Статті
«Нехай учні прибирають самі, як у Китаї». Школи Києва шукають тисячі прибиральниць і кухарів
«Проїзних на транспорт нам не видають. Тому їжджу на роботу зайцем або ходжу пішки. Віднедавна адміністрація ще й вимагає принести довідку про несудимість і довідку від психіатра», — розповідає шкільна прибиральниця. Представників цієї професії київським школам зараз катастрофічно не вистачає. А працівниця шкільної їдальні каже, що їй треба приходити на роботу о п’ятій ранку, мити посуд руками в холодній воді. На шкільних кухнях теж бракує працівників. Texty.org.ua дізналися, чому шкільних кухарів і технічок усі шукають, але не можуть знайти. І що могла б зробити влада, яка десятиліттями не вирішує проблеми.
На сайтах пошуку роботи ми нарахували понад тисячу вакансій прибиральниць у київських школах. Дещо менше оголошень про пошук кухарів, але теж багато. Прибиральники й кухарі потрібні як комунальним (державним) школам, так і приватним. У Київській міській державній адміністрації нам підтвердили, що столичним школам не вистачає понад 500 прибиральниць.
Ось вимоги до претенденток ліцею № 8, що на Оболоні. Обов’язки — проведення щоденного вологого прибирання школи, вивезення сміття, сортування відходів. Ліцей хоче, щоб претендентки мали досвід роботи у сфері прибирання, були уважні до деталей, пунктуальні й могли працювати в команді. Зі свого боку роботодавець пропонує своєчасну оплату праці й затишну атмосферу.
У КМДА додають, що керівникам шкіл «надано право затверджувати розміри преміювання працівників».
А якою ситуація є на практиці?
Переодягаються в кімнаті для хлорки
Насправді премій прибиральниці майже не отримують, працюють у совкових умовах, які не мінялися з 80-х років минулого століття. І працювати доводиться за двох-трьох. Про це нам розповіла Оксана М., прибиральниця школи в Дарницькому районі, що є лідером за кількістю вакансій прибиральниць — 109.
Жінка приїхала до Києва з чоловіком та двома синами кілька років тому. Вони мають статус тимчасово переміщених осіб — переселенців зі сходу. Квартиру орендують. Близьких родичів у місті немає. Діти відвідують школу, в якій працює Оксана. Такий варіант її влаштовує, бо може наглядати за хлопцями.
«Школа в нас велика», — починає свою розповідь жінка.
Зарплата прибиральниці, за її словами, 8 тис. грн брудними. Вона працює на півтори ставки. Це 12 тис. грн. Після податкових відрахувань отримує на руки 9 тис. грн.
«Працюю з дев’ятої ранку й до 16:00. Обсяг великий: мити коридори, класи, сходи, туалети, спортзал. Це щодня. На пів ставки — танцювальний зали, кабінети, коридори — там хоч раз на тиждень, — пояснює. — Ще підвали-укриття. Старшокласники, із сьомого класу і вище, прибираються там самі. Але часто за них це роблять вчителі — їм так простіше, ніж просити».
Замість дванадцяти прибиральниць у школі працює шість
За словами співрозмовниці, замість дванадцяти прибиральниць у школі працює шість. Рідке мило, дезінфектори, ганчірки — все видають. Проте окремої кімнати для прибиральниць у школі немає, вони навіть не мають де поїсти.
«Є шкільна їдальня, де можна пообідати за 75 гривень. На місяць виходить півтори-дві тисячі. Для мене це дорого. Ми приносимо їжу з дому. Їмо холодне, бо немає мікрохвильовки. Слава Богу, є електрочайник. Вмикаємо його в кімнаті для робочого інвентарю. Ми там перевдягаємося, але обідати там не можна. Там хлорка, кислота», — пояснює.
Нещодавно школа висунула прибиральницям нову вимогу — принести купу різних довідок.
