Микола Янович Азаров приділяє велику увагу аграрному сектору. Під його суворим і прискіпливим поглядом опинилися два напрямки: по-перше, Кабмін бореться з трейдерами, які експортують за кордон сільгосппродукцію; по-друге, влада всерйоз взялася контролювати ціни. Ця пісня не нова, її заспівували більшість українських урядів - від Пустовойтенка до Тимошенко. Але теперішній уряд проводить свої заходи більш "наполегливо, системно і професійно". Автор: Владимир

Українська еліта активно противиться легальному ринку землі, тому що основні доходи і можливості багатьох її представників грунтуються якраз на не легальному володінні землею. Історія з Лозінським лише трішки відкрила суспільству ці механізми. Але ніхто не скаже - я проти продажу землі, бо моя влада і багатство засновані на цьому мораторії. Кожен прикривається суспільним благом. Землю і власність вивчав: Володимир РАПОПОРТ

Жодних «змов» продавців гречки і картоплі немає - у всьому винні як не криза, то погода. А якщо уряд продовжуватиме догоджати електоратові загалом і селянам зокрема адміністративним регулюванням ціни, вони злетять ще дужче. Агроринки вичав: Тимофій Крамарів

Я запитав: "Почім сир?" "Двадцять вісім. Поки що", - відповіла бабуся на ринку. Торгувався: Антон ЗІКОРА

Один із найбільших виробників геномодифікованих продуктів — американська компанія “Монсанто” - має доволі негативний імідж не через те, що працює з ГМО. Генетично модифіковане насіння від “Монсанто” не завдає шкоди споживачам (за останньою інформацією, пацюки все ж таки постраждали)на відміну від кабальних контрактів, якими компанія підпорядковує собі дрібніші сільськогосподарські підприємства. Таким чином корпорація контролює менші компанії (виробників зерна) і захищає власне домінування над багатомільярдним ринком генетично модифікованих продуктів. Розслідування: Асошиейтед Пресс

«Криза як шанс» стало загальним місцем у багатьох висловлюваннях інвестиційних аналітиків, чиновників, банкірів. Проте за ледь більше року, які країна провела в кризі, здається, нічого грандіозного і пов'язаного з кризою ані в державній політиці, ані в приватному секторі не відбулося. Не будемо з’ясовувати, чому. Спробуємо відповісти – чи ще не все втрачено? Можливо, нам пощастить :)) і криза протриває якийсь час, аби новий президент зміг усе це втілити в життя. Ми будемо говорити лише про проекти, які може здійснити держава, бо приватник кожен сам собі краще обере, як скористатися із кризи. Можливості кризи вивчав: Тимофій КРАМАРІВ

Український інтернет сколихнули перші хвилі здивування - виявляється, з 1 січня 2010 року з базарів може зникнути домашнє молоко і м'ясо. Для фахівців це не дивина – відповідний закон ухвалили ще в рамках кампанії зі вступу до Світової організації торгівлі (СОТ). Адаптаційного періоду виділили аж п’ять років, за які зроблено… аж нічого. М'ясо-молочну загрозу вивчав: Тимофій КРАМАРЄВ

Цьогорічного врожаю чекали і урядовці, і звичайні громадяни. Перші, щоб відзвітувати про подолання кризових явищ в економіці, другі – сподіваючись на хоч якесь падіння цін, які невпинно зростали з минулої осені. Реальність мала б розчарувати усіх, бо ні першого, ні другого практично не сталося. Навіть за оптимістичними урядовими прогнозами врожай зернових буде на 20% нижче, порівняно з минулим роком. Осінній підсумок може виявитися ще гіршим. Найкраще дістається свиням