У Києва немає міського голови і легітимної міської ради. Проголошений "Похід на Південний Схід" мало чого вартий, якщо в серці революції Києві, залишатиметься старий соціальний порядок. Україна має позитивний приклад альтернативної структури влади. Це Курултай-Меджліс кримськотатарського народу. Обраний кримськими татарами Курултай (парламент) хоч і поза легальним полем, але є впливовою силою. Автор: Ігор Семиволос, Центр близькосхідних досліджень

Київ має розвиватися як місце, де мешканець себе почуває затишно, має власний двір. Мало- та середньоповерхова забудова має домінувати, висотні будинки з сумними пустирями навколо них мусять залишитися у минулому. Київ потрібно розділити приблизно на 100 самоврядних громад, котрі вирішуватимуть ті питання, котрими раніше займалися чиновники із сірих будівель «райдержадміністрацій». Зокрема, це поліклініки, середня та дошкільна освіта, благоустрій територій, розміщення кіосків і маленьких магазинчиків. Рано чи пізно вибори мера Києва і Київради відбудуться. Тож ми продовжуємо друкувати концепції розвитку міста, обговорення яких, на нашу думку, має стати гловним у педвиборчій кампанії. Пропонуємо п’ять ідей для Києва від захисника міського простору і відомого громадського активіста Ігоря Луценка

Для користуванням біткоіном банк не потрібен. Разом з банками держава втрачає найпотужніший інструмент контролю за громадянами. З розповсюдженням біткоіна грабіж державою підприємств і громадян сильно ускладнюється. Люди отримують набагато більше можливостей не платити державі. Біткоіном захоплений: Володимир Золоторьов

Українці так чи інакше мають право називатися європейцями, але досі чимало із них знаходяться у полоні пострадянських та націоналістичних схем. Останні є наслідком двох державних українських концепцій ХХ століття: радянської комуністичної України та фашистської, створюваної Степаном Бандерою. Стаття польського політика Павела Залевського, депутата Європарламенту від «Громадянської платформи», нового співголови Польсько-Українського форуму при МЗС України та Польщі, була опублікована а Газеті Виборчій від 31 січня 2013 року. Переклад: Роман Кабачій. Наше ставлення до висловлених думок читайте в редакційному коментарі під статтею.

Україна підписала з компанією Shell угоду про початок видобутку сланцевого газу - і ця подія стала приводом для бурхливої дискусії в суспільстві. Точки зору тут полярні: одні вважають, що сланцевий газ перетворить Україну ледь не на "газовий Клондайк", інші переживають, що це погіршить і так не найкращу екологічну ситуацію в країні, спричинить забруднення питної води тощо. "Тексти", які неодноразово писали про сланцевий газ, вирішили створити міні-лікнеп на цю тему - і розглянути всі надії і всі тривоги, пов'язані зі сланцями, що називається, з фактами в руках. Автор: Сергій Лук'янчук