«Щоб влаштуватися прибиральницею, потрібно пройти медкомісію, зробити флюорографію та відкрити медичну книжку. Але це було й раніше. А тепер почали питати довідки від психіатра, нарколога, про несудимість. Це все коштує недешево, і багатьох це відштовхує. Ще нічого не отримали, а вже плати», — розповідає Оксана.
Загальна вартість довідок становить від 1,3 тис. до 2,4 тис. грн залежно від обраних медзакладів.
«І хто витрачатиме півтори-дві тисячі заради цієї копійчаної зарплати? Дехто намагається знайти підробіток. Але, чесно, сил уже не вистачає», — каже.
Проїзних квитків прибиральницям не видають. Оксані потрібно добиратися на роботу з пересадкою. Це 120 грн на день.
Премію отримувала лише раз
«Тому намагаюся десь зайцем проїхати, десь пішки пройти. Мені 45 хвилин іти. Але не так і приємно йти, коли над головою “Шахеди”», — зізнається.
За словами прибиральниці, премію отримувала лише раз. Адміністрація пояснює, що в бюджеті немає грошей: «Ще й переселенських виплат позбавили. Виявляється, у школі я багато заробляю».
На роботу о четвертій ранку
Єлизавета А. працювала помічницею кухаря в одній із гімназій Дніпровського району. Торік звільнилася — робота важка, графік непередбачуваний, зарплата мізерна.
Відтоді роботи кухарям тільки додали. Раніше вони годували учнів 1–3-х класів, пільговиків і тих, хто заплатив за обід. А з 1 вересня безкоштовними обідами годують усіх школярів. Про це ми писали в матеріалі «З обідами, але без знань».
Ставка кухаря, за словами Лізи, 15 тис. грн. Після податкових відрахувань на руки отримують 10 тис. грн. Помічниця кухаря отримувала 6,2 тис. грн чистими.
Найважче було з відключеннями світла. Ліза прокидалася о четвертій ранку, приходила на роботу на п’яту. Її завдання — помити, почистити, нарізати. Потім усе прибрати.
«Поки дві години світло було, готували, складали в термобокси, — згадує. — Зранку в меню три страви на вибір. 700 дітей поїли за 10 хвилин, у нас є одна година 45 хвилин помити все й приготувати обід. Світла немає, посудомийна машина не працює — посуд миєш холодною водою руками, потім обдаєш окропом, бо, не дай Боже, інфекція. А ще, не дай Боже, носити їжу дітям в укриття. Ну це вже таке».
Це постійні перевірки, постійно санстанція приходить
За словами співбесідниці, приготування їжі в школі — велика відповідальність.
«Це постійні перевірки, постійно санстанція приходить із приводу і без. Діти ж можуть по дорозі до школи щось з’їсти, потім потрапити до лікарні з отруєнням. А перевірками мучать нас», — пояснює.
Деяким школярам їжу готують окремо. Наприклад, діабетикам.
«Вони на інсуліні. Вони батькам по відеозв’язку показують те, що їдять, а мама підраховує калорії, — каже Єлизавета. — Зараз фотографування їжі для батьків — звична справа. Діти скаржаться “запіканка не солодка…”. А в нас норми за Клопотенком (шеф-кухар Євген Клопотенко, який розробив сучасне меню для школярів. — Ред.). Поясніть це батькам. Це все такі нерви».
На запитання, чи залишаються з обідів продукти, які можна забрати додому, Ліза сміється: «Батьки купують дітям талони на харчування. Постачальник привозить усе під розрахунок. До нас приходять куратори, ведуть облік, дивляться залишки. Наприкінці тижня залишки забирають».
Єлизавета розповідає, що коли діти навчалися онлайн, кухарі не працювали й не отримували зарплат: «Це, так би мовити, вимушена відпустка».
На руки 5400 гривень
Знайти технічний персонал на такі низькі зарплати неможливо, вважає директор ліцею № 170 на Оболоні Віктор Заболотний.
