Статті

18 квітня Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні сказав, що Росія почала «битву за Донбас». Уже минуло майже два тижні, тож можна зробити проміжні висновки про те, чи справді почалася битва і якщо так — то як вона відбувається.

«Тексти» давно моніторять, як Росія готувалася до війни, зокрема поширювала дезінформацію та просувала потрібні їй месиджі — і в російських, і в українських медіа. Значну роль на цьому напрямі відігравав Віктор Медведчук і десятки псевдоекспертів, які його піарили на підконтрольних йому телеканалах та десятках інтернет-ресурсів, що розміщували його «джинсу».

Щоб у мирний час американському солдатові навчитися користуватися протитанковим комплексом Javelin, йому потрібно пройти 80-годинний курс — майже два тижні щоденних занять. В українців стільки часу немає, тому вони опановують смертельні «іграшки» за два дні. The Wall Street Journal опублікував нарис з одного з таких тренувальних класів у Запорізькій області. «Тексти» наводять переклад репортажу з незначними скороченнями.

«У місті ставало дедалі небезпечніше для жителів з активною проукраїнською позицією», — розповів ТЕКСТАМ Twitter користувач Гошик Вінницький у відповіді на запитання, як вони наважилися ризикнути виїхати.«Донька дедалі частіше жалілася на головний біль і прокидалась уночі з криками — ми жили неподалік Чорнобаївки, тож чули цілодобові вибухи, бачили й відчували все, що там відбувалося. Дорослі залишилися без роботи й грошей. Засобів для життя ставало щоразу менше, в місті погіршувалася ситуація з продуктами».Гошик Вінницький — анонімний акаунт (створений у 2015 році, має понад 1,7 тисячі фоловерів), автор якого — реальна особа, мешканець мікрорайону Шуменський. Упродовж війни писав про те, що відбувалося в тимчасово окупованому Херсоні: про обстріли, ціни, пошуки необхідних ліків тощо.«Новин з Херсону від мене, найімовірніше, більше не буде. Ми вирвалися з окупації. Чотири дні жили в автівці», — так починається його історія евакуації. З дозволу автора публікуємо цю історію, яку він розповів у Twitter-треді.

«А ви Сергій чи Іван? Я про вас читала. Успіху вам», — каже жінка, яка замовляє каву з віконця на вулиці Руській у Львові. Це не найвигідніше місце, сюди доходить не кожен: туристична Площа Ринок з безліччю крамничок і кав’ярень позаду, але біля віконця черга.Зелені віконниці з написом «КІІТ» відкрили для клієнтів 5 квітня. На одній з віконниць крейдою написано меню, а на іншій історія: «Ми приїхали з Ірпеня й Бородянки. Робимо те, що вміємо робити найкраще, – смачно готувати їжу і варити каву. Підтримайте нас, ми підтримуємо ЗСУ».

Ще до появи новин про масові вбивства мирних жителів у Бучі, Бородянці та інших регіонах України, які постраждали від російської окупації, Міжнародний кримінальний суд (МКС) розпочав розслідувати ймовірні воєнні злочини, скоєні російськими військовими. Поки триває процес збору доказів, важливо зрозуміти ідеологію, що стоїть за вторгненням Путіна до України, — ідеологію, яка відповідає за особливо жорстокі дії його військових.

Коли російський диктатор відправляє в Україну воювати та вмирати чоловіків з депресивних і проблемних регіонів, він, зокрема, розв’язує й соціальні проблеми у своїй країні. Таке враження складається після аналізу списку з 97 тисяч російських солдатів, який оприлюднила хакерська група Anonymous та активісти INFORM NAPALM.

Росіяни готуються до тривалої війни. Замість того, щоб згладжувати військові поразки та відсутність стратегічних успіхів, пропаганда «накачує» суспільство страхами про ймовірний напад України на територію РФ, а також проводить прямі паралелі з «великою вітчизняною війною». Це дозволяє виправдовувати жертви й відсутність результативних переговорів, активізувати мобілізацію та переведення економіки на військові рейки, шукати способи закуповувати воєнні технології, а також відкривати нові фронти, пишуть аналітики Джек Вотлінг і Нік Рейнолдс з Королівського інституту об’єднаних служб з питань оборони та безпеки (Royal United Services Institute for Defence and Security Studies). «Тексти» вивчили їхню ґрунтовну доповідь про поточну ситуацію та перспективи її розвитку – і дуже стисло наводять головні тези. Документ базується на численних інтерв’ю, проведених авторами з українськими та західними військовими – учасниками описуваних подій.

«Ну ти й баба-петарда», – казали ще малій Ірі друзі, коли вона стрибала у воду з тарзанки, аж поки «п’ята точка» почервоніє. Хто ж знав, що колись це псевдо, яке причепилося з дитинства, сестра Петарда матиме на передовій, коли рятуватиме людські життя в найгарячіших точках у складі добровольчого батальйону парамедиків «Госпітальєри».

Міський голова Краматорська — форпосту Донеччини — про військові загрози місту, ситуацію з гуманітаркою, бюджет і комуналку. А також про те, навіщо він зустрічався з Порошенком і що робити з Пушкіним та депутатами від ОПЗЖ.