8:30, ранок понеділка. У Києві звучить чергова тривога, але прильотів у столиці давно не було, тож люди спокійно починають робочий тиждень. Хтось готує собі сніданок, прасує одяг, збирає дітей до школи, а хтось, попри тривогу, вже в дорозі на роботу. Але в цей самий час до столиці летять десятки ракет, які випустила Росія. Чутно перший вибух – ракета впала в центрі міста.

На початку березня 56-річна Антоніна Скрека з села Кувечичі Чернігівського району опинилася перед важким вибором: везти чоловіка Миколу до Чернігова на гемодіаліз під кулями чи залишити помирати вдома?Вирішили їхати. 7 березня їхній автомобіль розстріляли на дорозі неподалік обласного центру. Поранену Антоніну російські військові завезли в окуповане село Льгів, що за 15 км на захід від Чернігова, де її взялася доглядати місцева родина. Тіло загиблого чоловіка залишилося на узбіччі.

НЕК “Укренерго” попереджає про можливі перебої з енергопостачанням та віялові відключення. Внаслідок масованої ракетної атаки Росії пошкоджено 11 важливих інфраструктурних об’єктів у восьми регіонах України (станом на 11 ранку 10 жовтня). Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Німеччина відреагувала на російські ракетні удари Росії по українських містах повідомленням про відправку першої з чотирьох систем ППО IRIS-T SLM. Про це повідомило у своєму Твіттері Міністерство оборони Німеччини в понеділок, 10 жовтня, близько 14-ї години.

Причина перебоїв з мобільним зв’язком та інтернетом у різних регіонах України– наслідки ракетної атаки Росії, – йдеться у повідомленні Держспецзв’язку. Перебої зафіксовані у Хмельницькій, Львівській, Полтавській області, Харкові, Житомирі. Ще у низці населених пунктів відчутні проблеми з доступністю власне мобільного зв'язку.

Генпрокуратура України розпочала розслідування за фактами масованого обстрілу цивільної інфраструктури Києва. (ч. 1, 2 ст. 438 КК України, порушення законів та звичаїв війни, поєднаних з умисним вбивством).

Оптимісти сподіваються, що саме з української армії почнеться оновлення держави після перемоги – через закономірне зростання авторитету Збройних сил України за умови, що вони є основною запорукою виживання українського народу.Натомість песимісти побоюються, що обмеження прав людини воєнного часу зокрема за допомогою армії стануть постійними.Які виклики постають перед армією, державою та суспільством сьогодні й постануть після завершення війни, а також як на них реагувати?Про це – в експертній статті нашого постійного автора Петра Буртянського.

З моменту оголошення мобілізації в Росії країну залишили сотні тисяч росіян. Частина з них попрямувала до Казахстану. Талгат Умаров з прикордонного Уральська поспілкувався з тими, хто поспішно покинув сім’ю й роботу та поїхав до країни, де ніколи не був (вибір у них невеликий, бо країни Балтії не впускають тих, хто втікає від мобілізації – ред.) і написав статтю для ТЕКСТІВ.Більшість прибулих пронизані страхом за безпеку своїх родин, що залишилися в Росії. Родичі багатьох з них досі не знають, що вони виїхали, а батьки деяких засуджують їхнє рішення не брати до рук зброю. Хто ці росіяни, які втікають від війни?

Щодня російська армія вчиняє на території України сотні злочинів, про які часто стає відомо лише після деокупації територій. Звірства російських військових шокують навіть тих, хто бачив страждання Другої світової. Однак жорстокість – не єдина особливість російсько-української війни. Вона – перша в історії, свідчення якої збираються в режимі онлайн. Цей факт, з одного боку створює велику можливість збирати докази воєнних злочинів для притягнення агресора до кримінальної відповідальності. З іншого боку, доступність технічних засобів для фіксації вимагає нових підходів у фіксації злочинів.

Вторгнення Росії в Україну коштуватиме світовій економіці 2,8 трильйона доларів втрати виробництва до кінця наступного року — і навіть більше, якщо сувора зима призведе до нормування енергоресурсів у Європі.