключенням з правил – теперішній міністр очолював колись цю освітню програму, але... у нас не було ані таких голів адміністрації президента, які б просили говорити їм «ти», ані таких, що очолювали б якісь освітні програми. Автор: Олександр Зінченко

Після довгої перерви ТЕКСТИ знову представляють фільм спільного проекту із Станіславом Ясинським - чергове слайд-шоу в серії портретів людей: і сьогоднішній наша розповідь про київський муніципальний чоловічий хор імені Ревуцького, - чудовий колектив, котрий широко відомий за межами України і маловідомий вдома. Фото, текст: Стас і Віка Ясинські

Якщо порівнювати «Нашу Україну» і Народний Рух часів Чорновола, то останній намагався бути живою партією, а керівництво НУ ставилося до партії, як до «проекту». Чорновіл нас постійно вчив. У «Нашій Україні» ніхто і не думав вчити рядових активістів у закордонних партіях. Бо в Русі Чорновола основа партії це активісти, а у НУ «впливові люди», які записують у партію усіх від себе залежних. Знаю випадок, коли в «Нашу Україну» записали весь базар. Ще наприкінці минулого року в редакції ТЕКСТІВ виникла ідея зробити статтю до 75-ї річниці з дня народження Чорновола. Ми записали спогади про Вячеслава Максимовича у Миколи Кульчинського, народного депутата 3, 4, 5 і 6-го скликань, дисидента і акивіста Руху. Та для того аби підготувати повноцінний матеріал таких інтерв'ю з різними людьми, які знали Чорновола, потрібно було б провести ще мінімум десять. На жаль наша маленька редакція не може витратити стільки часу. Тому не відмовляючись від ідеї згодом зробити повноцінну статтю ми публікуємо спогади Миколи Кульчинського про лідера Руху.

Відомий місіонер російського православ’я Андрій Кураєв зробив два промовисті висновки щодо Папи Франциска: «перший — позитивний для нашої Церкви: він знає і розуміє наше богослужіння. Другий же висновок скоріше негативний: сумнівно, що українські уніати сформулювали в нього позитивний образ Московської Патріархії». Автор: Тарас Антошевський

Як і в будь-яких екстримальних умовах, на минулому вік-енді самі визначилися столичні герої та антигерої. Тут вам і хай-тек краудсорсери, і гавроші з міських окраїн, і ентузіасти з лебідками в багажниках. Висновок із стихії можна зробити обнадійливий: значні групи кияни змогли самоорганізуватися. Автор: Сергій Клімович

Київ сьогодні стоїть, з великою ймовірністю, стоятиме і завтра. Сніг і досі мерія не почистила, але кияни масово виїхали на автомобілях. Одна з причин - відсутність зручної мережі громадського транспорту. Про те, як організувати рух громадського транспорту і збудувати зручні магістралі та розвязки ми розмовляли з архітекторам Віктором Петруком, котрий відомий тим, що постійно пропонує альтернативні рішення для київської влади. Підготували: Сергій Клімович

Влада Масачусетса, Конектикуту та Род-Айленду ЗАЗДАЛЕГІДЬ наказала всім транспортним засобам, що не мають стосунку до служб порятунку, не виїздити на дороги ПІД ЗАГРОЗОЮ ШТРАФУ ТА ТЮРМИ. В Род-Айленді, наприклад, порушникам загрожували 500 доларів штрафу та рік у в’язниці. Губернатор Масачусетсу Дьюал Патрік видав наказ – усім співробітникам державних установ, які не пов’язані з діяльністю рятувальних служб, залишатися вдома. Автор: Сергій Лук’янчук

Екстремально сильний снігопад, що накрив Київ 22-23 березня - мабуть, найбільше стихійне лихо, яке спіткало столицю за всі роки незалежності. І, схоже, воно стане найтяжчим за наслідками. Більше того, хуртовина, про яку заздалегідь повідомили всі більш-менш авторитетні синоптичні веб-сайти, була повністю проігнорована місцевою владою. Станом на ранок 23 березня на вулицях столиці снігоочисної техніки фактично не було. Долав київські сніги: Сергій Лук'янчук

Цитата, винесена у назву статті, - з вірша Максима Рильського. Він не без гіркоти протиставляв провінційність тогочасної української культури, яку брутально втискували в рамці “пролетарського” реалізму, - високому модернізмові, взорованому на тривку багатовікову традицію. І під знаком такої от туги за Європою, ностальгічного прагнення долучитися до того простору, в якому колись органічно розвивалося вітчизняне письменство, минув чи не весь ХХ вік. Закономірно, що поновна спроба модернізації при кінці ХХ століття означала нові акценти на опозиції європеїзм / ґрунтянство. Автор: Віра Агеєва

П’ятизірковий готель Kharkiv Palace, збудований Ярославським, вирішив проблему захаращеної ділянки на площі Свободи. Всього у Харкові збудовано 30 нових готелів та 12 реконструйовано. Але знадобилося менше половини, бо у самий піковий день чемпіонату, коли грали збірні Голандії та Німеччини, було заселено 44% номерів. Більшість з них пустує і зараз. Майже пустий і аеропорт. Автор: Євген Маслов