Статті

Києву треба на позавчора. Як будують підземні школи на прикладі Запоріжжя

«Коли донька в підземній школі, нам спокійніше», — кажуть батьки. У Запоріжжі та районі збудували 23 підземні школи, які працюють навіть під час обстрілів бомбами та балістикою. Тим часом половина учнів Києва взагалі не ходить до школи, навчається дистанційно, тобто не вчиться, бо онлайн-уроки переривають на тривоги. Діти, які відвідують школи, теж вчаться абияк, адже бігають в укриття.

Texty.org.ua розповідають, як працює підземна школа в Запоріжжі, скільки коштує побудувати її та чи можна зробити це швидко.

Будівництво підземної школи в Космічному районі Запоріжжя

Нині в Запоріжжі та районі під землею навчаються 15,4 тис. дітей. Ще п’ять шкіл у процесі будівництва. Це лише початок закопування? бо до війни в Запоріжжі та прилеглих громадах працювало близько 160 комунальних шкіл. Але в Києві немає і цього.

Піонером підземних шкіл був Харків. «Чому Харків зміг, а Запоріжжя ні?» — задався питанням тодішній голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров. Місто потерпало від російських атак — тривоги звучали безупинно. До лінії фронту 20 км.

Прикладом підземного будівництва вважається місто Гельсінки. У холодну війну перед загрозою радянської навали 600-тисячна столиця Фінляндії набудувала підземних просторів на 900 тис. осіб. У мирні часи там функціонують спортзали, льодові арени, басейни, громадські офіси. А у війну це укриття, робочі місця, лікарні, освітні заклади. Їх визначають як об’єкти подвійного призначення.

Пів року на школу

Перші підземні школи почали будувати в Запоріжжі влітку 2024 року. За основу взяли типовий проєкт протирадіаційного укриття, який спільно розробили міжнародний дитячий фонд ООН UNICEF і Міносвіти України.

Школи заглиблені під землю на метри. Бетонна конструкція розрахована на те, щоб максимально тримати удар.

Одна з важливих технологічних особливостей підземного будівництва полягає в безперервній заливці бетонних плит протягом 30 годин. Та й загалом будівельники працюють на будмайданчиках без вихідних, подеколи цілодобово. На зведення однієї школи йде в середньому пів року.

Андеграунд

Вартість однієї підземної школи становить від 109 млн грн до 160 млн грн. Остаточна сума залежить від особливостей місцевого ґрунту, площі споруди, кількості кімнат, необхідних меблів тощо.

Коридор підземної школи в Космічному районі Запоріжжя

70% коштів надходить із державного бюджету. Це фінансування забезпечується програмою Європейського Союзу з підтримки України «Ukraine Facility». Решту 30% виділяють із бюджетів місцевих громад та обласного бюджету.

Крім навчальних класів у шкалах облаштовані відпочинкова зона, спортивний куточок, інклюзивні простори, медкабінет, буфет, туалети. Закуповують нові меблі, мультимедійні дошки.

Першу в Запоріжжі підземну школу відкрили наприкінці 2024-го. Вона побудована поруч із гімназією № 88. Раніше учні навчалися дистанційно. Нині під землею у дві зміни вчаться 557 дітей.

Без вільних кабінетів

У гімназію ми приїхали зранку буднього дня. Директорка Людмила Златова розповідає, що перша зміна має шість уроків. Сьомий за потреби проводять дистанційно онлайн. Для початкових і молодших класів організовані гуртки. Також та території школи розміщені дитсадок і районний центр дитячої творчості.

«У другу зміну навчаються учні 5–11-х класів релокованої гуляйпільської школи (місто Гуляйполе окуповане росіянами. — Ред.). Їх підвозять сюди шкільним автобусом. Також кілька класів віддали старшим групам місцевого дитячого садочка», — розповідає Людмила Златова.

Вихованці дитсадочка в приміщенні підземної школи в Запоріжжі

Кожен метр підземного простору не простоює без діла. Якщо уроки закінчуються, але оголошена тривога, діти не виходять на поверхню, чекають батьків під землею.

«Але в нас дуже маленькі перерви між тривогами. Відбій і через дві хвилини тривога. Якщо тривога зранку, діти можуть не приходити в школу, навчатися онлайн», — каже Людмила Златова.

У школі є електричне опалення, запас технічної води, ліфт для дітей з інвалідністю. Приміщення підключені до двох міських електропідстанцій. Також є дизельний генератор. Директорка зауважує, що школа жодного разу не залишалася без живлення.

