#агропром
Геополітика голоду. Світу загрожує глобальний дефіцит продовольства
Коли світові ціни на пшеницю зростають на 75%, як це сталося протягом минулого року, у США це означає, що хлібина дорожчає з $2 до з $2,10. Однак якщо ви живете в Нью-Делі, таке астрономічне подорожчання справді має значення: подвоєння світових цін на пшеницю означає, що пшениця, яку ви принесете додому з базару, щоб вручну змолоти на борошно і спекти чапаті, коштує вдвічі більше. Зі страху перед неможливістю придбати достатньо зерна на ринку кілька багатих країн (Саудівська Аравія, Південна Корея та Китай) зробили незвичайний крок – купили чи орендували землю в інших країнах, щоб на ній вирощувати для себе зерно.
Автор: Лестер Браун, Foreign Policy
Як зникає «гречка». Історія дефіциту і держрегулювання.
Нещодавно ми опублікували статтю у якій пояснюється, як політика уряду Азарова нищить наше сільське господарство. У нинішньому матеріалі автор детально описує традицію радянського, а потім і українського управляння аграрним сектором. Матеріал спочатку вийшов у блогах, але на прохання ниших читачів ми виставляємо його у стрічці статей.
Автор: Владимир
Регулювання сільського господарства - історія і сучасність.
Будемо голодувати? Уряд Азарова професійно руйнує сільське господарство
Микола Янович Азаров приділяє велику увагу аграрному сектору. Під його суворим і прискіпливим поглядом опинилися два напрямки: по-перше, Кабмін бореться з трейдерами, які експортують за кордон сільгосппродукцію; по-друге, влада всерйоз взялася контролювати ціни. Ця пісня не нова, її заспівували більшість українських урядів - від Пустовойтенка до Тимошенко. Але теперішній уряд проводить свої заходи більш "наполегливо, системно і професійно".
Автор: Владимир
В Росії ажіотажний попит на гречану крупу. Гречка подорожчала вдвічі. Чекаємо цього ж в Україні?
Сільськогосподарська земля давно в руках олігархів. Але легалізувати власність вони не хочуть
Українська еліта активно противиться легальному ринку землі, тому що основні доходи і можливості багатьох її представників грунтуються якраз на не легальному володінні землею. Історія з Лозінським лише трішки відкрила суспільству ці механізми. Але ніхто не скаже - я проти продажу землі, бо моя влада і багатство засновані на цьому мораторії. Кожен прикривається суспільним благом.
Землю і власність вивчав: Володимир РАПОПОРТ
Чому завозимо гречку і картоплю? Бо дурні. А чого дурні? Бо бідні.
Жодних «змов» продавців гречки і картоплі немає - у всьому винні як не криза, то погода. А якщо уряд продовжуватиме догоджати електоратові загалом і селянам зокрема адміністративним регулюванням ціни, вони злетять ще дужче.
Агроринки вичав: Тимофій Крамарів
Продукти дорожчають. Масло купуємо в Білорусі, картоплю в Єгипті, часник у Китаї
Я запитав: "Почім сир?" "Двадцять вісім. Поки що", - відповіла бабуся на ринку.
Торгувався: Антон ЗІКОРА
Юристи + ГМО = монополія. Як компанія “Монсанто” диктує свою волю фермерам Америки і світу?
Один із найбільших виробників геномодифікованих продуктів — американська компанія “Монсанто” - має доволі негативний імідж не через те, що працює з ГМО. Генетично модифіковане насіння від “Монсанто” не завдає шкоди споживачам (за останньою інформацією, пацюки все ж таки постраждали)на відміну від кабальних контрактів, якими компанія підпорядковує собі дрібніші сільськогосподарські підприємства. Таким чином корпорація контролює менші компанії (виробників зерна) і захищає власне домінування над багатомільярдним ринком генетично модифікованих продуктів.
Розслідування: Асошиейтед Пресс