Історію життя Антоніни Боравіки записала її онука, Лінда Остер, яка раніше нічого не чула про Голодомор. Вона згадала про свідчення після повномасштабного вторгнення Росії та передала їх у Музей Голодомору.

У четвер, 15 грудня, Європейський парламент визнав Голодомор, спричинений радянським режимом в Україні у 1932-1933 роках, геноцидом українського народу.

Напередодні Дня пам'яті жертв Голодоморів по Києву розмістили сітілайти зі свідомо брехливими даними про кількість жертв Голодомору-геноциду.

Російські окупанти вивозять зерно з тимчасово окупованих територій в Луганській, Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях і знищують елеватори, наслідуючи тактику початку XX cтоліття

Відкритий лист щодо ситуації, яка склалася у сфері досліджень та відновлення пам’яті українського народу стосовно Голодомору підписали понад шістдесят науковців та громадських діячів. Серед підписантів – провідні українські історики та демографи, що займаються дослідженням Голодомору та масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років

Напередодні Дня пам'яті жертв Голодоморів в Україні набирає обертів скандал навколо діяльності Національного Музею Голодомору та оприлюднених установою висновків експертиз про 10,5 млн жертв геноциду у 1932-33 роках.

Марко Мельник, власник «Видавництва Марка Мельника», оприлюднив заяву, в якій звинуватив керівництво Музею Голодомору у підробці книжки «Геноцид українців 1932–1933 за матеріалами досудових розслідувань».

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.Фахівці Інституту демографії наполягають на достовірності своїх розрахунків, зроблених у 2010 році: 3,9 млн загиблих та 600 тисяч ненароджених. У Національному музеї Голодомору-геноциду цифри демографів вважають заниженими, тому їх заперечують. Авторів звинувачують у проросійських поглядах та натякають на кримінальну відповідальність за злочин заперечення геноциду.

У Москві під час показу фільму Аґнешки Голланд "Гарет Джонс" (в українському прокаті – "Ціна правди") в офісі правозахисного центру "Меморіал" (визнаного російською владою "іноземним агентом") скоїли напад кілька десятків людей.

Уже вдруге Музей Голодомору вирушив у масштабну експедицію Україною, щоб записати свідчення тих, хто пережив страшні 1932–1933 роки.