#культура
Кілометрова черга до картини. У Києві виставляють Моне
Давай, у чергу! Яка тягнеться на кілометр від Національного художнього музею. Виставка «Нормандія у живописі» триває місяць і кожні вихідні до входу черга. Виставка картин такого рівня у Києві– рідкість. Хоча столицях, де подібні вернісажі відбуваються часто, черги на них звичне явище. Для Києва це вперше: чекати пару годин аби побачити шедевр. Звичніше явище довжелезні черги до різних церковних артефактів.
За чергою спостерігала: Вікторія Хоменко
ЖЕСТЬ: дружини багатіїв взялися малювати картини, знімати кіно і ставити вистави
"Бізнес" з бутіками вже не модний, салони - марудно, спортклуби - надто нудно, світські левиці переходять на новий рівень - тепер вони творять мистецтво! А ми в свою чергу хочемо розповісти вам про деякі його приклади, створені руками жінок від бабла. Щоб ви краще зрозуміли масштаби цієї трагедії в Україні.
Радикальний критик: Тетяна a.k.a. marmuletka, "РАГУ.ЛІ" в рамках проекту "Естетика сучасної України"
Забудьте на хвильку про те, що все погано. Починається Львівський книжковий форум: куди варто піти
Львівський форум потроху з просто масштабного сезонного книжкового ярмарку все більше став перетворюватися на великий літературний фестиваль, на який люди приходять і приїздять не так по книжки, як по зустрічі з їх авторами. Цю тенденцію зафіксували 2006 року, коли під форумною егідою офіційно з’явився Львівський міжнародний літературний фестиваль. Щороку він усе розростається й розростається та вже навіть розділився на кілька тематичних «підфестивалів». Цього разу їх буде шість.
Програму Форуму видавців вивчав Олег Коцарев
СМЕРТЬ, АЛЕ НЕ ТРАГЕДІЯ. Українська емігрантка опублікувала новелу в провідному літературному журналі. Рецензія
Відомий англомовний літературний журнал опублікував новелу української емігрантки Ахтіорської. Вона художньо відстоює те, що життя в еміграції можливе і без полону ностальгією. Цілком припустимо виїхати з рідної Одеси, опинитися в Брайтоні (чи деінде) і не присвячувати всі вільні вечори темі спогадів про одеський побут, одеські ціни та одеську ковбасу. Життя в еміграції – це теж життя, а не суцільна ностальгія.
Книгу оцінював: Іван Верстюк