М

Міста, фермери, промисловість. Хто залишився без води після підриву Каховської греблі (Карта)

Зневоднювати український південь і схід російські окупанти почали від самого початку широкомасштабного вторгнення. Зокрема за кілька днів до 24 лютого 2022 року вони масовано обстріляли залишки вцілілої інфраструктури централізованого постачання води на Донеччині. Цю інфраструктуру “збалансовувала" дніпровська вода, яка текла каналом Дніпро — Донбас. Про знищення системи ми писали тут.

Весною 2022 року російські окупанти цілеспрямованим вибухом пошкодили водогін, яким вода з Дніпра надходила до Миколаєва, в результаті чого місто залишилося без централізованого водопостачання. Водозабір водогону був трохи вище від Херсона. Про це читайте тут.

Але остаточним і найстрашнішим акордом зневоднення прифронтових територій став підрив Каховської ГЕС.

Це був фактично банк води, яким користувалися прибережні міста, що безпосередньо отримували воду з Каховського водосховища, а також сотні кілометрів зрошувальних каналів.

Канали

З Каховського водосховища забирають воду одразу чотири потужні системи каналів, що розносять її в кілька областей українського півдня: Херсонську, Запорізьку та Дніпропетровську, а також у Крим.

Ідеться про Північно-Кримський канал, Каховський магістральний канал, канал Дніпро — Кривий Ріг і Північно-Рогачинську зрошувальну систему.

Північно-Кримський канал

Північно-Кримський канал до 2014 року забезпечував 80—85% усіх потреб півострова у прісній воді. Але варто взяти до уваги, що ці потреби передбачали вирощування рису на півночі півострова. Якщо рис не вирощувати, то населення Криму відсутність дніпровської води помітить, але не це буде критично. Принаймні від 2014-го до 2021 року люди там жили без неї.

Кримський канал починається з Каховського водосховища на Дніпрі й тече Херсонщиною самопливом, а вже в Криму воду качають помпові станції.

Канал Дніпро — Кривий Ріг

Довжина цього каналу — лише 41 км. За допомогою помпових станцій вода долає підйом 80 м і надходить до штучного Південного водосховища неподалік Кривого Рогу. Після підриву греблі Каховської ГЕС до водосховища "Південне" перестала надходити дніпровська вода — система для перекачування води з Каховського водосховища до "Південного", з якого постачають воду для 70% потреб міста, перестала працювати.

Каховський магістральний канал

Штучний 130-кілометровий канал, споруджений для зрошування сільськогосподарських угідь і водопостачання сільських населених пунктів Херсонської і Запорізької областей. Живить одну з найбільших зрошувальних систем в Україні. Воду в канал подає помпова станція на висоту 24,3 м.

З початком війни головну помпову станцію каналу окупанти системно руйнували. Від листопада 2022 року внаслідок руйнувань від обстрілів приміщення станції виявилися затопленими. Тому можна припустити, що на момент зруйнування Каховської ГЕС канал уже майже не функціонував або функціонував лише частково.

Північно-Рогачицька зрошувальна система

Це невелика зрошувальна система на півночі Запорізької області. Північнорогачицька зрошувальна система розташована у Кам’янсько-Дніпровському, Михайлівському, Веселівському, Мелітопольському і Токмацькому районах Запорізької області. Загальна площа системи – 164 тис. га. Довжина магістрального каналу – 28,1 км.

Нині, судячи з супутникових знімків, система функціонує частково. Відсутність води в частині системи корелюється з повідомленнями у соцмережах про затоплення окупантами сільгоспугідь низки селищ півночі Запоріжжя — насамперед для того, щоб ускладнити наступ українських військ. Оскільки в цьому регіоні немає якихось більш-менш функціональних річок, єдине, звідки росіяни могли спустити воду, — це з Північно-Рогачицької зрошувальної системи (яку вони називають "Верхне-Гачинским каналом").

Люди / вода

У лютому Міндовкілля оприлюднило прогноз, до яких наслідків може призвести падіння рівня води в Каховському водосховищі:

Вода впала нижче всіх трьох рівнів.