«Я проводив батьківські збори з цього приводу. Казав, що старші класи можуть і мають самі прибирати кабінети. Раніше школярі самі прибирали, батьки допомагали — ніхто не вважав це прикрістю. Заборону на прибирання класів школярами запровадила ще Лілія Гриневич (міністерка освіти і науки України в 2016–2019 роках. — Ред.), її ніхто не скасовував, — каже Заболотний. — Подивіться на китайців. Там маленькі діти все прибирають, чистять. І нічого».
Прибиральниці й двірник у ліцеї № 170 отримують 6,7 тис. грн брудними. В адміністрації немає механізмів збільшити їм зарплату, пояснює директор:
«3500 гривень — посадовий оклад. 3200 гривень — надбавка, яку доплачує держава. І я не можу дати премії, бо вже є надбавка. Дуже тяжко це все. Не знаю, хто про що там думає».
Співрозмовник припускає, що вимагання довідок від психіатра — ініціатива конкретного керівника закладу.
Квиток коштує 70 гривень. Хто поїде?
«Люди на руки одержують 5400 гривень. Які ще довідки? У мене працювали люди з Вишгорода, але зараз квиток коштує 70 гривень. Хто поїде?» — каже Заболотний.
Доплачувати технічним працівникам адміністрація школи не може згідно із законами, підтверджує директор школи № 182 в Дніпровському районі Денис Яланський. За його словами, в оголошеннях про вакансію вони одразу вказують, що ця робота для людей, які мають пенсію, тобто додатковий дохід.
«Навряд чи молода людина захоче йти на таку зарплату. І, звісно, доводиться домовлятися з людьми про гнучкий графік, бо цілий день на таку зарплату не варіант. Нам пощастило, що наш персонал живе в пішій доступності. Добиратися з іншого району та ще й у тривоги дуже проблемно», — пояснює директор.
Денис Яланський уточнює, що кухарі не підпорядковані школі: вони працівники підприємства — постачальника послуги з приготування їжі. Цю послугу для шкіл закуповують на конкурсній основі районні управління освіти.
Співпрацюємо з коледжами, які надають своїх студентів
«Грубо кажучи, ми даємо свій харчоблок, а постачальник туди наймає кухарів. Зараз у нас, звісно, проблема, що запровадили харчування для всіх учнів. Нюансів держава не врахувала, персоналу не вистачає», — зазначає Яланський.
Про дефіцит кухарів кажуть і в комунальному підприємстві «Промінь», що обслуговує шкільні їдальні Святошинського району: «Ми співпрацюємо з коледжами, які надають своїх студентів для проходження виробничої практики на шкільних кухнях».
Важка комуністична спадщина
Цікава ситуація. Маючи колосальний бюджет 106,4 млрд грн, Київ безпосередньо не може або не хоче збільшити зарплату працівникам бюджетних установ, зокрема прибиральницям.
Насправді зарплати нараховуються згідно з Постановою Кабміну «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів». Прибиральниці мають 1-й, найнижчий розряд. Їхній базовий посадовий оклад становить 3470 грн. А 25-й розряд — 15 650 грн.
Президент асоціації «Відроджені гімназії України» Ярослав Турянський називає тарифні сітки «важкою комуністичною спадщиною».
Директор школи не може й рипнутися
«Поки є тарифна сітка, директор школи не може й рипнутися, інакше його КРУ (Контрольно-ревізійне управління, зараз Державна аудиторська служба. — Ред.) оштрафує та посадить у тюрму. Багато хто потрапляв у такі історії і не хоче повторення. Це ще за комуністів придумали, воно збереглася до сьогодні в багатьох документах, особливо в бухгалтерії», — каже Турянський.
Кабінет міністрів міг би послаби регулювання, однак ніхто цим не займається. Ярослав Турянський вважає, що школам слід дати більше автономії. Зокрема, дати більше вільних грошей, щоб директор міг мотивувати працівників.
«Але це якби в школах була автономія. А у нас є Наказ. Головне, що раз на три роки відбувається фінансовий аудит КРУ, шукають бліх. Прибиральниця може отримувати доплату за роботу зі шкідливими речовинами, з тією ж хлоркою. Але й це ще треба довести перевіряльникам», — каже Ярослав Турянський.