Американська компанія Texas Instruments, чию електроніку знайшли в російських ракетах, досі не покинула країну-агресора.

Усім регіонам України варто бути готовими до можливих відключень електропостачання, води та тепла після ударів по інфраструктурі.

8:30, ранок понеділка. У Києві звучить чергова тривога, але прильотів у столиці давно не було, тож люди спокійно починають робочий тиждень. Хтось готує собі сніданок, прасує одяг, збирає дітей до школи, а хтось, попри тривогу, вже в дорозі на роботу. Але в цей самий час до столиці летять десятки ракет, які випустила Росія. Чутно перший вибух – ракета впала в центрі міста.

У ніч на 31 липня відбувся один з наймасованіших обстрілів Миколаєва з початку повномасштабного вторгнення РФ, росіяни випустили по місту близько 40 ракет.

Уже понад тиждень Нікополь регулярно обстрілюють з “Градів” російські військові. У місті зруйновані десятки будинків, піротехніки шукають вибухонебезпечні предмети.

– Хата, в якій я прожив сорок років, згоріла, влучив снаряд, - розповідає 63-річний мешканець Чернігова Василь Примаченко. - А туалет, у якому довелося місяць жити, стоїть і досі у дворі у провулку Радіщева на Бобровиці (мікрорайон Чернігова). Зараз він живе у кімнатці в колишньому дитсадку в центрі Чернігова.

Удома пахне шинами, пилюкою та сажею. Я сиджу на брудному дивані перед купкою згорілих труб під пасмом розірваної підвісної стелі, дивлюсь у розбите вікно й кайфую. Нарешті я вдома.Це така радість — мати дім і змогу повернутися. Знати, що тобі є куди приїхати. Що тут немає окупантів, що вони не гадили у твоїй квартирі й не торкалися твоїх речей.Я знаю, що в багатьох людей близькі загинули, дім знищено, розграбовано, відрізано окупацією — і гостро відчуваю їхній біль. Сподіваюся, вони пробачать мені моє маленьке щастя.

Ракетна війна зараз у розпалі. Росія щоденно обстрілює ракетами міста України, знищуючи інфраструктуру і вбиваючи багато людей. Щоб протистояти ударам по українських містах, Україні зараз вкрай потрібні саме системи протиракетної, а не протиповітряної оборони.

Хтось пожартував «Це тобі не офісне крісло, га?» – натякаючи на цивільну спеціальність одного із зенітників. До початку вторгнення він обіймав посаду менеджера-продавця офісних меблів, але й офіс, і меблі, і замовлення, і клієнти – все це залишилось, десь там, за ранком 24 лютого.Робота українських розрахунків, озброєних ПЗРК, очима кореспондента АрміяInform Олександра Шульмана.