Хвилювалися, що під землею буде важко дихати

«Усі хвилювалися, що під землею буде важко дихати, але вентиляція дуже хороша. Ми замінили фільтри. Чистимо їх або ж замовляємо нові», — додає вона.

Водночас є проблема з вентиляцією в підземній школі № 87 в іншому районі міста. Діти почали навчатися там місяць тому. Одразу скаржилися на брак повітря — поверталися додому з головним болем, слабкістю. Причин може бути кілька, пояснюють у департаменті освіти.

Це і стан фільтрів, і неправильне налаштування температури, і технічний збій: під час переходу з основної лінії живлення на резервну чи генератор вентиляція може дати збій, її треба перезапустити вручну. А поки що систему перевірили, фільтри замінили, ситуацію моніторять.

Що розповідають батьки

Директорка пропонує пройтися школою. Починаємо з харчоблоку.

Щоранку в школу привозять сніданки й обіди. Вони порційні, запаковані в ланчбокси, які розігрівають в електричних духових шафах. Сьогодні на обід картопляне пюре, мʼясо, квашена капуста.

Готові обіди привозять у школу в судочках, розігрівають на місці

У першому кабінеті займаються вихованці дитсадка. У залі є ліжка для денного сну, парти, настільні ігри. Дошкільнята перебувають тут цілий день.

Далі класи для учнів початкової школи. Поруч на диванчику помічаю чоловіка — це батько учня третього класу Михайла. У його сина ДЦП, розповідає він. Дитина тричі на тиждень навчається з класом. Двічі на тиждень зранку їздить на реабілітацію, а потім приїжджає в підземну школу на додаткові заняття.

Краще вчитися під землею, ніж онлайн

«Михайло комунікабельна дитина, гуляє на вулиці з іншими, вдома не сидить. Краще вчитися під землею, ніж онлайн», — вважає батько.

Надія, мама Софії, розповідає, що її чоловік військовий. Нема на кого лишати доньку вдома для дистанційного навчання. Спочатку Софія відвідувала підземний дитсадок. Тепер ходить у перший клас.

«Коли дочка дізналася, що вчитиметься під землею, сказала: “Вау, мама!”. Коли вона тут, нам спокійніше — по місту багато обстрілів», — розповідає Надія.

Тетяна, мама дев’ятикласника Данила, каже, що її син дуже компанійський, спілкування з друзями для нього важливе.

Дистанційно здатні вчитися тільки студенти

«Син хоче йти до 10–11-го класу. Мене це радує, бо коли було навчання онлайн, не хотів йти у старші класи. Вдома важко вчитися. Діти постійно на щось відволікаються: то полежав, то на вулицю вийшов. У школі не чути вибухів, ППО. Діти легше матеріал засвоюють. Дистанційно, на мою думку, здатні вчитися тільки студенти», — каже жінка.

Тетяна також працює в цій школі вчителем початкових класів. Розповідає, що діти, які не мали можливості через війну ходити до дитсадочків, зараз «вчаться дружити».

«Їм усе цікаво, бо в них такого досвіду не було. Онлайн не можна зрозуміти, що таке взагалі навчатись у школі», — додає Тетяна.

Ольга Адамівна викладає українську мову. У школі працює понад 30 років

Тільки немає вікон

Гімназія розташована в Космічному районі міста, що найбільше потерпає від російських FPV-дронів. Однак проблем із кадрами школа не відчуває. Майже 40% вчителів — колишні її випускники, 60% батьків також. Разом їм комфортно, пояснює директорка.

Діти, які через війну постійно сиділи вдома, «вчаться дружити»

Ольга Адамівна понад 30 років викладає в школі українську мову. Згадує, як вона та її колеги ходили дивитися будівництво підземних приміщень, сумнівалися, чи вони взагалі придатні.

«Потім приходили сюди прибирати, облаштовували все. І навіть забули, що ми під землею. Підземна школа відрізняється від звичайної тільки тим, що немає вікон», — розповідає вона.

Ольга Адамівна зауважує, що підземна школа краще устаткована, ніж звичайна. Є інтерактивні дошки, планшети, камери. Діти, які фізично не присутні в класі, можуть підключатися до уроку онлайн — ставити питання, відповідати.

«Це інший рівень навчання. Всі задоволені», — каже вчителька.

безпека війна запоріжжя київ освіта підземні школи укриття