#Друга світова

Статті

5 хвиль українських в'язнів Аушвіцу: селяни, червоноармійці, бандерівці, остарбайтери і євреї

Упродовж 1940—1944 років за дроти Аушвіцу потрапили 5 груп українців: мешканці Закерзоння (території на захід від сучасного польсько-українського кордону); військовополонені офіцери та бійці Червоної армії з Наддніпрянщини та Східної України; члени ОУН (бандерівської) родом із Галичини та Волині; остарбайтери — молоді хлопці та дівчата з усіх куточків України і, нарешті, останніми — євреї з Закарпаття. Більшість українських жертв Аушвіцу не дожила навіть до «маршу смерті», як назвали самі в’язні пішу евакуацію Аушвіцу, розпочату 18 січня 1945 року.

Статті

У Польщі почали активно вшановувати пам'ять військових злочинців 1940-их років

Депутати польського Сейму обурюються: мовляв у Польщі, на відміну від України, не вшановують повстанців, котрі мають на руках кров цивільного населення. Депутати мають на увазі УПА, що стоїть за вбивствами поляків на Волині. Так, у Польщі майже не вшановуються військові, які вбивали українців. Але Варшава починає створювати культ військових злочинців, котрі, крім боротьби з комуністами, вбивали цивільних білорусів, литовців, словаків.

Автор: Ігор Ісаєв, головний редактор мультимедійного порталу українців Польщі PROstir.pl, спеціально для ТЕКСТІВ

Статті

Між Гітлером і Сталіном. Чотири розповіді остербайтерів

"Коли везли до Німеччини, з нас знущалися німецькі солдати, по дорозі додому - радянські. Говорили, що насолоджувалися життям у той час, коли радянські солдати віддавали свої життя за Батьківщину, що ми зрадники і не заслуговуємо на життя. Багато кого з нас, у тому числі і військовополоненого Миколу, якого я виходила на горищі, радянські солдати утопили у річці. Дівчат, які працювали на фабриці спалили".

Записав: Володимир Голомб

Статті

«В граніті, в бронзі, в квітах і в серцях..» 25 заходів у школах до «визволення від фашизму». Брєжнєв би плакав

«Тексти» продовжують досліджувати тему «добровільно-примусових» заходів у київських школах, якими відзначилася влада на початку листопада «у зв’язку з 70-літтям визволення Києва». Ми отримали з Департаменту освіти й науки, молоді та спорту КМДА перелік із 25 офіційних заходів, якими влада вирішила ощасливити київських школярів «з метою патріотичного виховання»(скан у кінці статті). Цьогорічна ідеологічна обробка школярів наштовхує на питання: наскільки глибоко має право держава втручатися у шкільну освіту?

Над матеріалом працювали: Тарас Шамайда, Орест Зог, Сергій Клімович

Статті

Детективна розповідь Шевельова про те, як його завербувало НКВД і як вдалося вибратися на Захід

Пояснювати Харківські міській раді хто такий Шевельов немає сенсу. Користуючись сплеском уваги до видатного науковця ТЕКСТИ публікують його автобіографічне есе про окупований Харків, втечу на Захід і сковородинську практику в житті. «Німці заохочували записатися до так званих Volksdeutsche. Досить було мінімальних «свідків». Цих «німців» підкуповували харчовим утриманням, що у виголоднілому й бездомному Харкові важило дуже і дуже багато. Н. не робив спроб стати німцем».

Есе називається «28 днів особливої служби соціялістичній батьківщині і по тому». В ньому розповідь ведеться від третьої особи, персонажу Н. ТЕКСТИ публікують есе із скороченнями. Повну версію читайте тут. Або у книзі «Оксана Забужко Юрій Шевельов Вибране листування на тлі доби»

Пожертвувати