Статті

Туреччина називає курдів "гірськими турками", не визнає їхнього права на рідну мову та будь-яку автономію. Водночас курди прагнуть незалежності. У ставленні до цієї меншини турки такі самі імперіалісти, як і росіяни у ставленні до українців та інших народів. Курдська проблема визначає також хиткі союзи між турецькими націоналістами, ісламістами й демократами. Ця проблема тягне Туреччину в диктатуру, заважає розвитку та змушує дружити з Росією й ненавидіти Захід. Автори: Дмитро Присяжний, Салямет Галібов, Баку-Тбілісі

Свіжі супутникові знімки показують, що росіяни розмістили пірамідальні відбивачі радарів навколо нещодавно пошкоджених Антонівського й залізничного мостів на Херсонщині. Обидва мости критично важливі для логістики російських окупаційних сил на півдні України повідомляє The War Zone

Вода до Криму стала одним з відчутних пропагандистських меседжів, щоб виправдати агресію проти України

Швидкість по місту — 30 км/год, на окремих ділянках можна 40 км/год. Ніхто не намагається перевищити, ніхто нервово не обганяє. За містом швидкість 80 км/год — її не всі дотримуються, але більшість їде, як вказує дорожній знак. Блимати фарами, щоб з'їхали з дороги, — вас не зрозуміють. Вмикати аварійку на знак подяки за те, що безцеремонно влізли в ряд зі смуги, яка веде на поворот, — Боже забав. Звісно, пропустять, але ви будете таким єдиним.

Наштовхнувся на пост у соцмережах. Автора вразило відкриття: виявляється, в російській та українській версіях Вікіпедії подано різні тлумачення слова “правда”. Українське визначення — лаконічне й академічне, зрозуміле навіть школяреві. Російське — “приватизоване” як “понятие русской культуры” і навколо нього нагромаджено темний ліс правдошукачів від протопопа Аввакума до Солженіцина.

Минулого тижня російські медіа сконцентрували свою увагу на півдні України. Український хоч і повільний, але контрнаступ і використання HIMARS’ів для ударів по лініях постачання створюють нову реальність, тож російським пропагандистам потрібно якось на неї реагувати. Також Росія знайшла нового ворога на міжнародній арені – державу Ізраїль. Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

Дорога з Херсонщини до Кропивницького зайняла 10 днів у 15-річного Влада Коковського, його 10-річної сестри та мами Олі. За допомогою волонтерів вони вибралися з окупації — насамперед щоб хлопець зміг отримати необхідний йому курс хімієтерапії. Окупанти пропонували матері звернутися в місцеву районну лікарню, де не було потрібних ліків.

Упродовж двох місяців тіньова мережа волонтерів забезпечувала найпотрібнішим вразливі верстви шанхайців. А потім вона зникла. Переклад із The Economist

24 лютого Сумщина однією з перших прийняла удар російської армії, яка планувала захопити Київ за три дні. Згодом у соціальних мережах гуляв мем про те, що “друга армія світу” могла б захопити Європу, але на її шляху трапилося село в Сумській області. Однак коли вже після обіду першого дня великої війни обласним центром пройшли колони ворожої техніки, усім було не до жартів.