Сім’ї солдатів, які опинилися в Україні внаслідок російського вторгнення, не надто активно шукають не лише способів зв’язатися з живими, а й з’ясувати долю померлих. Відповідальний секретар Союзу комітетів солдатських матерів Валентина Мельникова у нещодавньому інтерв’ю розповідає, що під час чеченських воєн і нападу Росії на Грузію батьки й дружини цікавилися своїми родичами-загарбниками набагато активніше. «Тексти» наводять тези із годинного відео, які передають рівень деградації суспільства країни агресора у її ставленні до власних дітей, відправлених на гарантовану загибель, за роки після розпаду СРСР.

Полонені російські пілоти на пресконференції у Києві розповіли деталі воєнного вторгнення в Україну

Колишня донеччанка, юристка Лілія Вірьовкіна у 2014–2015 роках займалася визволенням полонених з “підвалів” «ДНР». Потім виїхала у вільну Україну та надає юридичні послуги переселенцям з Донецької й Луганської областей. Вона розповіла, як допомагала звільняти цивільних бранців в окупованому Донецьку. Записав: Юрій Луканов.

Росія заявила, що обмін полоненими до Нового року не відбудеться. Вона не подає свої списки на обмін та ігнорує український список. Це лише верхівка проблеми: з серпня Росія блокує взагалі всі гуманітарні питання на засіданнях Тристоронньої контактної групи і шантажує Україну, вимагаючи затвердити "дорожню карту" бойовиків. Україна на це не погоджується.

Під останній обмін потрапили найбільш медійно розкручені в’язні, про яких реально знали і в Україні, і в світі. Зараз в ув’язнені залишаються їхні менш відомі широкій громадськості колеги по нещастю. Скільки їх – достеменно ніхто не знає. СБУ говорить про 227 українців, тоді як український омбудсмен Людмила Денисова заявила про 113 громадян України. Порахувати ув’язнених практично неможливо, тож ми виокремили групи полонених і приблизну кількість в’язнів у кожній із них. Автор: Андрій Гарасим