#політика

Статті

Інформацію про записи Гончарука найактивніше поширювали проросійські сайти, які пов'язують з Медведчуком (Інфографіка)

Аудіозапис прослушки з Гончаруком в головній ролі викликав жваве обговорення в українських медіа та соцмережах. Але він також став своєрідним лакмусовим папірцем для того, аби побачити, яка політична сила розганяє цей злив.

Аналіз і текст: Юлія Дукач

Статті

Епоха Зеленського: звичайний кучмізм з новими олігархами-акціонерами

Серед нинішньої української влади України багато хто прагне «простити» Росії і домовитись «десь посередині». Але мало хто готовий погодитися з роллю «рабів, підніжків, грязі Москви», яку й досі пропонує Кремль. Тому, будьте спокійні, нічого не зміниться. Нова влада виявилася значно менш «революційною» (чи то «контрреволюційною»), ніж це видається на перший погляд.

Автор: Петро Буртянський

Статті

Катастрофа року, Ті, що не потопають та найкращий Тролінг року, - рейтинги 2019

Тексти підготували свої рейтинги найбільш знакових подій та особистостей цього року . Вочевидь, рейтинги це справа суб’єктивна. Це лише наша спроба з гумором подивитися на те, що ж відбулося цього року.

Автор: Петро Тарасенко

Статті

Крайньоправі з Азова перетягують під себе акцію Ні капітуляції! Три застороги щодо оргнізації протестів

На протест 14 жовтня прийшло багато різних людей, але непропорційну частку уваги ЗМІ перетягнули на себе фаєри, димові шашки, люди в однаковому одязі, чітко сформована коробочка серед стихії демонстрантів — усе те, з чим прийшов «азовський рух». Політикам — від Порошенка й Парубія до Яценюка і депутатів Голосу, від В’ятровича до Супрун варто активно брати участь у походах, мітингах, маршах та інших подіях із гаслом «Ні капітуляції» — та організовувати власні. Коли починалася Революція Гідності, було два Майдани: один організований політиками, інший — активістами. Потім вони об’єдналися. Цього разу можна зробити так само.

Редакційна стаття

Статті

Мінські домовленості: ті, хто критикував Порошенка за зраду, зараз здебільшого мовчать

Спроба втілити в життя небезпечні для України Мінські протоколи – не нова. До цього обережно і з купою запобіжників підходив Петро Порошенко. За таких спроб влада загалом та Президент зокрема перебували під ураганом критики: їх звинувачували у зраді та здачі національних інтересів на користь Росії. І що дивно – частина політиків тоді здіймала неймовірний галас, а зараз, коли країна на усіх парах іде до втілення «формули Штайнмаєра» без жодних запобіжників, мовчать, як риби.

Автор: Володимир Пастушенко

Статті

Закон про депутатське рабство. Депутатам пропонують дозволити партійним босам забирати у них мандати

Внесені правлячою партією законопроекти №№ 1038 і 1045-1 прямо передбачають механізм, за яким партія може позбавити депутата мандата будь-коли і з будь-якої причини. Голосування за ці законопроекти може відбутися в найближчі дні й стане визначальним тестом на здоровий глузд, елементарну гідність та інстинкт самозбереження для депутатів правлячої більшості. Якщо вони слухняно натиснуть кнопки «за», про жоден парламент і парламентаризм в Україні не може бути й мови.

Автор: Богдан Антоненко

Статті

Занепад консерватизму. Він б'ється за виживання з радикальним націоналізмом

Консерватизм — це не так філософія, як стан душі. Лібералізм дотримується думки, що соціальний порядок утворюється спонтанно індивідами, які мають можливість діяти вільно. Консерватори вважають соціальний порядок первинним і відповідальним за створення умов для свободи. Вони високо цінують авторитет родини, церкви, армії, традицій і місцевих громад, щоб контролювати зміни та сповільнювати їх. А руйнувати інституції можна хіба що у випадку небезпеки. Втім, подібна руйнація відбувається зараз саме з консерватизмом — і роблять це нові праві. Класичні європейські консервативні партії терплять поразки, у консерваторів в США і Британії нові праві забирають їхні партії.

Переказ декількох статей The Economist, які присвячені занепаду консерватизму.

Підтримайте нас