Кривий Ріг

70% своїх потреб щодо води місто отримувало з Південного водосховища, яке водночас каналом наповнювалося з Каховського водосховища. Промислові підприємства вже скоротили своє споживання до мінімуму, у місто й села поряд з Кривим Рогом воду подають лише 4 год на день. Влада намагається чи принаймні говорить про добудову водозабору, щоб брати воду з нового річища Дніпра. Терміни реалізації проєкту невідомі. Як видно на карті, біля місця, де брали воду для міста, утворилася велика заплава, проте невідомо, яка її глибина і чи до неї й далі надходитиме вода з нового-старого річища Дніпра.

Нікополь

Після певного періоду відсутності води вона з’явилася в трубах, але каламутного кольору. Подейкують, що міська влада оперативно добудувала водопровід, щоб він діставав до річища Дніпра, але чиновники не коментують, як їм вдалося принаймні частково дати людям воду. Нікополю пощастило: нове річище протікає неподалік міста.

Марганець і Покров

Припинено роботу водоканалів у Покрові й Марганці. Зараз у ці міста підвозять воду залізничним та автомобільним транспортом.

Окуповані території

На жаль, інформації з окупованих населених пунктів, які перебували безпосередньо на березі Каховського водосховища, вкрай мало. Можна дуже чітко спрогнозувати, що проблеми з водою точно будуть у таких великих містах лівобережжя, як Енергодар і Дніпрорудне, розташованих безпосередньо на березі тепер уже колишнього водосховища. Як видно з карти, біля цих міст залишається вода, та невідомо, як її багато і чи вона збережеться в майбутньому, адже основне річище пішло іншим краєм водосховища. До того ж окупаційна влада навряд чи інвестуватиме значні кошти в перебудування водозаборів.

Але проблеми з водою на окупованих територіях не обмежуватимуться лише смугою вздовж водосховища. Питання маловоддя сягне значно далі — до міст Запорізької області, куди воду подавали каналами з Каховської ГЕС.

Бердянськ

До повномасштабного вторгнення місто майже повністю брало воду з Дніпра. Вона йшла трубопроводом, який збудували за Януковича. Але вже в перші місяці окупації дніпровську воду перестали подавати в місто, а почали брати з Бердянського водосховища, яке формує місцева річка Берда, та з артезіанських свердловин. Вода з Берди майже в 10 разів перевищує показники дніпровської за жорсткістю, мінералізацією та вмістом сульфатів. Солона, як кажуть місцеві.

Мелітополь

Нині місто отримує воду з артезіанських свердловин. Проте катастрофічне зменшення подачі води в Запорізький регіон означатиме також зміну балансу підземних вод. Можна очікувати на подальше зменшення рівня у свердловинах.

full_map (1).png

Над картою працювали Федір Гонца й Надя Кельм

Сільськогосподарські угіддя

Було зупинено водопостачання 31 системи зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей, ідеться в повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства.

У 2021 році ці системи забезпечували зрошення на 584 тис. га, з яких ми збирали близько 4 млн т зернових і олійних культур на суму приблизно 1,5 млрд доларів.

І до повномасштабної війни частина радянських каналів не працювала.

“Фактично ж поливають в останні роки у середньому близько 650—700 тис. га (йдеться про Україну загалом — ред.). Тобто майже 1 млн га сільгоспземель не використовують як зрошувані, хоча вони такими є… Найбільшу площу зрошувані землі в Україні займали на початку 1990-х років — 2,65 млн га, що становило 8,0% площі ріллі”, — читаємо у науковій статті.

Після початку повномасштабної війни ці площі ще скоротилися. Нагадаємо, що головна помпова станція, яка закачувала воду до Каховського магістрального каналу, зазнала ушкоджень ще в листопаді 2022 року. Хоча водночас достатня кількість опадів весною цього року мала на певний час принаймні частково збалансувати ситуацію.

Якщо глянути на рівень зволоженості грунтів поблизу цього каналу, то видно, що в багатьох місцях земля максимально суха, але є й зволожені ділянки. Імовірно, фермери використовують артезіанську воду.

