Ми знаємо канали для кораблів (які шкодять природі) та знаємо тунелі для машин і поїздів. А як щодо великого тунелю для великих кораблів, що скоротить транспортний шлях, але не зруйнує екосистеми?

Команда учасників проєкту «Конструкції Взаємодії» провела у Херсоні п’ять днів, щоб відчути місто і зрозуміти його жителів. А за результатами спілкування та аналізу відкритих даних – розробити архітектурну концепцію для однієї з кількох обраних локацій для публічних просторів.

Звісно, це не фото, а так звані рендери – архітектурно-дизайнерські зображення.

Це як "хатинка на дереві", але комфортніше:

Безвіз і орієнтація українців на Захід створила певний попит на житло “як у Європі”. Раніше достатньо було “євроремонту” у квартирі. Зараз з'явився запит і на зручне середовище – двори без місць для паркування, малоповерхова забудова, підземні смітники, гарні дитячі майданчики та велодоріжки, входи в під'їзди без сходів і через прозорі двері. Таке житло можна знайти поблизу Києва, але серед мінусів – автомобільні затори, дорога електроенергія та проблеми з водою.

На відомих гірськолижних курортах наплив туристів, і побути наодинці з природою не вийде, але відпочити в "секретних" усамітнених готельчиках у Карпатах також можна. Місця знати треба.

Якщо вже стільки місця в кожному місті має припадати на машини – його принаймні намагаються зробити прикрасою:

Дві студії, J&A та Sepanta Design, розробили серію інтер'єрів станцій першої повністю роботизованої лінії метро в мегаполісі Ченду в китайській провінції Сичуань.

ТЕКСТИ започатковують цикл матеріалів, в якому розповідатимуть про найгірші та найвдаліші архітектурні рішення в сучасних українських містах. Починаємо з абсолютно жахливої нової забудови в районі вулиць Драгоманова − Пчілки (Осокорки) в Києві. Вона розрахована на середній клас із доходом 40−100 тис. грн на місяць на сім'ю.Огляд: Олег Гречух, архітектор