Втрати Росії на полі бою протягом трьох місяців поспіль перевищують рівень набору нових солдатів. За словами західних чиновників, це може обмежити здатність Володимира Путіна розгорнути масштабний наступ проти України в найближчі місяці.

Міністр оборони Михайло Федоров заявив, що паралельно з дипломатією Україна посилюватиме оборону так, щоб змусити ворога до миру.

П’ять графіків показують чотири роки великої війни: 74 768 повітряних тривог, еволюцію атак дронів і ракет, ефективність ППО, зміну втрат техніки РФ, темпи окупації та оцінки втрат росіян станом на лютий 2026 року.Дані на графіках охоплюють період від 24 лютого 2022 року до 30 січня 2026 року.

Російська окупація наче вир, який затягує затишне українське село в минуле. Росіяни вдираються з обшуками до мирних мешканців, наче фашисти в Другу світову; окупаційна влада культивує доноси й репресії, як і радянська влада в 1930-ті; місцеві пройдисвіти опиняються на керівних ролях, як це було вже після захоплення влади більшовиками в 1920-х.

Еволюція поглядів на російську стратегічну культуру: від Снайдера, Грея й Ерварта до сучасних досліджень про «обложену фортецю», імперський код та війну за свідомість — рефлексивне управління, семантичне мародерство й гостру силу.

Ексначальник штабу бригади «Азов» Богдан Кротевич («Тавр») опублікував розгорнутий аналіз наступальної операції 2023 року, назвавши її прикладом того, «як не треба воювати, маючи достатній ресурс, але недостатньо підготовлений особовий склад, погане планування та невдало обраний напрямок основного удару». На його думку, ключовою проблемою стала система управління, а не дефіцит озброєння.

У Росії почали обмежувати роботу Телеграму. Вочевидь, так там намагаються змусити росіян перейти на державний застосунок, створений для ще прямішого стеження та політичної цензури. Але найбільше обурилися обмеженнями Телеграму російські військові.

Керівник досліджень RUSI Еліас Форнеріс наголошує, що Європа стоїть перед серйозною загрозою з боку Росії, і проводить паралелі з роками перед Другою світовою війною. Попри усвідомлення небезпеки, більшість урядів Заходу досі не перейшли до "воєнного мислення", пише експерт. Texty.org.ua наводять переклад аналітики автора.

Мало кому подобається, коли командири спілкуються з тобою матюками. І нікому не подобаються накази копати від паркана до обіду, особливо тим, хто пройшов «курси виживання» на нулі. Совкові підходи — повсюдне явище в армійських навчальних центрах. Проте бувають винятки. У чому відмінність «державних» навчальних центрів від умовно «приватних», які створили наближені до армії волонтерські проєкти на кшталт Victory Drones? Про це з власного досвіду розповідає один із читачів Texty.org.ua, який служить у бойовій бригаді, що тримає ділянку фронту.Звісно, йдеться про суб’єктивні враження, зазначає наш дописувач. Далі пряма мова бійця.

Район із півмільйонним населенням накрила холодна безнадія. Щоб поїсти й попрати, треба дочекатися світла й води, до того ж одночасно. Щоб запустити в будинку опалення, треба самотужки утеплити труби. Щоб дійти по кризі в магазин, треба навчитися ходи пінгвіна. Кореспондентка Texty.org.ua розповідає про життя там, де не хоче опинитися ніхто.