Промисловість

Ось перелік найбільших промислових об’єктів, які постраждають унаслідок підриву Каховської ГЕС:

Металургійний комбінат “АрселорМіттал Кривий Ріг”

“АрселорМіттал Кривий Ріг” — найбільше металургійне підприємство країни. Через підрив і руйнування Каховської ГЕС меткомбінат обмежив споживання води та вже призупинив низку процесів металургійного виробництва. Зокрема виплавляння сталі й виробництво прокату. В роботі залишаються доменне та коксохімічне виробництва, а також ГЗК.

Нікопольський завод феросплавів

Нікопольський завод феросплавів заявив про зниження обсягів виробництва продукції через необхідність зменшувати споживання води для виробничого процесу внаслідок підриву військами країни-агресорки Каховської ГЕС.

Запорізька АЕС

Багато хто говорить, що можна буде обійтися водою з колодязів та артезіанських свердловин. Але водночас забувають одну річ: велетенська зміна балансу поверхневих вод регіону однозначно призведе й до перерозподілу грунтових вод. Так у правобережних херсонських селах рівень води в колодязях був безпосередньо пов’язаним із рівнем води в Каховському водосховищі.

Відбудова / екологія

Нині, схоже, є два взаємозаперечні погляди, що робити з Дніпром у районі тепер уже колишнього Каховського водосховища. Одну точку зору оприлюднила “Укргідроенерго”, керівник якого безапеляційно заявив, що Каховську ГЕС буде відбудовано або, ймовірніше, на її місці з’явиться нова, ще потужніша ГЕС.

Цілком протилежну думку озвучили екологи.

Варто пам’ятати, що ГЕС не лише дала воду частині українського півдня, а й невпізнанно змінила деякі регіони — і ці зміни не завжди були зі знаком плюс.

Уже достатньо багато написано про історичну місцевість на місці Каховської ГЕС — Великий Луг, і про те, яку роль він відіграв у житті Запорізької Січі. Але ще зовсім недавно, у середині минулого століття, той самий Нікополь теж стояв на тому самому місці й жив без водосховища.

Хоч би як хотілося побачити відродження Великого Лугу, відбудову греблі просуватиме натовп потужних лобістів: від агрокорпорацій до металургійних олігархів і підрядників, які не проти освоїти 2 млрд доларів на будівництво.

І це вже не кажучи про ситуацію з Кримом, який ми поки що сприймаємо як окуповану територію, але після повернення його Україні, вочевидь, доведеться думати, як покращити там водопостачання.

Але всім прихильникам побудови, можливо, навіть масштабнішої копії Каховської ГЕС, треба розуміти, що час велетенських будов комунізму, коли на природу, доцільність і гроші просто не зважали, відійшов у минуле.

Здається, у жодній країні світу так бездумно не використовували природні ресурси, і насамперед ідеться про воду, ніж у СРСР. Ми маємо пам’ятати, що Каховська ГЕС є дітищем тієї самої епохи й тієї самої ідеології, за якої у Середній Азії було зведено зрошувальні канали, що вбили ціле море — Аральське. І просто так зараз скопіпастити те, що вже морально застаріло, може стати злочином проти природи. Воду потрібно використовувати ефективніше, а велика площа водосховища передбачає великі її втрати навіть через випаровування.

Вочевидь, перед будь-якими відновлювальними роботами необхідно буде підбити певний баланс, насамперед — ефективного використання дніпровської води. Ні для кого не секрет, що мережа зрошувальних каналів на півдні України технічно й морально застаріла, тому просто знову пустити ними воду означатиме намарне витратити таку необхідну для спекотного українського півдня вологу.

Лише зрозумівши, як ефективніше використовувати наявні в нас ресурси, варто починати якісь подальші роботи. Перед нами є приклади Ізраїля й Саудівської Аравії, які максимально мінімізували витрати води для зрошення своїх агроугідь. І лише підбивши водний баланс, ми зможемо планувати, що далі робити з пониззям Дніпра.

канали аграрії каховське водосховище росія промисловість вода теракт

Знак гривні
Знак гривні