Статті

Переважна більшість статей – нашого власного виробництва. Щоправда, є трохи перекладів
Статті

Псіхушка. Жорстокість суспільства і пекло в центрі Києва

У Запоріжжі громадську активістку запроторили до психлікарні. Журналіст ТЕКСТІВ сходив у київську лікарню ім. Павлова аби ... жахнутися. Мимоволі усвідомлюю, що стою в епіцентрі справдешнього пекла й навіть ворогу не побажаю потрапити у цю клоаку ситого Києва, де стільком багатим і задоволеним начхати на голодних і знедолених у них під носом. Комусь із хворих частково вдається вилікуватися, і людина намагається адаптуватися в нашому соціумі. Але суспільство настільки жорстоке, що хвороба миттєво відновлюються. Автор: Олесь Кульчинський
Статті

Кінбурнська коса. Дикі прерії, чисте море і жодних понтів

Відпочинок на морі в Україні останнім часом став асоціюватись з неадекватними цінами, нав’язливо-хамовитим сервісом, пляжними натовпами удень і дискотечним гупанням уночі. Але є ще закуточки, де з усіх туристичних послуг є лише три найголовніші – дика природа, море і сонце. Решту «опцій» відвідувачі Кінбурнської коси за бажання налаштовують під себе - залежно від вимог до комфорту, сімейного стану і матеріальних статків Відпочивав: Костянтин Воздвиженський
Статті

Робота на трасі. Сімейний бізнес і дорожня розмітка

- Тримай, б..., шнурку! – Василь височить за триколісним фарбувальним агрегатом, наче давній плугатар, що повільно, обережно, але надзвичайно впевнено гне свою лінію, граючи поважними, античними м'язами – Не збий мені натягу. Журналіст ТЕКСТІВ вирішив нажитися на ремонті доріг і пішов малювати розмітку. В автодорожних роботах брав участь Сергій Клімович
Статті

Серіал «Гра престолів». Реальна політика у фентезійному світі

Після кожної серії культового серіалу «Гра престолів» декілька впливових західних видань присвячують матеріали її аналізу. Третій сезон закінчився, фанати катуються в очікуванні початку четвертого. Тим часом ми пропонуємо статтю про те, як тонко автори фентезі схопили суть міжнародної політики Джерело: Foreign Policy; автор – Аліса Розенберг, переклад – Артем Чапай.
Статті

Руки з жо…и. Чому замість вітчизняного виробника одежі нас вдягають турки і китайці

Моя мама передбачливо зберегла у шафах радянські повзуни, в котрих виходили ми з братом, “для онуків”. Тоді з неї сміялись. Аж виявилось, що через 25 років ці предмети радянського легпрому змогли стати у пригоді щонайменше двом дітям сучасної незалежної України. Натомість за ці роки шити якісні повзуни в Україні майже розучилися: тканина, що легко линяє, рветься й розтягується та кнопки, що не витримують часто й кількох одягань — це враження від абсолютної більшості придбаного українського дитячого одягу. Натомість самі виробники від імені профільної асоціації нарікають на засилля секонд-хенду, дешевих китайського та турецького шмаття, а також відсутність державної підтримки, які нібито заважають їм виробляти передовсім якісний продукт. Чого не вистачає українському виробнику, аби одягти у “своє” співвітчизників — з’ясовував Олексій Воронин.
Статті

«Принади» відпочинку на Азові: святі на стінах і аквапарк для бидла

Азовське море вважається відносно недорогим відпочинком, а назви апартаментів «Баварія», «Елізіум», «Дольче Віта» здається обіцяють комфорт і затишок спраглому туристу. Вілли, дачі, пансіонати: інтернет аж рясніє пропозиціями, очі розбігаються. Але варто придивитись уважніше і бажання віддати гроші українському готельєру потроху випаровується. Громіздкі меблі розставлені кімнатою без смаку, наче кораблі у грі "морський бій", розтикані аби як по кутам. Кольорова гамма інтер`єру обов’язково вганяє в депресію: якщо це не сумний коричнево-сірий то шизофренічно фіолетовий або лікарняно зелений колір. Схоже, єдине приміщення, яке українці навчились більш-менш адекватно проектувати і не псувати страшним декором – це санвузол. Досліджувала «принади» азовського відпочинку Антоніна Шута
Статті

Волинська трагедія: що сталося 70 років тому, і чого хоче польська сторона

1943 року на землях довоєнного Волинського воєводства Польщі розгорілася кривава міжетнічна драма, названа згодом Волинською трагедією в Україні, натомість у Польщі – Волинською різнею. Тепер це терени Рівненської, Волинської та півночі Тернопільської області, населеної православними. Ми систематизували усі факти про Волинську рагедію і спробували викласти більшість точок зору. Автор: Роман Кабачій
Статті

Як впоратися з безладом у міліції? Приклад американських реформ

Парадокс: за останні роки витрати на міліцію збільшилися на 50%, а злочинність зросла на 40%. Чи є вихід з цього глухого кута? Ми помітили дивну закономірність: щороку держава виділяє більше грошей (з наших податків) на утримання Міністерства внутрішніх справ - і щороку впевнено зростає кількість злочинів в Україні. Автор: Микола Малуха, Інфопорн
Статті

Замість меседжів алгоритми. Як Обама вирахував, що дивляться по ТБ кожен з 15 млн. потрібних виборців (ЧАСТИНА 2)

Програма оптимізації прочісувала дані про ціну реклами та кількість глядачів з метою визначити найкращі часові проміжки для тих, хто був у списку Обами, що від ринку до ринку варіювалося – й потім створити рейтинг за найбільшою концентрацією виборців, що вагаються, за найкращими розцінками. Результати вражали. Команді Обами зробити те, що більшість стратегів вважали неможливим – звертатися до виборців, які не визначилися, через телерекламу в передачах, де супротивник не говорив своє. Переклад: Артем Чапай Автор: Джим Рутенберг Джерело: New York Times
Статті

Замість меседжів алгоритми. Команда Обами знала кожного з 15 млн виборців, які вагалися (ЧАСТИНА1)

Розпочали зі списку з мільйона людей, які підписалися на сайт кампанії через Фейсбук. Команда отримувала доступ до мільйонів імен і облич, які можна було зіставляти зі списками виборців, яких можна переконати. В результаті команда знала ім’я цього виборця, його адресу, расу, стать і рівень доходів. Більш того, кампанія знала, як спрямувати телерекламу на нього конкретно з точністю, про яку раніше годі було і мріяти. Прорив у технологіях зробили програмісти, яких штаб знайшов у списку жертводавців. Після виборів вони подалися заробляти гроші. Переклад: Артем Чапай Автор: Джим Рутенберг Джерело: New York Times

Підтримайте нас