Статті

Я не беруся судити, чи має право на життя таке явище, як офіційне звернення якогось політика до нації з приводу державних свят. Можливо, праві ті, хто каже, що українська традиція пишних привітань – це пережиток так званого «совка», і в світі так не робиться. З іншого боку, Україна – багато в чому держава унікальна. В нашому варіанті все значно важче – привчені ще большевицьким режимом читати поміж рядками, ми досліджуємо тексти привітань, шукаючи в них чогось недоказаного, якийсь натяк на те, що ж справді замислили наші очільники? Якби там не було, але давайте ж тепер разом прослідкуємо за тим, хто кого і яким чином вітав у переддень 20-ї річниці Незалежності. Привітаня вивчав Микола Поліщук

Ніч, Поїзд. У двох купе їде група збуджених людей, частина з них не надто приємно пахне. П’ють горілку і закусують салом із цибулею. На кожній зупинці виходять в тамбур і кричать: «Незалежність!», «Незалежність!» Провідник не знає, що з ними робити, сонні пасажири нічних станцій дивляться насторожено і теж не знають, як реагувати на збуджених диваків. Назад озирався: Роман Кульчинський

Cама по себе независимость мало чего стоит. К этому выводу нетрудно прийти особенно если подумать над двумя простыми обстоятельствами — пределами независимости (то есть, размерами территориальной монополии по имени «государство») и тем фактом, что некоторые наши ближние и дальние соседи, получившие независимость вместе с нами преуспели значительно больше. Автор: Владимир Золоторев

«Розсунь палички, візьми до рота, оближи шари», - на жаль, це не наскельний живопис у ПТУшному туалеті, а рекламні слогани однієї зі столичних мереж суші-барів. В Україні, можливо, як ніде у світі, перетворення жінки на товар йде повним ходом при мовчазному схваленні суспільства.Автор: Костянтин Воздвиженський

У квітні 2011 року департамент енергетики США оприлюднив звіт про початкову оцінку запасів сланцевого газу у 14 регіонах світу, найбільш перспективних щодо майбутнього видобутку. "Тексти" підготували візуалізацію цих даних. Автор: Сергій Лук'янчук

Страх породжує недовіру. Від недовіри в Україні ростуть тільки паркани. Страх породжує несмак. Бо з точки зору архітектури за тими парканами можна побачити кладовища будматеріалів –архітектори можуть зробити оригінальний проект, але замовники віддають перевагу у кращому випадку псевдо-бароковим коробкам. Страх зупиняє поступ. Україні потрібні зміни, а виборці вимагають стабільності. Страх став економічним чинником. Автор: Олександр Зінченко, Варшава – Київ

Для екс-голови Федерального Резерву США Алана Грінспена найбільш улюбленим економічним індикатором була кількість спідньої білизни, яку купують чоловіки. Жарти про орієнтацію в сторону, однак цей, зазвичай постійний показник, знижується у часи рецесії(тоді чоловіки змінюють її рідше). Автор: Анатолій Бондаренко

Історики знають, що масові переслідування починаються з переслідування одиниць. Імовірно, що й зараз ми вступаємо в час, де жертвою може стати кожен. Пропонуємо вашій увазі найкращий текст, який з`явився в українському і російському інтернеті, присвячений арешту Тимошенко. Автор, Ярослав Грицак, історик

Вспоминаю 1990-е. Пожилые поклонники КПУ стояли в палатках, раздавали листовки, ходили по домам с подписями. Как жалко было этих людей и как возмущали эти наглые коммунистические лидеры. У людей было отнято все, люди работали за копейки, их оскорбляли парторги и начальники, и на старости лет последние свои дни вместо досуга внутри семьи, они бегают по этажам, трясущимися руками дают листовки, преодолевая одышку, просят подписать. Ведь они себя видели борцами за светлые идеалы, против мировой буржуазии, как их учили со школы до пенсии. А на самом деле лишь обеспечивали спокойствие и достаток десятку лидеров. Автор: Владимир

У 1989-му створився Народний Рух, а через три роки розвалився Радянський Союз - і так залишиться в книгах. А що то були за люди, які творили цю організацію – згадати набагато важче. Тим часом Рух творили персонажі абсолютно матеріальні – зі своїми недоліками й перевагами, із помилками і амбіціями. Тоді, в розпалі «перебудови», усілякі пасіонарії почали з’являтися як гриби після дощу. Історію ж, як відомо, творять люди. Автор: Микола ПОЛІЩУК