Статті

Нічого собі сцена: солдат вермахту, вражений жорстокістю українця із допоміжної поліції, наказує йому відпустити єврейську дівчинку. Коли я подивилася цей уривок з німецького фільму «Наші матері, наші батьки» («Unsere Mütter, unsere Väter»), я також обурилася. Проте коли переглянула фільм повністю – усі три його серії доступні на YouTube зрозуміла, що згадана сцена щонайменше вирвана з контексту, а також дуже «вдало» обрізана. Авторка: Інна Завгородня, вільна журналістка, Німеччина

Релігійність українського народу вражає. Вранці в неділю біля однієї з церков Троєщини збираються десятки тисяч людей. Про те, щоб усім вміститися в храмі, мова не йде. Парафіяни виставляють кошики зі скоромним вздовж нескінченної дороги, по якій ходять священики і окроплюють усіх святою водою. А люди йдуть і йдуть. Щоб подивитися, як святкує найбільший спальний масив Києва (300 тисяч - це більше людей, ніж у Чернігові!), TEXTY.org.ua вирушишили до Троєщинської Святотроїцької церкви. Розговлявся: Антон ЗІКОРА, Фото: Олександр СЕНЬКО

Вихідні, погода комфортна – коротше, все кличе в дорогу. Якщо Кам’янець, Хотин і Золоту підкову Львівщини вже об’їжджено, Карпати і печерні міста Криму вже обходжено, варто придивитись до менш відомих пам’яток. Пропонуємо автолюбителям тур по Закарпаттю від автора сайту “Замки України”. Закарпаттям подорожувала: Ірина ПУСТИННІКОВА

Які успіхи України на ниві науково-технічного розвитку? М’яко кажучи, ніякі. Радше навпаки. З позицій науково-технічного прогресу Україна безпрецедентно змарнувала останні 12 років. Про це свідчать нещодавно опубліковані дані Державного комітету статистики. Усі «стратегічні» показники, якщо не залишились на рівні 2000 року, то різко впали. Щоправда, зросла кількість впроваджених нових технологічних процесів. Натомість виробництво інноваційної продукції скоротилось майже у 5 разів. Про що це свідчить? Україна все ще імпортує «винаходи» з-за кордону, але розробляти свої – зась. Текст і графіка: Ярина Михайлишин

Ви ще не вирішили, куди б з’їздити на довжелезні вихідні? І не хочеться до Криму чи Одеси, як це робить більшість? Пропоную зробити все навпаки – помандрувати північними регіонами нашої країни. Зважаючи на те, яка скромна цьогоріч весна, навряд чи там буде гірше, ніж «на морях». Отож, до вашої уваги – кілька цікавих місць Північної України, що їх варто та нескладно побачити. Повторюся: лише кілька, насправді наша Північ значно багатша й розмаїтіша, та на глибші дослідження вам уже знадобиться більше часу. Подорожував: Олег Коцарев, графіка Діана Єременко

Випадок, коли смертельно поранений чоловік пів години лежала під стінами приватної клініки і йому не хотіли надавати допомогу сколихнув суспільство. Людину можна було врятувати і не врятували таке трапляється у нас не перший і не останній раз. Проблема в непрофесійності лікарів, поганому менеджменту клініки, загальній байдужості чи в поганих законах? Пропонуємо судження наших читачів (збережено мову оригіналу): Анатолій Якименко

Протест, інакшість, визволення, відродження часом може прорости на майже стовідсотково випаленому полі. Будь-яка людина здатна прийняти будь-яку найдикішу ілюзію, але так само будь-якої миті спроможна її й відкинути. Теза, що, здається, не втрачає актуальності. Те саме можна сказати й про владу страху та звільнення від нього. Звільнення від ілюзій, стереотипів чи страху – завжди екзистенційний досвід. Як і подальша сутичка з соціальною реальністю, котра з цієї миті стає осмислено ворожою. Кінець 2012 та початок 2013 року позначився появою відразу трьох помітних видань мемуарного характеру, пов’язаних із шістдесятниками та дисидентами. Мемуари читав: Олег Коцарев

Серед численних фахових здобутків :-) редактора "Текстів" Романа Кульчинського - десятки інтерв’ю з українськими високопосадовцями, від президентів та прем’єрів до міністрів та керівників державних установ. Цим досвідом він поділився на майстер-класі для студентів-журналістів Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету. Ви не знаєте, як треба брати інтерв'ю? Тоді читайте конспект цього майстер-класу. Конспектував: Сергій Лук'янчук

На утримання стадіону «Арена-Львів» потрібно близько 11 млн грн щорічно. У 2012 році завдяки футболу, конференціям і концертам «Арена Львів» обійшлася бюджету у 5 мільйонів гривень. Пішли навіть чутки, що стадіон розберуть на будматеріали. Аееропорт обслуговує лише 8 відсотків від запланованого пасажиропотоку і навіть не заробляє на утримання інфраструктури. До Євро, аеропорт був прибутковим підприємством. Автор: Василина Думан, фото Анастасія Гаврішова.

"Коли ми висаджували на вулицях квіти, створювали клумби, ми стикалися з тим, що люди просто знищували це. Били ліхтарі, крали квіти. І ми просто відновлювали нашу роботу. І зараз ми бачимо, що вандалізму вже майже не відбувається. Мешканці просто навчилися інакше сприймати простір навколо себе, більш ретельно ставитися до нього. " Записував: Денис Казанський