На прикладі проведення антитютюнових законів ТЕКСТИ вирішили дослідити, технологію того, як громадськість може впливати на парламент. Ми спілкуємось з одним із головних антитютюнних лобістів Андрієм Скіпальським в одній з двох кімнаток штаб-квартири вітчизняної антитютюнової коаліції в півсотні метрів від Хрещатика. Тримаю в руках горнятко з написом "Я ж не дзюрю вам у каву, то не обкурюйте мене". По боках розвішані різного типу агітаційні матеріали і дошка з розкладом ділових зустрічей (які б правники назвали списком лобістських контактів), на столі – гучномовець для публічних заходів.

Кількість отримувачів – визначити точно неможливо. Частина пільг прописана в законодавстві, ми їх визначили і частково візуалізували. Частина передбачена підзаконними і навіть відомчими актами місцевих рад – їх визначити силами редакції в принципі не можливо. Це завдання під силу лише урядовій чи науково-дослідній установі. Наскільки ми знаємо, систематизацію пільг ніхто не проводить, попри бажання уряду їх зменшити. Пошук пільг: учасник спільноти ТЕКСТІВ Владімір

Мова - останнє, що залишалося від моделі тієї незалежної держави, яку комуністи та нацдеми почали разом будувати у 1991 році, у результаті консенсусу. Не залишилося ні інфраструктури, ні економіки, ні навіть умовно-корисного пострадянського управлінського апарату. Автор: Анатолій Бондаренко

Чинний, так званий «сталінський» КПК, надає захиснику більше прав і можливостей, ніж новий. Новий КПК фактично ліквідує інститут дослідчої перевірки, доводячи процес порушення кримінальної справи до автоматизму: є заява про злочин – одразу ж є кримінальна справа. Якщо залишити новий КПК без змін у вирішенні даного питання, то кількість кримінальних справ тільки в органах внутрішніх справ збільшиться майже у 7 разів. Про які тоді терміни розслідування можна говорити, про яку якість? КПК аналізує, колишній заступник Генпрокурора, адвокат Олексій Баганець. Записала Ярослава Мовчун