Удома пахне шинами, пилюкою та сажею. Я сиджу на брудному дивані перед купкою згорілих труб під пасмом розірваної підвісної стелі, дивлюсь у розбите вікно й кайфую. Нарешті я вдома.Це така радість — мати дім і змогу повернутися. Знати, що тобі є куди приїхати. Що тут немає окупантів, що вони не гадили у твоїй квартирі й не торкалися твоїх речей.Я знаю, що в багатьох людей близькі загинули, дім знищено, розграбовано, відрізано окупацією — і гостро відчуваю їхній біль. Сподіваюся, вони пробачать мені моє маленьке щастя.

Ракетна війна зараз у розпалі. Росія щоденно обстрілює ракетами міста України, знищуючи інфраструктуру і вбиваючи багато людей. Щоб протистояти ударам по українських містах, Україні зараз вкрай потрібні саме системи протиракетної, а не протиповітряної оборони.

Хтось пожартував «Це тобі не офісне крісло, га?» – натякаючи на цивільну спеціальність одного із зенітників. До початку вторгнення він обіймав посаду менеджера-продавця офісних меблів, але й офіс, і меблі, і замовлення, і клієнти – все це залишилось, десь там, за ранком 24 лютого.Робота українських розрахунків, озброєних ПЗРК, очима кореспондента АрміяInform Олександра Шульмана.